Необґрунтовані активи, статки й скандали колишніх та нинішніх очільників обласних ТЦК

14 квітня 2026 р. 20:14

14 квітня 2026 р. 20:14

За два місяці, 11 серпня 2023 року, Рада національної безпеки України ухвалила рішення звільнити всіх керівників обласних центрів комплектування та соціальної підтримки. З того часу було ще кілька гучних звільнень.

Журналісти редакції розслідувань Суспільного поцікавилися , що зараз із військкомами, які були в центрі скандалів, а також проаналізували інформацію про 62 керівників обласних ТЦК та СП в усіх регіонах України, які були на посадах у 2022-2026 роках, передає Фіртка .

До переліку ввійшли ті керівники та експосадовці, чиї прізвища вдалося ідентифікувати у відкритих джерелах. Їх розділили на три групи: ті, у кого майно не відповідає доходам, ті, хто придбав майно на рівні своїх доходів, та ті, у кого за час повномасштабного вторгнення майнових змін не відбулося.

Обласні ТЦК — фундамент системи

В Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворює, ліквідує та реорганізовує Міноборони. Загальне керівництво й контроль за їхньою діяльністю здійснює командування Сухопутних військ ЗСУ через відповідні оперативні командування: Північ, Південь, Захід і Схід.

У системі мобілізації саме обласні ТЦК та СП (ОТЦК та СП) є стратегічними центрами, де зосереджено найбільшу кількість штатного персоналу, а їхні керівники мають право вирішального голосу в ключових кадрових питаннях.

У підпорядкуванні керівника ОТЦК — районні ТЦК та СП, він призначає та звільняє з посади своїм наказом і районних, і міських керівників ТЦК та СП — за погодженням із командуванням відповідного оперативного командування.

• У серпні 2023 року Володимир Зеленський, ініціювавши звільнення обласних військкомів, заявив: «Керувати цією системою мають люди, які точно знають, що таке війна та чому цинізм і хабарництво під час війни — це державна зрада. Натомість воїни, які пройшли фронт або які не можуть бути в окопах, бо втратили здоров'я, втратили кінцівки, але зберегли свою гідність і не мають цинізму, » саме їм можна довірити цю систему комплектування».
• Тоді ж Володимир Зеленський додав, що є «112 кримінальних проваджень щодо посадовців «військкоматів» та 33 підозри».

368 мільйонів гривень з ознакою незаконного збагачення

За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, з 2022 року по березень 2026-го було завершено 32 моніторинги способу життя щодо колишніх та чинних керівників ТЦК та СП.

«За результатами моніторингів способу життя на адресу спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції скеровано дев'ять обґрунтованих висновків з виявленими ознаками незаконного збагачення за ст. 368-5 Кримінального кодексу України на загальну суму 367 927 245 гривень», — ідеться у відповіді на запит редакції розслідувань Суспільного.

Досліджуючи статки понад 60 колишніх та нинішніх керівників обласних ТЦК, редакція розслідувань не обмежилася лише ними, а й охопила їхні родини. Виходили з логіки НАЗК: спосіб життя посадовця — це сукупний добробут його найближчого оточення.

Так, досліджуваних посадовців розділили на три групи за критерієм динаміки їхніх статків та статків їхніх родин із початку повномасштабного вторгнення.

Фігуранти розслідувань правоохоронних органів (10% / 6 осіб). Сюди увійшли фігуранти найрезонансніших кримінальних розслідувань, а також ті, чиї активи мають ознаки незаконного збагачення. Серед них — Євген Борисов (ексначальник Одеського ОТЦК та СП), Олександр Устименко (ексначальник Черкаського ОТЦК), Сергій Луцюк (ексначальник Рівненського ОТЦК), Геннадій Яременко (ексначальник Запорізького та Донецького ОТЦК), Артем Требесов (ексначальник Харківського, пізніше т.в.о. начальника Чернігівського ОТЦК), Андрій Савчук (ексначальник Закарпатського ОТЦК).

