«Збудував дім за свої гроші — тепер плати»: допис про податок на нерухомість викликав суперечку

01 листопада 2026 р. 18:29

01 листопада 2026 р. 18:29

Людина роками працювала, відкладала гроші, власними руками будувала дім. А коли нарешті отримала своє житло, держава почала щороку виставляти їй рахунок. Чому? Саме це запитання поставив Олег Назаренко у Facebook, назвавши податок на нерухомість «податком на працьовитість». Його допис викликав гострі коментарі. А історія самого податку веде до уряду Миколи Азарова — і до рішень наступної влади, яка залишила його чинним.

Особливо болючим Назаренко називає становище пенсіонерів. Будинок, зведений за часів нормальних заробітків, залишається тим самим. А доходи після виходу на пенсію можуть зменшитися в рази. Податок же продовжують нараховувати.

«Чому ви повинні платити за дім, який побудували своїми руками?»

У своєму публічному дописі у Facebook Олег Назаренко висловив обурення тим, що власник житла змушений знову платити за майно, придбане або побудоване на вже оподатковані доходи.

«А давайте поговоримо про податок на нерухомість — один із найбільш цинічних податків.

Чому ви повинні платити податок за дім, якщо побудували його своїми руками й на свою зарплату, яка також оподатковувалася? А якщо ви не сплатите податок, то держава у вас цей дім забере!

Якщо ви пропили свою зарплату, спустили на шлюх — то все гаразд. А якщо побудували дім — платіть! Це покарання за вашу працю.

Ви ж будинок збудували за власні гроші, вклали кошти, сили та час, а держава приходить і каже: «О, ти не пропив гроші, а вклав їх у будинок? Тепер плати».

Це податок на працьовитість.

Плюс подвійне або потрійне оподаткування. Щоб купити квартиру чи цеглу для будинку, ви спочатку заробили гроші й уже сплатили з них податок на доходи фізичних осіб. Купуючи будматеріали чи саме житло, сплатили ПДВ та реєстраційні збори.

Вимога платити за це майно знову щороку виглядає як постійний штраф за те, що ви не пропили свої гроші, а інвестували їх у житло.

А тепер ризик для незахищених верств. Виникає серйозна несправедливість. Ви мали хороші доходи й збудували дім. Вийшли на пенсію — і тепер доходи мінімальні, податок непосильний, і ви змушені продавати свій дім через тиск держави.

І не розповідайте мені про пільгу на 120 квадратних метрів. Бо якщо ви маєте будинок площею 200 квадратних метрів, то за 80 метрів потрібно сплатити 9600 гривень. А для пенсіонера це удар і грабіж!»

Назаренко порушив питання, яке виходить далеко за межі одного податкового повідомлення: чи справедливо щороку оподатковувати житло, якщо воно не приносить власнику жодного доходу, а служить місцем проживання його родини?

Хто запровадив податок на нерухомість в Україні: Азаров чи наступна влада?

Історія цього податку справді почалася за часів президентства Віктора Януковича.

2 грудня 2010 року Верховна Рада ухвалила Податковий кодекс України . Законопроєкт подав Кабінет Міністрів, який очолював Микола Азаров. Після президентських поправок за документ проголосували 268 народних депутатів. Підписав кодекс тодішній президент Віктор Янукович.

Сам кодекс набув чинності 1 січня 2011 року, але норми щодо оподаткування житлової нерухомості почали діяти з 1 січня 2013-го. Того року для фізичних осіб фактичну сплату відклали.

Спочатку йшлося передусім про великі квартири та будинки. Пізніше правила суттєво змінилися.

Але нинішня система оподаткування житла сформувалася не лише за Азарова.

28 грудня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про податкову реформу. На той час уряд очолював Арсеній Яценюк, а президентом був Петро Порошенко.

Із 1 січня 2015 року оподаткування поширили на житлову та нежитлову нерухомість, змінили правила визначення оподатковуваної площі й передали місцевим радам ширші повноваження встановлювати ставки.

Саме тоді закріпилися знайомі українцям пороги: 60 квадратних метрів для квартир, 120 — для житлових будинків і 180 — для власників одночасно різних типів житла.

Отже, податок запровадили за однієї влади, істотно переробили за іншої, а наступні уряди й парламенти зберегли його.

«Залізти в кишеню до пересічних громадян»: що пишуть українці

Під дописом Назаренка розгорнулося обговорення. Людмила Бредак нагадала, що перші правила діяли з 2013 року, а 2015-го оподаткування розширили.

«Сам податок було введено з 1 січня 2013 року… І тільки з 1 січня 2015 року ввели оце збочення, щоб залізти в кишеню до пересічних громадян», — написала Людмила Бредак.

