Алла дізналася про вагітність наступного дня після загибелі чоловіка: історія родини Сергія Грищука з Житомирщини

22 вересня 2026 р. 22:52

22 вересня 2026 р. 22:52

10 вересня 2026 року в Алли Грищук народився син. Його батько — сержант 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Сергій Грищук із Житомирщини — загинув 24 грудня 2025 року. Про те, що вони все-таки стануть батьками, Сергій так і не дізнався: дві смужки на тесті Алла побачила наступного дня після його загибелі.

Своєю історією Алла поділилася в Instagram , а детальніше про Сергія, їхнє знайомство, весілля та останні місяці разом розповіла «УП. Життя» .

Подружжя мріяло про дитину. 25 грудня, наступного дня після загибелі Сергія, його сестра зателефонувала Аллі й розповіла про сон, у якому запитувала її про вагітність. Того ж дня Алла зробила тест.

Попереду були місяці очікування результатів ДНК і надії, що загиблий — не Сергій. У березні 2026 року його поховали. На той момент Алла була на третьому місяці вагітності.

У березні Житомир Онлайн писав про підтвердження загибелі 40-річного Сергія Грищука , який після бою на Покровському напрямку 24 грудня 2025 року вважався зниклим безвісти.

Перше побачення — у Слов’янську

Сергій Грищук народився на Житомирщині та був третім із дев’яти дітей у родині. Ще змалку цікавився військовою справою, технікою й географією, любив ліс, риболовлю, полювання, збирав гриби та ягоди.

Коли Алла познайомилася із Сергієм у соцмережах, він уже був військовим. Спочатку передавав їй квіти через сестру. За два з половиною місяці після початку стосунків Алла поїхала до нього на Донеччину — їхнє перше побачення відбулося у Слов’янську.

Потім вона намагалася приїжджати до Сергія щомісяця. Після однієї з тривалих пауз у зв’язку, коли військовий брав участь в операції на курському напрямку, він повернувся і в листопаді 2024 року освідчився Аллі.

Поранення, весілля і повернення на фронт

У січні 2025 року російський дрон влучив в автомобіль, у якому їхали Сергій та його побратими. Сам військовий був поранений, але, за словами дружини, допомагав іншим постраждалим. Згодом йому знадобилася операція з відновлення барабанної перетинки та реабілітація.

Рідні просили Сергія перевестися подалі від передової, однак він вирішив повернутися до свого підрозділу.

24 травня 2025 року Сергій та Алла одружилися. Після весілля він знову поїхав на службу — цього разу на Покровський напрямок.

Алла згадує, що Сергій не залишав підлеглих самих виконувати небезпечну роботу: їздив на позиції, підвозив боєкомплекти та продукти. Побратими, за її словами, знали, що можуть на нього розраховувати.

Останній тиждень разом

У грудні Сергій приїхав додому у коротку відпустку. Подружжя говорило про життя після війни: хотіли власний будинок, собаку, ще одного кота і город.

16 грудня він повернувся на службу. Через вісім днів, 24 грудня, автомобіль Сергія потрапив під удар дрона поблизу села Сергіївка Покровського району. Про його загибель Аллі повідомив командир.

Наступного дня тест показав вагітність, про яку подружжя так мріяло.

«У сина Сергійові очі і посмішка»

Син Сергія та Алли народився 10 вересня 2026 року — майже через дев’ять місяців після загибелі батька.

«У сина Сергійові очі і посмішка», — розповіла Алла.

Вона називає фотосесію, зроблену під час вагітності, історією одночасно про любов, очікування дитини й втрату людини, з якою мала розділити це щастя.

За роки служби Сергій Грищук був відзначений, зокрема, нагрудними знаками «За зразкову службу» та «Золотий хрест», відзнаками «Хрест пошани», «За знищення ворога», «За поранення». Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Родина також збирає підписи під петицією про присвоєння Сергію Грищуку звання Героя України посмертно .

Житомирські