У Житомирі обговорили розвиток безбар’єрного простору та реалізацію проєкту «Рух без бар’єрів»

23 вересня 2026 р. 16:26

23 вересня 2026 р. 16:26

Головні події Бердичева за тиждень, безкоштовні оголошення, актуальні вакансії та вигідні пропозиції від місцевих компаній! Купуйте новий номер газети №39 від 24.09.2026 у газетних кіосках.

Безбар’єрність – це не окремі об’єкти чи поодинокі рішення. Це послідовна зміна міського простору, послуг і комунікації, яка дає людям можливість самостійно пересуватися містом, отримувати необхідні послуги та брати участь у житті громади.

На Житомирщині ця робота триває в межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

22 вересня у Житомирі відбулася зустріч з амбасадорами проєкту безбар’єрності, під час якої учасники обговорили актуальні питання розвитку доступного міського простору та подальші кроки для усунення бар’єрів.

Одним із ключових напрямів залишається реалізація флагманського проєкту «Рух без бар’єрів». У Житомирі передбачено створення безбар’єрного маршруту загальною протяжністю 21 кілометр. Він поєднує важливі транспортні магістралі, пішохідні зони та соціальні об’єкти, зокрема Прозорий офіс, Центр зайнятості, Центр життєстійкості, поліклініку №2 та інші громадські простори.

Амбасадорка проєкту Неля Ковалюк зазначила, що зміни у міському просторі вже можна побачити.

«На сьогодні Житомир став трохи зручнішим. Ми можемо побачити в місті тактильну плитку, марковані стрічки та інші рішення, які допомагають людям краще орієнтуватися в просторі», — зазначила Неля Ковалюк.

Водночас учасники зустрічі наголосили, що безбар’єрність потребує постійної роботи та контролю. Серед питань, які обговорювалися, – проведення аудитів доступності міських просторів, зокрема скверів, Гідропарку, медичних закладів, зупинок громадського транспорту та інших об’єктів.

Окрему увагу приділили модернізації поліклініки №2 КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради. Наразі там триває реконструкція частини приміщень та вхідної групи для створення безбар’єрного простору. Проєкт передбачає, зокрема, оновлення входу, облаштування доступних санітарних кімнат та ліфта.

Ще один напрям – доступність світлофорних об’єктів. У Житомирі провели аудит світлофорів з урахуванням потреб людей із порушеннями зору. За результатами обстеження визначили об’єкти, де відсутній звуковий супровід, сформували відповідний перелік та направили пропозиції щодо їхнього дооблаштування.

Під час зустрічі також говорили про доступність міських просторів для відпочинку. Зокрема, у Гідропарку облаштовано спуск до набережної, завдяки якому люди, які користуються кріслами колісними та інші маломобільні відвідувачі можуть отримати доступ до цієї частини громадського простору.

Не менш важливою залишається комунікаційна доступність — можливість отримувати інформацію та спілкуватися без додаткових перешкод.

Коректна комунікація починається з поваги до людини. У публічному просторі варто використовувати нейтральні та недискримінаційні формулювання, говорити насамперед про людину, а не про її інвалідність чи особливість. Наприклад, правильно казати «людина з інвалідністю», «людина, яка користується кріслом колісним», «людина з порушенням зору», «людина з порушенням слуху». Такі формулювання відповідають принципам безбар’єрної комунікації та підкреслюють, що інвалідність не визначає людину повністю.

«Створення безбар’єрного міста — це тривалий процес, який потребує участі влади, фахівців, громадських організацій та самих мешканців. Аудити доступності, облаштування маршрутів, модернізація інфраструктури та коректна комунікація мають бути складовими єдиного підходу», — зазначила Неля Ковалюк.

Довідково. Ініціатива безбар’єрності — це комплексна стратегія, спрямована на усунення будь-яких перешкод та створення рівних можливостей для всіх людей незалежно від їхнього віку, здоров’я, статі чи соціального стану.

Житомирські