В Овруцькій громаді відкрито меморіальні дошки Героям

01 жовтня 2026 р. 21:35

01 жовтня 2026 р. 21:35

Є біль, який не минає з часом.

Є імена, які назавжди залишаються у серці.

І є місця, де пам’ять стає видимою — у камені, живих квітах і тихій молитві.

Упродовж цього тижня в різних населених пунктах Овруцької громади відкрито одинадцять меморіальних дощок нашим Героям, які віддали життя, захищаючи Україну.

На приміщенні колишньої Великочернігівської школи відкрито меморіальні дошки Івану Петровичу Ткачуку та Олексію Васильовичу Радкевичу.

На адмінприміщенні Гошівського старостинського округу — Сергію Юрійовичу Швабу, а на адмінприміщенні Ігнатпільського старостинського округу — В’ячеславу Олексійовичу Лісовому.

На приміщенні Покалівського ліцею тепер назавжди залишилося ім’я Віталія Анатолійовича Барановського, а на приміщенні Піщаницької гімназії — Михайла Костянтиновича Животенюка.

На стіні Прилуцького сільського клубу відкрито меморіальну дошку Миколі Володимировичу Лілякевичу.

На приміщенні Овруцького ліцею №4 — Кирилу Андрійовичу Немодруку.

А біля Овруцького професійного ліцею на меморіальному стенді увічнено імена Анатолія Миколайовича Данильчука, Віталія Олександровича Кравчука та Олександра Васильовича Пінчука.

Одинадцять імен.

Одинадцять родин, у яких війна залишила порожнє місце за столом.

Для рідних ці дошки ніколи не зможуть замінити найдорожчого. Вони не повернуть близьку людину додому. Але вони говорять усім, хто проходитиме повз: тут жив Герой. Тут його пам’ятають. Тут його ім’я не зникне.

Під час відкриттів цих пам’ятних місць священнослужителі Православної Церкви України освятили меморіальні дошки. Хвилиною мовчання присутні схилили голови перед пам’яттю полеглих Захисників. До їхніх імен лягли живі квіти.

Біль громади не вщухає.

Ці пам’ятні місця нагадуватимуть нам про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Про тих, хто став на її захист. Про те, що за можливістю сьогодні жити, працювати, навчати дітей, зустрічатися з рідними — стоять долі наших Захисників.

Пам’ять — це коли не дозволяємо часу стерти імена.

Імена Івана Ткачука, Олексія Радкевича, Сергія Шваба, В’ячеслава Лісового, Віталія Барановського, Михайла Животенюка, Миколи Лілякевича, Кирила Немодрука, Анатолія Данильчука, Віталія Кравчука та Олександра Пінчука назавжди вписані в історію Овруцької громади.

Їх немає поруч.

Але вони залишаються з нами — у пам’яті, у молитві, у серцях рідних і земляків.

Світла пам’ять Героям.

Вічна шана їхньому подвигу.

Слава Героям!

Слава Україні!

Житомирські