Трудовий архів Бердичівського району не встигає видавати довідки

10 червня 2026 р. 12:44

10 червня 2026 р. 12:44

У зв’язку з необхідністю оцифрування даних про трудову діяльність тих, хто працював до впровадження персоніфікованого обліку, різко збільшилось навантаження на архівні установи міста та району. Про це на розширеній нараді в РДА розповіла очільниця районного трудового архіву. Для того, щоб більше розповісти про роботу цієї установи довелось після наради завітати туди в гості.

Трудовий архів району розташовується у старій одноповерховій будівлі, яка колись була районною поліклінікою на розі вулиці Шевченка та провулку Тихого. У непростих процесах приватизації комунального та державного майна більшість приміщень цієї цікавої будівлі з внутрішнім двориком, перейшли у власність підприємців. Тож нині тут є і магазин секондхенду, і стіл замовлення меблів, і аптека, і ще кілька продовольчих магазинів.

Комунальними тут залишилось лише кілька кімнаток з тильної частини будівлі, одну з яких займає офіс районної спілки афганців, а решту займає архів. Стан цих приміщень цілком відповідає назві «комунальне», тобто, таке, що двадцять років без ремонту і навіть без опалення.

Комунальне підприємство «Трудовий архів Бердичівського району» було засновано в 2009 році, коли постало питання куди передавати документи з розформованих колгоспів, радгоспів, та інших сільських і районних підприємств. Після децентралізації архів став підприємством спільної власності чотирьох територіальних громад колишнього району.

Станом на сьогодні тут перебувають на зберігання більше 18 тисяч документів, які складають 140 окремих фондів. Як розповіла директорка архіву Надія Якименко, підприємство постійно потребує фінансової допомоги громад, хоча і надає платні послуги як підприємствам, так і громадянам.

Проблема в тому, що закриті та ліквідовані колгоспи в більшості своїй не мали фінансів платити за зберігання документів, та й якість ведення тих документів була досить низькою. І зараз, коли приходять люди, які колись працювали в якомусь колгоспі чи радгоспі, то знайти відомості про їх роботу та зарплату буває дуже непросто. Треба перебирати сотні аркушів, чорнила на яких часто-густо просто вицвіли чи вигоріли.

Найбільш проблемними (тобто, найменш впорядкованими) є документи з колишніх підприємств, які входили до так званої фінансово-агропромислової групи «АМАСКО». Колишній керівник сільгосптехніки створив свого часу чимало дочірніх та інших підприємств, працівники яких тепер мають чимало клопотів з доведенням свого трудового стажу.

Платна довідка про стаж роботи коштує 75 гривень, а про зарплату протягом 5 років – теж 75 гривень. Та цих коштів не вистачає, щоб ввести додатково хоча б пів ставки на додаткового архівного працівника. Саме тому і розтягуються терміни видачі довідки до кількох тижнів. Хоча, згідно із законодавством, підприємство має надавати відповіді на звернення (а саме таким документом є заява про видачу довідки) протягом 30 днів.

Тепер, коли термін оцифрування трудових книжок та інших документів, що підтверджують трудовий стаж, в пенсійному фонді продовжили на невизначений термін , можливе і спаде та гарячка та поспіх, з яким люди спішили до архіву. Усі заяви тут будуть оброблені в місячний термін, і видані довідки можна буде нести до відділення фонду або самостійно завантажувати на його порталі.

Житомирські