Набули активів, що відповідають офіційним доходам (47% / 29 осіб). Найбільша група, до якої ввійшли офіцери, чиї родини (дружини, батьки) придбали активи протягом 2022–2025 років. Однак ці придбання (переважно авто середнього класу або земельні ділянки) є обґрунтованими з огляду на офіційні доходи та не стали підставою для кримінальних проваджень чи моніторингу з боку НАЗК. У цій категорії колишні та нинішні обласні військкоми: Олексій Трофіменко та Сергій Мартищенко (Житомирський ОТЦК), Дмитро Губський, Михайло Холодов (загинув) та Сергій Пометун (Полтавський ОТЦК), Андрій Сезько (Сумський ОТЦК), Сергій Лобан та Віталій Луговський (Черкаський ОТЦК), Олег Гончарук та Олександр Шибирин (Чернігівський ОТЦК), Олександр Охріменко та Юрій Пуйко (Одеський ОТЦК), Ярослав Кучер, Роман Юзвенко та Владислав Зуєв (Кіровоградський ОТЦК), Олег Кивлюк (Волинський ОТЦК), Андрій Наконечний (Рівненський ОТЦК та СП, помер), Денис Чаюк, Артур Ніязов та Денис Сахацький (Львівський ОТЦК), Володимир Корпач (Хмельницький ОТЦК), Ігор Сорокопуд, Сергій Потяков та Сергій Арушанян (Чернівецький ОТЦК), Віктор Павлюк (Донецький ОТЦК), Володимир Арап (Луганський ОТЦК), Олександр Конєв та Сергій Маркін (Харківський ОТКЦ), Олександр Марущак (Запорізький ОТЦК).

Не набули жодного майна (43% / 27 осіб). Протягом останніх чотирьох років ці офіцери та їхні найближчі родичі не придбали жодної нерухомості чи транспортних засобів. Їхні активи набуті до повномасштабної війни.

Серед них наступні: Ігор Напольський (Житомирський ОТЦК), Олексій Сіроштан та Валерій Васянович (Сумський ОТЦК), Олег Веретільник (Черкаський ОТЦК), Сергій Панасюк та Олександр Самотей (Херсонський ОТЦК), Віталій Куліш (Миколаївський ОТЦК), Сергій Марценюк (Вінницький ОТЦК), Михайло Близнюк (Волинський ОТЦК), Іван Павлюк (Рівненський ОТЦК та СП), Володимир Ярмошук, Володимир Бабанін, Василь Масьовський, Євген Мамайчук (Івано-Франківський ОТЦК), Олександр Тіщенко (Львівський ОТЦК), Сергій Свідерський та Денис Савчук (Тернопільський ОТЦК), Костянтин Радченко, Володимир Возний (загинув), Андрій Богданов (Хмельницький ОТЦК), Юрій Миронець (т.в.о. керівника Чернівецького ОТЦК), Олексій Дубовик (Дніпропетровський ОТЦК), Вадим Ільєнко та Євген Мамайчук (Донецький ОТЦК), Юрій Полулященко (Луганський ОТЦК), Павло Житняк (Харківський ОТЦК), Володимир Новосядлий (Київський ОТЦК).

Окремо зазначають, що це не є сертифікатом про відсутність порушень взагалі, а лише свідчить, що активи цих посадовців корелюються з офіційним грошовим забезпеченням.

Одеса: ефект Борисова

Євген Борисов був призначений військовим комісаром Одеської області в липні 2019 року. До цього він обіймав посаду військового комісара Малиновського військкомату міста Одеси. Загалом у системі військових комісаріатів Борисов працював із 1996 року.

«Українська правда» у 2023 році з'ясувала , що наприкінці 2022-го мати Борисова придбала на узбережжі Марбельї в Іспанії маєток за понад 3 мільйони євро та Mercedes В-класу 2022 року випуску ціною від 100 тисяч доларів. Дружина — офісне приміщення на головній вулиці Марбельї. На тещі виявився записаний позашляховик «Toyota Land Cruiser» 2023 року випуску.

Також у власності родини військкома з'явився «Mercedes-Benz» G-класу, тож загальна вартість автопарку становила приблизно 500 тисяч доларів. За оцінкою видання, загальна вартість майна, яке родина Борисова придбала вже під час повномасштабної війни, — близько 4,5 мільйона євро. Борисов тоді заявив журналістам, що про майно своєї родини на іспанському узбережжі не знає.

19 липня 2023-го голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів гривень. Це, за словами НАЗК, рекордна сума збагачення незаконним шляхом.

22 липня Євгену Борисову оголосили про підозру в незаконному збагаченні та в умисному ухиленні від служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, змінюючи номери телефонів, номерні знаки автомобілів, місце розташування тощо, заявили у ДБР. Проте ексвійськкома таки затримали в Києві.

У 2024 році дві відкриті проти Борисова справи скерували до суду. Зокрема, про незаконне збагачення, а також щодо підробки документів, щоб виїхати на відпочинок в Іспанію та на Сейшели.

