У Житомирі прощалися з Воїнами Романом Бондарчуком та Андрієм Крещуком: обидва полягли в боях

13 серпня 2026 р. 16:51

13 серпня 2026 р. 16:51

Бондарчук Роман Олександрович (21.01.1987 — 28.02.2025 рр)

Роман народився 21 січня 1987 року в м. Житомирі. Тут минула мирна частина його життя. Навчався у ЗОШ №14 (нині — ліцей №14).

Із дитинства Роман був дуже жвавим, допитливим, відкритим до нового хлопчиком. У початкових класах займався бальними танцями, співав у дитячій хоровій студії «Струмочок». У старших класах захопився греко-римською боротьбою. Після закінчення 9 класу вступив до Броварського вищого училища фізичної культури (нині — Київський обласний спортивний фаховий коледж), де здобув загальну середню освіту.

Роман з дитинства любив куховарити вдома, тому цілком природно, що обрав для себе професію кухаря. У 2005 році він закінчив Житомирське ПТУ №13 та здобув фах кухаря.

У 2012 році Роман став батьком. У його житті з’явився син, для якого він з любов'ю плекав кожну мить життя. Роман жив разом із батьками, ростив сина, працював, турбувався про родину.

Він дуже любив Житомир, свою родину, друзів. Любив прості, але найважливіші речі — бути поруч із рідними, допомагати близьким, бачити усмішку своєї дитини. Для своєї родини він назавжди залишиться люблячим сином і батьком, для друзів — щирим і надійним товаришем.

У листопаді 2024 року Роман долучився до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю від російських загарбників.

У лютому 2025 року родина отримала страшну звістку — Роман зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. Відтоді для рідних розпочався найважчий час — життя між болем і надією, очікуванням і молитвою.

Рідні до останнього вірили, що Роман живий і повернеться додому.

Та згодом надійшло офіційне підтвердження найстрашнішого: Роман Бондарчук героїчно загинув 28 лютого 2025 року, захищаючи Україну.

Через півтора року Воїн повернувся на щиті до рідного Житомира.

Крещук Андрій Аркадійович (11.01.1984 — 06.08.2026 рр)

Андрій народився у місті Бердичеві Житомирської області. Тут пройшли його дитинство та юність. Закінчив Бердичівську загальноосвітню школу №2.

У 2007 році закінчив Бердичівський педагогічний коледж Житомирської обласної ради за спеціальністю «Соціальна педагогіка», здобувши кваліфікацію організатора соціально-педагогічної діяльності в соціумі.

У 2009 році закінчив Академію праці і соціальних відносин Федерації профспілок України та здобув кваліфікацію магістра.

У 2015 році закінчив Житомирський державний університет імені Івана Франка, де здобув кваліфікацію тренера.

У 2012 році Андрій одружився. До 2016 року став батьком трьох дітей. Сім'я була для нього найбільшою цінністю та опорою в житті. Для дружини він - люблячий чоловік, а для дітей — турботливий, мудрий батько. Він умів підтримати, коли було важко, підняти настрій, коли було сумно, і завжди залишався надійною опорою для своїх найдорожчих.

З 2013 року Андрій працював у школі в селищі Чоповичі Коростенського району вчителем фізичного виховання. Одночасно розпочав тренерську діяльність з боксу.

Він був життєрадісним, активним, щирим та відкритим. Умів знайти підхід до кожної людини, особливо до дітей. Його поважали учні, цінували колеги, любили рідні та друзі. Андрій не просто навчав і тренував — він виховував силу духу, наполегливість, віру у власні сили та вміння не здаватися.

12 серпня 2022 року Андрій добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Він свідомо обрав шлях Захисника, ставши на захист кожного з нас, своєї родини, рідної землі від російських агресорів.

Попереду були фронт, передова, важкі бойові будні та небезпека... Андрій у будь-якій ситуації, у найважчих обставинах залишався вірним своєму обов'язку.

У березні 2025 року він долучився до лав Національної гвардії України, продовживши службу та боротьбу за свободу і незалежність нашої держави.

За мужність, відданість Військовій присязі та захист України Андрій був нагороджений медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій», а також почесною відзнакою командира військової частини 3814 та іншими відзнаками.

6 серпня 2026 року сержант Крещук Андрій Аркадійович героїчно загинув, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини на Донеччині.

Він поклав своє життя за Україну, за її свободу і незалежність.

Житомирські