Інший коментатор, Віктор Дичаковський, звернув увагу на те, як визначають ставку податку. Її максимальний розмір прив’язаний до мінімальної заробітної плати, яка змінюється з роками.

На його думку, така система поступово збільшує навантаження на власників житла. Він висловлює побоювання, що для людей із невеликими доходами щорічний платіж може стати причиною вимушеного продажу нерухомості.

Коментатор із профілем Yuriy Nikolaevich висловився ще різкіше, запропонувавши позбавляти майна депутатів, які голосували за відповідний закон. Його репліка показує, наскільки емоційним стало обговорення податку.

9600 гривень за будинок у 200 квадратів? У Житомирі сума інша

Приклад Назаренка з будинком площею 200 квадратних метрів заслуговує на окрему увагу. Перші 120 квадратів для одного такого житлового будинку не оподатковуються. Отже, платіж нараховують за решту 80.

У 2026 році українці сплачують податок за 2025 рік. Мінімальна зарплата на початку 2025-го становила 8000 гривень, а максимальна законна ставка — 1,5% від цієї суми, тобто 120 гривень за квадратний метр.

Якщо місцева рада встановила максимальну ставку, 80 квадратних метрів справді дадуть 9600 гривень податку на рік .

Але у Житомирі для житлової нерухомості фізичних осіб ставка за 2025 рік становить 0,5% мінімальної зарплати, або 40 гривень за квадратний метр . Саме такі показники наведені в інформації Житомирської міської ради про місцеві податки .

Тому для одного житлового будинку площею 200 квадратних метрів у Житомирі розрахунок за 2025 рік виглядає так:

• 200 м² — загальна площа будинку;
• 120 м² — площа, яка не оподатковується;
• 80 м² — площа, за яку потрібно платити;
• 40 грн — ставка за один квадратний метр;
• 3200 грн — податок за рік за наведених умов.

Це розрахунок для одного будинку, який не використовується для отримання доходу, за умови відсутності інших особливостей оподаткування та додаткових пільг. Для інших громад Житомирщини ставки можуть відрізнятися.

Раніше ми пояснювали на прикладі квартири площею 65 квадратних метрів , чому максимальна ставка, яку називає податкова, не завжди збігається з реальною сумою в повідомленні власнику.

А що робити пенсіонеру, який збудував будинок ще за часів роботи?

Це одна з найболючіших частин дискусії.

За загальними правилами Податкового кодексу сам статус пенсіонера не дає автоматичного звільнення від податку на житлову нерухомість. Пільгові квадратні метри діють для всіх власників, а додаткові пільги можуть встановлювати місцеві ради з урахуванням майнового стану та доходів людей.

Тому людина, яка колись мала достатньо коштів для будівництва великого будинку, після виходу на пенсію може опинитися перед щорічними платежами, що не залежать безпосередньо від розміру її пенсії.

Водночас несплата одного податкового повідомлення не означає автоматичного вилучення житла. Власник має 60 днів після отримання повідомлення-рішення для сплати. Якщо виникає податковий борг, закон передбачає окремі процедури стягнення, а не негайне позбавлення будинку.

Чому податок часів Азарова досі не скасували?

Саме до цього запитання зрештою підводить суперечка.

Якщо політики роками дистанціюються від спадщини влади Януковича, чому податок, започаткований за його президентства, залишився? Чому за стільки років не переглянули правила для людей, які живуть у власному будинку, не здають його в оренду й не отримують із нього прибутку?

Ці питання порушують критики податку. Вони вважають несправедливим сам принцип щорічної плати за житло, придбане на зароблені гроші. Звідси й вимога не лише переглядати ставки, а й скорочувати податкове навантаження на звичайні родини.

У прихильників майнового оподаткування інший аргумент: податок надходить до місцевих бюджетів, а встановлення ставок і додаткових пільг дає громадам можливість самостійно визначати, хто та скільки повинен сплачувати. Саме цим уряд пояснював зміни у 2015 році.

Як перевірити, чи правильно вам нарахували податок

Власникам житла варто перевіряти податкове повідомлення, особливо якщо в ньому зазначена максимальна ставка або неправильна площа квартири чи будинку.

Дані про нарахування можна переглянути в Електронному кабінеті платника податків . Якщо сума викликає запитання, власник має право звернутися до податкової для звірки площі нерухомості, застосованої ставки та пільг.

Якщо під час звірки виявлять помилку, податкова повинна перерахувати зобов’язання та оформити нове повідомлення-рішення.

Для житомирянина, який отримав рахунок за 2025 рік на будинок площею 200 квадратних метрів, один із перших показників для перевірки — місцева ставка 40 гривень за оподатковуваний квадратний метр.

Житомирські