У Житомирі прощалися з Воїном Павлом Лавріненком: поліг на бойовому завданні на Дніпропетровщині

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Житомирі прощалися з Воїном Павлом Лавріненком: поліг на бойовому завданні на Дніпропетровщині

23 вересня 2026 р. 16:56

23 вересня 2026 р. 16:56

Лавріненко Павло Миколайович (10.07.1987 — 03.06.2026 рр)

Павло Миколайович народився 10 липня 1987 року в м. Житомирі. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у загальноосвітній школі №1 (нині - Ліцеї № 4).

У 2004 році вступив до Житомирського агротехнічного фахового коледжу, де здобув фах техніка-механіка. Згодом продовжив навчання у Поліському національному університеті (тоді — Житомирський національний агроекологічний університет), де у 2009 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Техніка з механізації сільського господарства».

У цивільному житті Павло Лавріненко пройшов гідний професійний шлях. Із 2011 року працював у ТОВ СП «Нібулон» інженером-механіком, згодом виконував обов'язки головного інженера. Свою трудову діяльність продовжував у ТОВ «Житомирський картонний комбінат» та компанії «Агро-Буд-Індустрія». Колеги згадують його як людину, надійної та доброзичливої вдачі, висококласного спеціаліста, який завжди мав заслужену повагу у колективах.

Павло був надзвичайно щирою та відкритою людиною, турботливим чоловіком і люблячим сином. У 2012 році він створив сім'ю, а в 2015 році разом із дружиною радів народженню довгоочікуваного сина. Він став для нього чудовим батьком. Рідні та близькі знали його як прекрасного брата, турботливого дядька, доброго кума та надійного, вірного друга. Понад усе Павло цінував час, проведений із родиною, дуже любив природу та мав велике захоплення — риболовлю. Він наполегливо будував майбутнє, мав багато планів і прагнув втілити свої мрії.

26 січня 2026 року Павло Миколайович став до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив на посаді водія відділення технічного обслуговування автомобільної техніки ремонтного взводу у батальйоні логістики.

Воїн героїчно загинув 3 червня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Мечетне Синельниківського району Дніпропетровської області.

У глибокій скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими.