Загинув під час бою на Харківщині: Житомирська громада попрощалася із Захисником Андрієм Гоженком

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Загинув під час бою на Харківщині: Житомирська громада попрощалася із Захисником Андрієм Гоженком

11 листопада 2026 р. 17:50

11 листопада 2026 р. 17:50

На щиті повернувся Герой

ГОЖЕНКО АНДРІЙ ДМИТРОВИЧ 25.06.1998 — 26.10.2026 рр.

Андрій народився 25 червня 1998 року у м. Житомирі. Навчався у Житомирському міському колегіумі, нині — Ліцеї №34. Повну загальну середню освіту здобув у вечірній загальноосвітній школі ІІ–ІІІ ступенів Житомирської міської ради. У 2016 році закінчив професійно-технічне училище №5, де опанував професії столяра будівельного та верстатника деревообробних верстатів.

Після завершення навчання розпочав трудовий шлях у ТОВ «Партнер». Пройшов строкову військову службу. До початку повномасштабного вторгнення рф працював експедитором у ТОВ «Світ Стар».

У березні 2022 року Андрій став на захист рідної землі від російських окупантів. Пройшов військову підготовку, опанував інженерно-саперну спеціальність, а також фах техніка безпілотного авіаційного комплексу «Вампір» з обслуговування та ремонту БпАК.

Він мужньо виконував бойові завдання, захищаючи Україну на Донеччині, Харківщині та Херсонщині. За час військової служби проявив себе як відважний і професійний Воїн.

Побратими згадують Андрія як сміливого, зібраного, позитивного та безвідмовного у допомозі. Він був Людиною, на яку завжди можна було покластися, яка не залишала товаришів у скрутну хвилину та щиро підтримувала тих, хто поруч.

Найбільшим сенсом його життя була сім’я. Заради рідних Він жив, працював і боронив Україну. Після кожного виходу з бойових позицій він насамперед телефонував дружині та мамі, аби повідомити, що з ним усе гаразд. Не скаржився на втому, намагався вберегти найдорожчих від переживань.

За віддану службу, мужність і професіоналізм Андрій був нагороджений медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій», а також грамотами за службу, відданість військовій справі та захист України.

26 жовтня 2026 року старший солдат Андрій Гоженко героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

У глибокій скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими…

Світла пам’ять і вічна слава Герою!