Папір-Мал: «Де була громада 27 квітня?»

16 вересня 2026 р. 08:19

16 вересня 2026 р. 08:19

«Дим, дим кольцамі…»

Останнім часом «Папір-Мал» знову опинився в центрі уваги . Мешканці говорять про сажу, запах і шум, під колективним зверненням зібрали багато підписів , міський голова створив робочу групу, відбуваються зустрічі, звучать вимоги перевірити, що саме відбувається на підприємстві.

Саме ця нова хвиля активності й змусила мене повернутися до документів, які з’явилися ще навесні. Не тому, що проблеми виникли лише тепер. Про сажу, запах чи шум люди говорили й раніше. Але навесні був момент, коли ці питання можна було поставити не лише у Facebook, у дворі чи під час зустрічі біля прохідної, а в межах офіційної процедури оцінки впливу на довкілля.

«Папір-Мал» проходив ОВД щодо планованої діяльності та модернізації виробництва. Така процедура якраз і передбачає участь громадськості: можна подавати зауваження, ставити запитання, вимагати пояснень, заперечувати проти окремих рішень і домагатися, щоб ці зауваження залишилися в офіційних документах.

На 27 квітня о 10-й годині були призначені громадські слухання. Причому онлайн: не треба було їхати до Житомира чи Києва, шукати кабінет або стояти під дверима чиновників. Достатньо було підключитися до відеоконференції.

І не прийшов ніхто.

Це не перебільшення. Є окремий документ із промовистою назвою — «Акт про неявку представників громадськості». На слуханнях були організатор від міністерства та представники підприємства. Представників громадськості не було взагалі. За процедурою слухання при цьому вважаються такими, що відбулися.

У висновку з ОВД зафіксовано й інше: після офіційного оприлюднення повідомлення зауваження та пропозиції від громадськості щодо планованої діяльності до уповноваженого органу не надходили.

Тобто громада не сказала «так». Але й «ні» вона теж не сказала. Вона просто промовчала.

Питання були — тільки не від громади

Було б неправильно зробити з цього висновок, що до планів підприємства взагалі не виникало запитань. Виникали. Просто ставили їх не мешканці Малина.

Під час міжвідомчих консультацій Держпродспоживслужба звернула увагу на санітарно-захисну зону, АЗС на території підприємства, близькість річки Ірші, невитриману 50-метрову прибережну захисну смугу, інформацію про воду та озеленення санітарно-захисної зони.

Тобто в документах було про що говорити. І було що запитувати.

Третього червня підприємство отримало висновок з оцінки впливу на довкілля. Плановану діяльність допустили, встановивши екологічні умови.

І ось тут з’являється ще одне питання, через яке я, власне, й повернувся до цієї історії.

«Підготуємо інформацію»

Зараз навколо «Папір-Малу» знову звучить: треба зібрати інформацію, вивчити документи, з’ясувати ситуацію зі стоками, викидами, санітарною зоною.

Тільки значна частина цієї інформації вже зібрана.

Звіт з ОВД разом із додатками — це великий масив документів. Там описані виробничі процеси, джерела викидів, водоспоживання та водовідведення, очисні споруди, санітарно-захисна зона, розташування житлової забудови, Ірша, розрахунки забруднення повітря, шум, ризики для здоров’я та багато іншого.

Тобто частину того, що зараз пропонують «підготувати» і «зібрати», вже кілька місяців можна було відкрити й прочитати.

Про ОВД не можна сказати, що його приховували: про процедуру писали , документи були відкриті, про початок громадського обговорення повідомляв і MALYN.MEDIA. Тому питання не в доступі до інформації, а в тому, чому вона фактично не спрацювала — чому на слухання ніхто не прийшов, а тепер, коли створено робочу групу, частину вже наявних даних знову обіцяють «підготувати».

І ось тут запитання «Де була громада 27 квітня?» вже стосується не лише тих, хто зараз підписує звернення.

Воно стосується й тих, хто мав би знати, що така процедура відбувається, що документи оприлюднені і що саме зараз є можливість поставити підприємству незручні запитання офіційно.

Чому прокидаємося потім

А тепер повернімося у вересень. Уже є сотні підписів, скарги на сажу, запах і шум, робоча група, зустрічі мешканців, вимоги перевірок і активне обговорення у соцмережах.

І все це нормально. Якщо люди бачать проблему — вони мають право вимагати пояснень і перевірок.

Але під час ОВД можна було прямо запитувати про ті самі речі: сажу, шум, запахи, викиди, стоки, санітарно-захисну зону. Можна було подавати письмові зауваження й домагатися, щоб вони потрапили до офіційного звіту громадського обговорення. Можна було вимагати відповіді ще до того, як навколо підприємства виникла нинішня хвиля громадської активності.

І от тоді — тиша.

Звичайно, є й інший бік. Звідки звичайній людині знати, що таке ОВД, де шукати ці документи й навіщо читати сотні сторінок технічного тексту? Чи достатньо просто оприлюднити оголошення, щоб вважати громаду справді поінформованою? Це абсолютно нормальні запитання.

Але сказати, що процедура була зовсім прихованою, теж не можна. Про початок громадського обговорення було повідомлення.

Мабуть, проблема глибша. Поки інформація лежить у реєстрі, звіті чи висновку, вона для більшості залишається чимось абстрактним. Коли ж запах доходить до подвір’я, сажа — до підвіконня, а шум — до спальні, інформація раптом стає потрібною всім.

Тоді ми створюємо групи, збираємо підписи, готуємо довідки й починаємо з’ясовувати те, що можна було з’ясовувати раніше.

І саме тому 27 квітня в цій історії варто запам’ятати.

Бо тоді громаду офіційно запросили говорити про плани «Папір-Малу».

Громада не прийшла.

А інформація, яку сьогодні так старанно збирають, уже тоді значною мірою лежала на столі.

ОВД, до якого варто повернутися

Є, втім, у цій історії й обнадійлива річ. Звіт з ОВД і висновок до нього — це не просто папери, які відпрацювали свою роль у червні й тепер можуть лежати в архіві. У них зафіксовано багато конкретних параметрів, розрахунків і умов, з якими можна порівнювати те, що відбувається на підприємстві вже сьогодні: викиди, воду, стоки, шум, санітарно-захисну зону, роботу очисних споруд та інші речі.

Більше того, сам висновок передбачає післяпроєктний моніторинг. Його результати мають подаватися уповноваженому органу та оприлюднюватися, а моніторинг має проводитися щороку протягом трьох років від початку планованої діяльності.

Тому до ОВД варто повернутися не лише для того, щоб згадати, хто не прийшов 27 квітня. Це фактично готова система контрольних точок. І якщо сьогодні громада справді хоче зрозуміти, що відбувається з «Папір-Малом», починати варто не з чистого аркуша, а саме звідси.

Висновок з оцінки впливу на довкілля

Житомирські