У березні 2025 року ДБР завершило досудове слідство щодо ще однієї справи проти екскерівника Одеського обласного ТЦК та СП. Борисову інкримінували відмивання майна на понад 140 мільйонів гривень.

Окрім того, Приморський районний суд Одеси розглядає справу про самовільне залишення військової служби Борисовим та перешкоджання законній діяльності ЗСУ. У січні 2026 року йому залишили тільки одну заставу — в розмірі 44 мільйонів гривень.

Наразі на Борисова покладені зобов'язання прибувати до суду за першою вимогою, не відлучатися з Одеси та області без дозволу суду, повідомляти прокурора й суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками, здати на зберігання закордонні паспорти та інші документи, що дають право на виїзд з України, та носити електронний засіб контролю.

Обвинувачений Борисов не визнає себе винним за жодним з обвинувальних актів та називає себе «потерпілим». За інкримінованими статтями одеському ексвійськкому загрожує до 12 років позбавлення волі.

Черкаси: сім полковників та «імунітет» від мобілізації

Якщо одеський військком Борисов став символом індивідуального збагачення, то ексочільник Черкаського обласного ТЦК, полковник Олександр Устименко — символом створення паралельної системи управління мобілізацією.

Устименко очолив обласний ТЦК восени 2023 року. Та замість того, щоб налагодити прозору систему військового обліку, він, за даними слідства, вибудував корупційний механізм, діючи за попередньою змовою з групою осіб — шістьма іншими полковниками.

Слідство задокументувало, як Устименко надсилав підлеглим фотографії військових квитків чи повісток «обраних» осіб. Ці повідомлення супроводжувалися короткими вказівками, що згодом стали ключовими доказами у справі. Як приклад : «Не чіпайте його зовсім. Зрозуміло».

Згідно з висновками слідства, з серпня 2023-го по січень 2024 року Черкаський обласний ТЦК та СП виконував 40-50% плану мобілізації. Це не лише негативно позначилося на формуванні окремих частин ЗСУ, а й, як зазначено в ухвалі, «викликало недовіру населення, дискредитувало мобілізаційний процес та сприяло підриву авторитету військової служби в суспільстві».

Устименку та шістьом іншим полковникам інкримінували недбале ставлення до військової служби (карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років) та перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (караються позбавленням волі на строк від восьми до 12 років).

Суд застосував щодо ексвійськкома нічний домашній арешт до 12.09.2024 із особистим зобов'язанням утримуватися від спілкування з підозрюваними в кримінальному провадженні. У вересні 2024-го адвокат Устименка намагався оскаржити арешт, згодом відмовився від апеляційної скарги. Наразі ця ухвала є останньою у справі колишнього черкаського військкома.

Попри кримінальне провадження, Устименко залишався на посаді до січня 2026 року.

Рівне: «виховна робота» битою та мільйонні статки

Історія ексочільника Рівненського обласного ТЦК та СП полковника Сергія Луцюка стала однією з найгучніших. На відміну від інших кейсів, де розслідування переважно починалося з аналізу декларацій, тут початковим імпульсом став задокументований факт фізичного насилля.

У липні 2023 року правоохоронці заявили про затримання Сергія Луцюка та керівника Рівненського районного ТЦК Віталія Козачука. Козачук знімав на відео, як керівник Рівненського обласного ТЦК битою бив військового. Крім цього, військкоми також змушували потерпілого стати навколішки та вимолювати пробачення через те, що той хотів доповісти про їхні порушення під час служби.

У керівника районного ТЦК та СП вилучили вісім пакетів із білою речовиною, яка може бути амфетаміном, а також знаряддя для вживання наркотичних речовин, повідомили у пресслужбі ДБР.

Районного комісара затримали, йому оголосили про підозру в незаконному зберіганні психотропних речовин з метою збуту у великих розмірах. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Керівнику обласного ТЦК Сергію Луцюку оголосили про підозру у перевищенні службових повноважень, вчинених в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Наразі справу розглядають у Рівненському міському суді.

Розслідування інциденту з побиттям стало поштовхом для детальної перевірки статків полковника Сергія Луцюка. Наприкінці жовтня 2023 року Державне бюро розслідувань повідомило посадовцю про нову підозру — через виявлення незадекларованих активів на суму понад 46 мільйонів гривень.

