Побиття школяра в Бердичеві: коли насильство стає видовищем, а відповідальність — питанням до дорослих. ВІДЕО

24 жовтня 2026 р. 21:28

24 жовтня 2026 р. 21:28

У шкільній роздягальні Бердичева побили 12-річного хлопчика. За словами депутатки Наталії Онуфрієнко, на відеозаписі чути сміх, нецензурні висловлювання та заклики продовжувати побиття. Поліція відкрила кримінальне провадження. Тепер важливо з’ясувати не лише те, хто завдавав ударів, а й те, як насильство стало можливим у шкільному середовищі.

Історія, яка сколихнула Бердичів і Житомирщину, ставить незручні запитання до батьків, педагогів, адміністрації навчального закладу та правоохоронців. Коли дитина опиняється на підлозі під ударами, а інші школярі, за твердженням депутатки, сміються та підбурюють учасників, ідеться вже не тільки про фізичний конфлікт. Ідеться про межі допустимого в дитячому середовищі, реакцію свідків і здатність дорослих вчасно зупинити насильство.

Від конфлікту між двома школярами до запитань про роль очевидців

За інформацією, оприлюдненою місцевими медіа, інцидент стався 14 жовтня 2026 року в роздягальні гімназії №12 у Бердичеві. Мати 12-річного учня звернулася до поліції, а хлопчика госпіталізували. Наступного дня із заявою до правоохоронців звернувся батько іншого школяра, якому також знадобилася медична допомога.

Спочатку поліція повідомляла про словесний конфлікт між двома підлітками, який переріс у бійку. Проте після оприлюднення відеозапису депутатка Житомирської обласної ради Наталія Онуфрієнко закликала перевірити ширше коло обставин.

У своїй публікації у Facebook вона заявила, що на відео чути заклики бити хлопчика, сміх і лайку.

«Це відео потребує ретельного аналізу: скільки дітей безпосередньо завдавали ударів, хто підбурював, хто знімав, хто був присутній і якою була роль кожного», — наголосила депутатка.

За її словами, у роздягальні перебувало близько 20 дітей. Цю кількість і роль кожного присутнього мають встановити правоохоронці.

Якщо частина свідків справді заохочувала насильство, це потребує окремої уваги. Людина, яка б’є, людина, яка підбурює, і людина, яка знімає приниження заради розваги, можуть відігравати різні ролі. Водночас сам факт присутності на місці події не доводить вини кожної дитини: необхідно встановити конкретні дії та обставини.

Де були дорослі та чи спрацювала система захисту дітей?

Окремої перевірки потребують обставини, за яких стався інцидент: як здійснювався нагляд за учнями, коли стало відомо про подію, як реагували працівники школи та чи було забезпечено належний захист постраждалого хлопчика після інциденту.

Раніше мати дитини, за словами Наталії Онуфрієнко, висловлювала претензії до комунікації з класною керівницею щодо відеозапису. Депутатка також заявила про необхідність перевірити дії педагогічних працівників та адміністрації закладу.

Ці твердження не можна автоматично вважати доказом приховування події. Проте вони ставлять питання, на які батьки постраждалого мають право отримати чіткі відповіді від компетентних органів.

Школа — це простір, де дитина повинна бути захищеною не лише від сторонніх загроз, а й від насильства з боку однолітків. Якщо сигнал про небезпеку залишається без належної реакції, необхідно з’ясувати чому та що потрібно змінити, аби подібне не повторилося.

Чи впливають посади батьків на розслідування?

Додаткового суспільного резонансу ситуації надала заява депутатки про можливу причетність до інциденту сина Богдана Коляди, якого вона називає посадовцем. Цю інформацію слід розглядати як твердження депутатки, а не як доказ причетності конкретного школяра до правопорушення.

Наявність у батьків посад, зв’язків або публічного статусу не повинна впливати на об’єктивність перевірки. Водночас жодна дитина не може вважатися винною лише через те, ким є її батьки.

Наталія Онуфрієнко заявила, що звертається до правоохоронних органів та інших установ, відповідальних за захист прав дітей, із вимогою провести повне й неупереджене розслідування.

«ЖОДНА ПОСАДА, ЖОДЕН ДЕПУТАТСЬКИЙ МАНДАТ, ЖОДНА ПАРТІЙНА НАЛЕЖНІСТЬ НЕ ПОВИННІ ВПЛИВАТИ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ІСТИНИ!» — наголосила вона.

Поліція відкрила кримінальне провадження

За інформацією Zhitomir-OnLine , правоохоронці розпочали кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження. Обставини події встановлюють слідчі.

Подальша перевірка має дати відповіді на принципові запитання: що саме відбулося в роздягальні, хто завдавав ударів, чи підбурювали інші школярі до насильства, хто фіксував подію та чи були дорослі поінформовані про інцидент.

Важливо також з’ясувати, чи відповідає попередня правова кваліфікація всім установленим обставинам. Остаточні висновки можна робити лише після належного дослідження доказів.

Це питання не лише до дітей, а й до суспільства

Особливо тривожним у цій історії є можливе перетворення чужого болю на розвагу для глядачів. Якщо діти справді сміялися та заохочували побиття, це свідчить про необхідність серйозної розмови про співчуття, особисті межі, відповідальність і поведінку свідків насильства.

Виховання не завершується оцінками в шкільному журналі чи формальними уроками доброчесності. Воно проявляється в тому, як дитина ставиться до слабшого, чи здатна сказати «ні» жорстокості та чи намагається допомогти тому, хто опинився в небезпеці.

Однак відповідальність за профілактику насильства не можна перекладати лише на батьків. Необхідні дієві шкільні процедури реагування, доступна психологічна підтримка, безпечні канали повідомлення про булінг і належна реакція на кожен серйозний інцидент.

Головне завдання зараз — не розпалювати цькування у відповідь, не поширювати персональні дані неповнолітніх і не влаштовувати публічний суд у соціальних мережах. Потрібно встановити факти, захистити постраждалу дитину та забезпечити законну й неупереджену оцінку дій усіх причетних.

Стаття 62 Конституції України гарантує презумпцію невинуватості. Це не привід замовчувати можливе насильство, а принцип, який вимагає доказів і справедливого розгляду.

Бердичівська історія має завершитися не лише встановленням обставин конкретної бійки, а й відповідями на запитання, які допоможуть запобігти наступній. Адже безпека дітей у школі — це не формальність і не питання репутації навчального закладу. Це обов’язок дорослих.

Дивиться також матеріал за темою:

У Бердичеві мати заявила про побиття семикласника п’ятьма школярами: родина вимагає розслідування. ВІДЕО

«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

Житомирські