Житомирський ветеран Олександр Цимбал: 46 операцій, повернення до служби та мрія про мир

29 червня 2026 р. 15:28

29 червня 2026 р. 15:28

Олександр Цимбал, уродженець тимчасово окупованого нині Маріуполя Донецької області, має глибокі корені на Житомирщині, звідки походить його мати і де пройшла значна частина його життя та кар'єри. Його професійний шлях розпочався у 1994 році в тодішній Державній службі охорони Житомирської області. За роки служби він пройшов шлях від рядового працівника до водія спеціального підрозділу «Титан». Після виходу на пенсію за вислугою років у званні старшого сержанта, Олександр залишився працювати у своєму колективі вже як цивільний співробітник. Спокійне життя Олександра перервало повномасштабне вторгнення. Чоловік, який більшу частину свого життя присвятив забезпеченню безпеки інших, не зміг залишатися осторонь. 5 травня 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, обравши напрямок розвідки. Олександр виконував складні бойові завдання на Донецькому та Запорізькому напрямках, часто наражаючи своє життя на небезпеку. «Не хотів, щоб дружина та донька зайвий раз хвилювалися. Казав лише, що все добре. Насправді ж кожен вихід був ризиком. Але тоді всі ми розуміли, що маємо робити свою справу — захищати країну», — згадує Олександр. 30 серпня 2023 року під час виконання чергового завдання поблизу села Роботине Запорізької області Олександр Цимбал отримав тяжке поранення. Після цього для нього розпочався новий етап боротьби — у лікарняних палатах, операційних, де він щоденно боровся за можливість знову ходити, працювати та жити повноцінним життям. Попереду на нього чекали чотири шпиталі, надскладні медичні втручання та виснажлива реабілітація. Загалом захисник переніс понад 46 операцій. «Були моменти, коли здавалося, що сил уже немає. Але поруч були дружина, донька та мати. Саме вони не дозволили мені опустити руки. Коли є заради кого жити й відновлюватися, знаходиш у собі сили рухатися далі», — розповідає ветеран. Крок за кроком Олександр повертався до звичного життя. Вже у вересні 2025 року він знову приєднався до колективу Управління поліції охорони в Житомирській області. Сьогодні Олександр працює на посаді діловода, успішно справляючись з великим обсягом документації та активно беручи участь у житті підрозділу. Важливою складовою його відновлення стали заходи психологічної підтримки для ветеранів, що проводяться в Управлінні поліції охорони Житомирської області. Серед таких напрямів — глинотерапія, яка допомагає захисникам знизити рівень стресу, відновити внутрішній баланс та адаптуватися до мирного життя. «Спочатку я поставився до таких занять доволі скептично. Здавалося, що це не для мене. Але згодом зрозумів, що подібні заходи справді працюють. Під час занять вдається відволіктися від тривожних думок, переключитися, поспілкуватися з людьми, які тебе розуміють. Такі зустрічі допомагають відновлюватися не лише фізично, а й психологічно. На власному досвіді переконався, що це ефективний інструмент підтримки для ветеранів», — ділиться Олександр. Коли Олександр говорить про свої мрії, вони не містять нічого надзвичайного. Понад усе він прагне повернутися до війська, до своїх побратимів, щоб довести справу захисту країни до кінця. Однак реальність диктує свої умови: підірване важким пораненням здоров’я поки не дозволяє йому знову взяти до рук зброю. Тому сьогодні його головні бажання стали простішими, але водночас значно ціннішими. «Моя мрія дуже проста — мир в Україні та здоров’я для людей. Після всього пережитого починаєш особливо цінувати звичайні речі: можливість бути поруч із рідними, працювати і просто жити», — зазначає він. Історія Олександра Цимбала — це не лише розповідь про війну, а й свідчення про людину, яка після надважких випробувань знайшла в собі сили почати все спочатку і продовжує робити те, що вміє найкраще: служити людям.

Житомирські