У ніч проти 9 жовтня над Україною можна побачити Драконіди: чи буде видно на Житомирщині

08 жовтня 2026 р. 07:12

08 жовтня 2026 р. 07:12

Увечері 8 жовтня варто хоча б ненадовго відірватися від телефона і подивитися на небо. У ніч проти 9 жовтня очікується пік метеорного потоку Драконіди, а 2026 рік має одну важливу перевагу для спостерігачів: уже 10 жовтня настане молодик, тому яскраве місячне світло майже не заважатиме бачити слабкі метеори.

Слово «зорепад» часто використовують для таких явищ у побуті, хоча насправді жодні зорі з неба не падають. Правильна назва — метеорний потік Драконіди . Світлі смуги виникають, коли дрібні частинки космічного пилу та уламків входять в атмосферу Землі й згорають.

За даними астрономічного сервісу Національного географічного інституту Іспанії , Драконіди активні приблизно з 6 до 10 жовтня, а максимум припадає на період близько 8–9 жовтня.

Чому 2026 рік зручний для спостереження

Цього разу головним союзником спостерігачів стане Місяць. Молодик настане 10 жовтня, тому в ніч піку супутник Землі буде лише тонким серпом і майже не засвічуватиме небо.

Timeanddate у прогнозі саме на 2026 рік називає умови доволі сприятливими: яскравого місячного світла, яке часто «з’їдає» слабкі метеори, практично не буде.

При цьому очікувати небо, заповнене десятками яскравих смуг одночасно, не варто. Драконіди зазвичай належать до відносно спокійних і дуже мінливих метеорних потоків. В окремі роки вони раптово давали сильні сплески активності, але метеорного шторму у 2026 році астрономи не прогнозують .

Дивитися краще вже ввечері, а не чекати ранку

У Драконід є особливість, яка робить їх зручними навіть для тих, хто не хоче виходити спостерігати о третій чи четвертій ранку.

На відміну від багатьох інших метеорних потоків, найкращий час для пошуку Драконід — вечір після настання темряви . Тож 8 жовтня можна починати спостереження вже ввечері.

Назву потік отримав від сузір’я Дракона. Саме в його напрямку розташований так званий радіант — точка, з якої метеори візуально ніби розлітаються по небу.

Сузір’я Дракона розташоване у північній частині неба неподалік від Великої та Малої Ведмедиць.

Але весь час дивитися лише на Дракона не потрібно. Метеори можуть з’явитися у різних частинах неба , тому набагато краще охоплювати поглядом великий відкритий сектор.

Телескоп для Драконід не потрібен

Спеціальна техніка тут швидше заважатиме, ніж допомагатиме. Телескоп або бінокль показують надто маленьку ділянку неба, тоді як для метеорів важливе максимально широке поле зору.

Щоб збільшити шанси щось побачити:

• відійдіть якомога далі від яскравих ліхтарів і рекламних екранів;
• за можливості виїдьте за місто, де менше світлового забруднення;
• дайте очам приблизно 15–20 хвилин звикнути до темряви;
• не концентруйтеся на одній маленькій ділянці неба;
• не перевіряйте телефон кожні кілька хвилин — яскравий екран знову погіршує нічний зір.

Для такого спостереження значно важливіші темне місце та відкрите небо, ніж будь-яке астрономічне обладнання.

Чи буде видно Драконіди на Житомирщині

З астрономічного погляду Житомирщина розташована достатньо північно, щоб спостерігати Драконіди. Реальний результат залежатиме передусім від погоди.

За прогнозом Житомирського обласного центру з гідрометеорології, оприлюдненим 5 жовтня, 8 жовтня на Житомирщині очікується мінлива хмарність і без опадів . У нічні години цього періоду місцями можливий туман, а вночі 9 жовтня опадів за попереднім прогнозом також не очікують.

Тож умови наразі виглядають досить непогано, але гарантувати видимість метеорів за кілька днів наперед не можна. Навіть невелика суцільна хмарність або туман здатні повністю закрити небо.

Для Житомира найкращий варіант — знайти темне місце подалі від центру та потужного вуличного освітлення. За містом шанс побачити слабкий метеор буде вищим саме через менше світлове забруднення.

До речі, Драконіди — не останній метеорний потік жовтня. Житомир Онлайн уже збирав головні астрономічні події цієї осені : у другій половині місяця настане час Оріонід, а в листопаді — Леонід.

Звідки беруться Драконіди

Джерелом потоку є комета 21P/Giacobini–Zinner . Рухаючись навколо Сонця, вона залишає на своїй орбіті пил і дрібні уламки.

Щороку Земля проходить через цю ділянку простору. Частинки на великій швидкості входять в атмосферу, нагріваються та згорають — саме це ми бачимо як короткі світлі сліди на нічному небі.

Тож для спостереження у ніч 8–9 жовтня потрібні не телескоп і не складні розрахунки. Достатньо темного неба, трохи терпіння і погоди, яка не вирішить заховати все за хмарами.

Житомирські