Житомир 1889 року на малюнках художника: каплиця, якої вже немає, і знайомі собори

10 листопада 2026 р. 18:40

10 листопада 2026 р. 18:40

На Соборному майдані Житомира колись стояла каплиця святої Євдокії. Сьогодні її вже немає, але ми знаємо, який вона мала вигляд. У 1889 році її намалював художник Карл Сестер де Лаутерекен. Того ж року він залишив зображення ще дев’ятнадцяти житомирських краєвидів — із будівлями, які частково зникли, а частково стоять досі.

Ці малюнки дозволяють побачити місто, яким воно було 137 років тому. Без сучасної забудови, рекламних вивісок і транспорту. Зате з костелами, монастирями, старими вулицями та спорудами, історію яких тепер доводиться відновлювати за архівами.

Каплиця на Соборному майдані, якої більше немає

Одне з найцікавіших зображень стосується місця, яке добре знає кожен житомирянин, — Соборного майдану.

Наприкінці XIX століття він мав назву Семінарійський. Саме там стояла каплиця святої Євдокії, яку художник встиг замалювати.

До наших днів каплиця не збереглася. Про неї та інші зниклі споруди розповідала мистецтвознавиця Житомирського обласного краєзнавчого музею Вікторія Винокурова в матеріалі Укрінформу про відреставровану колекцію малюнків .

Тепер один із способів уявити, як виглядала ця частина міста понад століття тому, — звернутися до роботи де Лаутерекена.

Костел Святої Софії: Житомир, який можна впізнати

Не все зі старого Житомира зникло.

На одному з малюнків художник зобразив кафедральний костел Святої Софії. Його вежі піднімаються над невисокими будинками, а перед спорудою видно дерева й огорожі. Навколишня забудова зовсім не схожа на сучасну, зате сам храм упізнається.

Ще одна збережена споруда, яка зацікавила художника, — Спасо-Преображенський кафедральний собор.

Завдяки цим роботам можна порівняти не тільки вигляд відомих житомирських храмів, а й простір навколо них. Художник малював будівлі разом із вулицями та сусідніми спорудами — так, як вони виглядали в міському середовищі 1889 року.

Монастир, від якого залишилася лише частина будівлі

На іншій роботі де Лаутерекена — монастир сестер милосердя святого Вікентія.

Свого часу це був помітний архітектурний комплекс Житомира. Проте первісний вигляд будівля втратила.

За поясненням музейної дослідниці Вікторії Винокурової, від монастиря збереглися перший поверх і підвальні приміщення. На час її розповіді у 2020 році будівлю використовували як військовий шпиталь.

Малюнок 1889 року показує, якою споруда була до цих змін.

Ще одна втрачена будівля — там починалися музей і бібліотека Житомира

Є серед старих зображень і споруда з особливою історією. Вона стояла на Київській вулиці, поруч із губернаторським будинком.

Цей флігель можна побачити на малюнку де Лаутерекена. А колись усередині нього житомиряни вперше побачили колекцію, з якої починалася історія обласного краєзнавчого музею.

27 жовтня 1865 року тут виставили для публічного огляду 48 зразків гірських порід і мінералів. А вже 10 квітня 1866 року в тому самому флігелі відкрилася перша публічна бібліотека Житомира.

Будівлю знесли у 1957 році.

Цю історію докладно описав житомирський краєзнавець Борис Дубман у прогулянці старою Київською вулицею . Він також звернув увагу на малюнок художника, де зберігся вигляд утраченого флігеля.

Виходить, одна невелика споруда встигла стати частиною історії відразу двох важливих міських закладів — музею та бібліотеки.

Хто залишив нам ці зображення

Карл Сестер де Лаутерекен народився у 1831 році. Він займався архітектурою та інженерною справою, працював на Києво-Балтській залізниці.

Протягом травня — вересня 1889 року художник подорожував територією тодішніх Київської та Волинської губерній і створював архітектурні пейзажі.

У музейній колекції збереглася 41 його робота: 20 малюнків Житомира, 17 — Бердичева, три — Коростишева та один — Станишівки.

Художник працював на папері, використовував туш, перо, тонкий пензель, олівці та акварель.

Частину краєвидів він намалював із такою увагою до архітектурних деталей, що нині вони допомагають дослідникам вивчати будівлі, яких давно немає.

Як малюнки повернулися до Житомира через десятиліття

Колекція надійшла до Житомирського обласного краєзнавчого музею у 1958 році з київського музею образотворчого мистецтва.

Роботи потребували реставрації. У 2003 році фахівці почали відновлювати житомирську частину серії, згодом узялися за решту.

У 2020 році відреставровані малюнки вперше представили на спеціальній виставці в Житомирському обласному краєзнавчому музеї. Тоді їх показали публіці через 131 рік після створення.

Про цю серію згадує й Державний архів Житомирської області серед найцікавіших історичних зображень старого Житомира.

У двадцяти малюнках 1889 року залишилися житомирські храми, монастир, зникла каплиця і стара міська забудова. Деякі з цих місць можна впізнати на сучасних вулицях. Інші сьогодні існують лише на старих зображеннях.

Житомирські