Євгенія ЮРЧЕНКО: Нова книга письменника Василя Головецького «Обіймаю життя» стала для мене справжньою несподіванкою одного осіннього дощового дня

24 жовтня 2026 р. 21:28

24 жовтня 2026 р. 21:28

Наперекір війні

Головецький В.М. Обіймаю життя! Поезія. — Житомир:

Видавництво ПП «Рута», 2026. 176 с.

Нова книга письменника Василя Головецького «Обіймаю життя» стала для мене справжньою несподіванкою одного осіннього дощового дня.

Минулого тижня, під час тривоги, випадково зустрілася з Василем Головецьким в укритті. Книга — особливий  життєствердний подарунок і прочитала її швидко, адже видання має зручний кишеньковий формат, містить близько 200 поезій, написаних переважно у 2026 році.

Це третя воєнна збірка житомирянина, який ні не покидає своє місто. Поезія Василя Головецького з однойменною назвою зі збірки «Мамо, я убитий в Ірпені» (2022) добре відома широкому загалу по всій Україні.

У 2025 році світ побачило видання «Тихо життя люблю», а цієї осені Василь Головецький з’явою нової книги стверджує: «Обіймаю життя!».

Письменник майстерно привертає увагу читачів до подвигу українського народу у кривавій боротьбі з московитами. У передмові до книги поет зазначає, що живе і пише всупереч, наперекір війні, це стверджує автор і в поезії:

Війна пройшлася по мені
Нещадно — аж уперто
Живу наперекір війні,
Не піддаюся смерті!

Василь Головецький порівнює життя у війну із маленьким беззахисним пташеням:

Воно тремтіння-тріпотіло
(Я ледве стримував, як міг!),
Щоб як частинку свого тіла
Його я мужньо оберіг…

Особливо щемким для мене у цій книзі є те, що письменник не втратив здатності помічати миті, спостерігати за людьми, захоплюватися ними,  увагу привернув вірш «Чудо», присвячений поеткам, які пишуть у війну:

Господи, це ж чудо, чудо віще!
Збережи його, оборони:
Дівчинка сидить — і пише вірші!
Пише вірші посеред війни.

Автор смакує літо, але йому сниться згорілий Крим… Ліричний герой Василя Головецького прагне допомагати людям, мріє про мир і відновлення України.

Окреме місце у книзі Василя Головецького займають образи матері, жінки. Багато уваги приділено нашим захисникам. Поет ніби фільмує  сьогодення. Збірка маленька, але цілісна, не поділена на розділи, поезія тут подібна до піщинок у нетлінному годиннику Вічності.

Завершити цей книгоогляд літературної новинки, народженої у Житомирі, хочу словами письменника із автобіографічного вірша:

У тім краю, де затяжні тривоги,
Де сум воєнний без кінця пливе,
Живе собі Василь — і слава Богу,
Що той Василь і досі ще живе!

Зазначу, щоб зафіксувати для сучасників і прийдешніх поколінь: книга Василя Головецького «Обіймаю життя» написана у війну, отримана читачкою в укритті; огляд на книгу, написаний в електронному нотатнику, під час тривоги, в укритті, в місті Житомирі.

Живемо й творимо наперекір війні!

Євгенія Юрченко
21.10.2026

«Велика реставрація» по-житомирськи: театр ляльок непридатний до експлуатації

Житомирські