За даними слідства, значна частина активів екскерівника Рівненського ОТЦК зосереджена в курортних зонах Івано-Франківської області. До переліку об'єктів, якими, за версією ДБР, володіє або користується посадовець, входять:

• Буковель (с. Поляниця): будинок площею 280 квадратних метрів у безпосередній близькості до гірськолижного комплексу. На сусідній ділянці також зафіксовано будівництво готельного об’єкта у форматі котеджного містечка площею майже 500 квадратних метрів.
• Яремче: дача площею 316 квадратних метрів із додатковими елементами благоустрою, зокрема домашнім більярдом та ставком для розведення елітних видів риби.
• Івано-Франківськ: три квартири загальною площею майже 200 квадратних метрів та два гаражні приміщення.

Більшість об'єктів нерухомості була оформлена на підставних осіб, зокрема на тітку-пенсіонерку посадовця.

Проте причетність Луцюка до управління цими активами підтверджується результатами аналізу його телефонних розмов та листування. Слідство встановило, що посадовець особисто ухвалював рішення щодо етапів будівництва, вів перемовини про вартість об'єктів під час їх купівлі та узгоджував подробиці оформлення документів на підставних осіб. На підставі зібраних матеріалів правоохоронці кваліфікували ці дії як незаконне збагачення.

Але це ще не кінець. У травні 2025 року ДБР встановило, що Луцюк спільно з керівником Рівненського районного ТЦК організували схему для незаконного уникнення мобілізації військовозобов'язаними. Посадовці не лише допомагали чоловікам уникати призову, а й робили так, щоб ці особи надалі не потрапляли до списків розшуку. За даними слідства, цією послугою скористалися орієнтовно пів сотні чоловіків.

За цим фактом обом фігурантам висунули обвинувачення за ч. 1 ст. 114-1 КК — перешкоджання законній діяльності Збройних сил України. Луцюк свою провину не визнає.

Останнім епізодом у справі Луцюка стала підозра в недбалому ставленні до військової служби. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону встановила, що протягом квітня-червня 2023 року посадовець уклав договори на закупівлю для потреб армії 16 пікапів за бюджетні кошти на загальну суму понад 17,5 мільйона гривень.

Через неналежний контроль із боку Луцюка постачальник штучно завищив ціну автомобілів, включивши до неї власний незаконний прибуток. Державі було завдано шкоди на понад 800 тисяч гривень. Дії посадовця кваліфікували як недбале ставлення до військової служби.

Наразі триває судовий розгляд справ щодо Сергія Луцюка. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі за сукупністю злочинів (насильство та незаконне збагачення) та від п'яти до восьми років за епізод із перешкоджанням діяльності ЗСУ та недбале ставлення до військової служби.

Запоріжжя: безпідставні виплати

Геннадій Яременко з початку повномасштабного вторгнення очолив Запорізький обласний ТЦК та СП, а в липні 2023 року обійняв аналогічну посаду в Донецькій області. Він отримав підозру у березні 2024 року в рамках масштабного розслідування, розпочатого правоохоронцями у січні 2023 року про корупційні схеми, експлуатацію підлеглих та зв'язки з криміналітетом.

Під час перебування на посаді в Запоріжжі посадовець організував механізм безпідставного нарахування підвищених військових виплат. ДБР встановило, що Яременко без законних підстав відрядив сімох наближених підлеглих до однієї з бригад ЗСУ нібито для виконання бойових завдань, хоча фактично вони не були призначені на відповідні посади та не брали участі в бойових діях. Ці військовослужбовці перебували у прифронтовій зоні за вільним графіком, що дозволило їм незаконно отримати понад мільйон гривень виплат та претендувати на статус учасників бойових дій.

За даними слідства, посадовець допомагав «кримінальним авторитетам» уникати судового переслідування та мобілізації через фіктивне зарахування до лав ТЦК, що надавало їм статус військовослужбовців та дозволяло адвокатам зупиняти розгляд кримінальних справ щодо них. Також встановили, що військком допоміг одному з таких чоловіків знятися з військового обліку для безперешкодного виїзду за кордон.

За цими фактами Геннадію Яременку інкримінують перевищення службових повноважень в умовах воєнного стану, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 12 років.

Поки солдати виконували функції будівельників, військком, використовуючи службове становище, забезпечував їм виплату додаткової винагороди з бюджетних коштів. Це призвело до завдання збитків державі на майже 270 тисяч гривень. Дії посадовця кваліфіковано як зловживання службовим становищем та пособництво в ухиленні від несення обов’язків військової служби. Вироку у справі поки що немає.

А у січні 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та стягнув у дохід держави майно Яременка: житловий будинок площею 201 квадратний метр та земельну ділянку загальною вартістю 3,8 мільйона гривень. Суд визнав ці активи необґрунтованими, оскільки посадовець не зміг підтвердити законність джерел походження коштів на їх придбання. Яременко оскаржує це рішення в Апеляційній палаті ВАКС.

