«Коли піхота просить підтримки – права на помилку немає»: історія артилериста 95-ї бригади з Житомирщини

23 червня 2026 р. 10:49

23 червня 2026 р. 10:49


“Все починалося з мінометів. Тактика була проста: виїхав – розгорнувся – відпрацював – зник”, – говорить Євген, артилерист 95 бригади ДШВ.

До війська Євген долучився ще у 19 років – підписав контракт разом із двоюрідним братом. Каже, що з того часу служба стала для нього не просто роботою, а відповідальністю за людей і за результат. Родом із Житомирщини, до армії встиг попрацювати на різних підприємствах – а далі зробив свій вибір і став до строю.

Його історію передає Відділення комунікацій 95 окремої десантно–штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України.

Нині Євген – старший офіцер батареї, командир взводу. Про свою роль говорить без зайвого пафосу: це щоденна бойова робота підрозділу, навченість, організація, контроль – усе, що в реальних умовах тримає батарею “в руках”.

“Якщо зовсім коротко: командир батареї – це очі, а старший офіцер батареї – руки й мозок. І на вогневій, і в тилу”, – пояснює він.

Євген згадує, як підрозділ змінювався разом із війною. Коли противник почав “бачити” поле бою через дрони, міномети довелося ставити стаціонарніше – з чітким плануванням, маскуванням і роботою з підготовлених позицій.

“Найцікавіше – це довіз боєприпасів. Це щоденний квест: обстріли, розбиті дороги, ворожі FPV. Але ми проходили його – і продовжуємо проходити” , – говорить Євген.

Далі підрозділ трансформувався – працювали вже як мобільні вогневі групи, стали швидшими й “невловимішими”, виконували завдання по ураженню ворожих FPV. Для Євгена це був період, коли кожне вчасне ураження означало просту річ: один дрон менше – і менше ризику для своїх та суміжників.

Сьогодні рівень задач і відповідальності зріс ще більше. Євген розповідає, що підрозділ працює вже з серйозним калібром – Д-30 та західними L119. Це інші дистанції, інша точність, інший темп, але принцип незмінний – діяти чітко й результативно.

“Коли піхота просить підтримки – права на помилку немає. Кожен постріл – це крок до спільної мети”, – говорить Євген.

За сумлінну службу та результативні дії під час виконання бойових завдань Євгена нагороджено – нагрудним знаком “Хрест військова честь”. Відзнаку вручив Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський.

729979263 1317051897248668 9174330652092294775 n

727519450 1317051877248670 8435559437941303440 n

«Коли піхота просить підтримки – права на помилку немає»: історія артилериста 95-ї бригади з Житомирщини

Джерело: zhzh.com.ua