Майже кожен третій цивільний українець має ознаки ПТСР: вік, освіта і місце проживання виливають на вразливість

18 жовтня 2026 р. 19:14

18 жовтня 2026 р. 19:14

Результати дослідження опублікували в Київському міжнародному інституті соціології.

Десятиліття російської агресії, за яким у лютому 2022 року послідувало повномасштабне вторгнення, лягло важким психологічним тягарем на плечі населення.

ПТСР і КПТСР стосуються не лише ветеранів чи людей, які перебували поблизу зони бойових дій, ці розлади також поширені серед інших категорій населення, що сильно постраждали від війни, – зокрема внутрішньо переміщених осіб, людей, які зазнали ракетних і дронових атак на свої міста й містечка далеко від лінії фронту, а також тих, хто опікується пораненими чи травмованими людьми.

Результати дослідження, проведеного з загальної вибірки з 2504 дорослих, показали, що:

• Більшість учасників повідомили про високий рівень впливу травматичних подій – як протягом життя, так і пов’язаних із війною, – зокрема пожеж чи вибухів, обстрілів, руйнувань унаслідок війни, а також поранень, вимушеного переміщення, зникнення безвісти чи загибелі членів сім’ї або інших близьких людей.
• 31,2% респондентів відповідали критеріям ПТСР або КПТСР

Розподілено:

• Особи, що відповідають критеріям ПТСР – 25,2%
• 6% – для КПТСР.

До чинників, пов’язаних із вищою ймовірністю розвитку ПТСР або КПТСР, належали:

• жіноча стать,
• старший вік,
• нижчий рівень освіти,
• попередня військова служба,
• вимушене переміщення внаслідок війни,
• більша кількість травматичних подій і пов’язаних із війною стресових чинників, пережитих протягом життя.

Самотність була єдиним чинником, специфічно пов’язаним із КПТСР, а не з ПТСР.

Оскільки дані було зібрано в один момент часу під час активного конфлікту, отримані результати відображають стан психічного здоров’я населення на певний момент, а не динаміку змін симптомів із плином часу.

“Одним із особливо цікавих для нас висновків було те, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) був набагато частішим, ніж комплексний ПТСР, у цій репрезентативній національній вибірці” , – каже провідна авторка, дитяча та доросла клінічна психологиня, докторка Емма Фейсер-Ірвін, яка є клінічною лекторкою у KCL.

Це може свідчити про те, що психологічні реакції на триваючу війну не завжди чітко вписуються в моделі, розроблені в постконфліктних умовах. Коли загроза залишається актуальною та непередбачуваною, способи переживання травматичного стресу й адаптації до нього можуть відрізнятися

“Методи лікування, орієнтовані на роботу з травмою, є важливими, проте наші результати також підкреслюють значення підтримки з боку громади, соціальних зв’язків та ініціатив у сфері психічного здоров’я на рівні населення. Оскільки війна триває, підтримка психологічного благополуччя цивільного населення має залишатися пріоритетним завданням системи охорони здоров’я”, - підсумовують висновок дослідження.

Окрім фахівців із KCL та Київської школи економіки, до групи дослідників увійшли науковці з Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету, Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин (ZOiS), а також організації Combat Stress – провідної британської благодійної організації, що опікується психічним здоров’ям ветеранів. Дослідження було ініційовано дослідницькою мережею “Конфлікт і співпраця у Східній Європі” (KonKoop) під керівництвом професорки Гвендолін Сассе (ZOiS) та профінансовано Федеральним міністерством досліджень, технологій і космосу Німеччини.

Житомирські