Харків: автомобільна лихоманка

Історія Артема Требесова — колишнього виконувача обов'язків начальника Харківського обласного ТЦК та СП — ілюстрація накопичення автівок та спроб сховати статки за спинами родичів.

У 2023-2024 роках у власності близьких родичів посадовця з'явилися люксовий кросовер «BMW X6» 2023-го року випуску та «Toyota Camry Hybrid» 2022-го року випуску. У цей період Требесов був очільником Лозівського районного ТЦК, а потім пішов на підвищення та обійняв посаду виконувача обов’язків начальника Харківського обласного ТЦК та СП.

У травні 2025 року Державне бюро розслідувань спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції викрили факти необґрунтованого збагачення Требесова, і на підставі зібраних матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про цивільну конфіскацію активів на суму 4,85 мільйона гривень, які перебували в користуванні родини посадовця.

У той самий час, коли в суді вже розглядали справу про його сумнівні мільйони, Артема Требесова призначили тимчасовим виконувачем обов’язків начальника Чернігівського обласного ТЦК та СП.

Лише в січні 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив позов прокурора та стягнув у дохід держави активи сумнівного походження. Требесов оскаржує це рішення в Апеляційній палаті ВАКС.

Ужгород: погрози та обшуки

Полковника Андрія Савчука призначили начальником Закарпатського обласного центру комплектування та соціальної підтримки 16 жовтня 2023 року.

У грудні 2025 року закарпатська волонтерка Власта Рейпаші заявила, що їй надходили погрози від керівництва Закарпатського ОТЦК, зокрема від начальника Андрія Савчука та його заступників. Згодом ДБР відкрило провадження за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу — перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.

У січні 2026-го Андрія Савчука звільнили з посади начальника Закарпатського територіального центру комплектування та соціальної підтримки та перевели у батальйон резерву ЗСУ.

Але 21 березня 2026 року ОК «Захід» повернуло Савчука до виконання обов'язків керівника Закарпатського ОТЦК строком на 30 днів.

Суми та Луцьк: п'яне водіння, Porsche в користуванні та бійки

У грудні 2025 року поліцейські затримали начальника Сумського обласного ТЦК Андрія Сезька за керування автомобілем в нетверезому стані. У березні 2026-го суд визнав винним Сезька, наклав 17 тисяч гривень штрафу і позбавив права керування транспортним засобом на рік. Сторона захисту повідомила, що оскаржуватиме рішення в апеляції.

На Волині журналісти Центру журналістських розслідувань «Сила правди» викрили ексвійськкома області Олега Кивлюка на користуванні люксовим авто, котеджем та відомчою квартирою, які не потрапили в декларації його дружини — співробітниці Волинського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Богдани Кивлюк.

Одним із ключових аспектів розслідування став «подарований» «Porsche Cayenne», ринкова вартість якого, як стверджують журналісти, 38 тисяч доларів. Авто офіційно зареєстроване на киянку Аліну Маленьку (власницю бренду Miss Diamond), яка заявила журналістам, що просто «подарувала» авто військкому. Сам ексвійськком на запитання журналістів про дорогу автівку відповів зустрічним запитанням: «Яка вона дорога? Ну, скажіть, які це гроші?».

А новопризначений військком Волинської області Михайло Близнюк « засвітився» у медіа у 2024 році через бійку з виконувачем обов'язків начальника Луцького міського ТЦК Олександром Фурманом. Тоді за ситуацію взялися працівники ДБР, які повідомили про початок досудового розслідування. Після цього випадку, за даними медіа, Близнюк пішов з посади очільника ОТЦК.

Майже 368 мільйонів гривень необґрунтованих активів, які виявлено у дев'яти з понад 30 випадків перевірок, стають тим токсичним фоном, який перекреслює щоденну роботу сотень офіцерів ТЦК. Аналіз керівників виявив, що лише 10% системи становлять ту саму «червону зону», яка генерує кримінальні провадження, позови про цивільну конфіскацію та формує її сприйняття. Але саме ці випадки стають головним пальним для ворожої пропаганди.

На Прикарпатті оштрафували чоловіка, який підробив довідку МСЕК для відстрочки від мобілізації

Ухилення від мобілізації без реального покарання: про що свідчить судова практика

На Прикарпатті оштрафували чоловіка, який підробив військовий документ, щоб уникнути мобілізації

«Не ловимо людей, а виявляємо порушників» — Олег Костенко про роль поліції у перевірках із ТЦК

Івано-Франківські