«Грошей для громади ніколи не буває багато»: розмова з головою Ямницької громади Романом Крутим про розвиток, інфраструктуру та плани на майбутнє (ФОТО)

17 жовтня 2026 р. 21:15

17 жовтня 2026 р. 21:15

Повномасштабна війна змінила пріоритети громад, змусивши одночасно підтримувати військових, приймати внутрішньо переміщених людей і продовжувати розвивати місцеву інфраструктуру. Про підтримку військових і ветеранів, залучення інвестицій, проблеми з водою й очисними спорудами та співпрацю з Івано-Франківськом — говоримо з головою Ямницької громади Романом Крутим.

— Як повномасштабне вторгнення змінило громаду і які зараз пріоритети її розвитку?

— Повномасштабне вторгнення 2022 року повністю змінило не лише громаду, а й життя мешканців держави загалом. На початку війни одним із головних пріоритетів стала підтримка військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб. До громади тоді приїхало близько тисячі ВПО, відповідно, на плечі громади лягли їхнє розміщення, утримання та забезпечення необхідною допомогою.

До підтримки долучилися мешканці громади, волонтери, депутати. Значну допомогу надали й іноземні партнери. Громада має партнерські відносини з польською та румунською громадами, а також співпрацює із Союзом українців Румунії. Усі вони активно відреагували на початку повномасштабної війни й надали гуманітарну допомогу на десятки мільйонів гривень для підтримки внутрішньо переміщених людей, які проживали як у приватному секторі, так і в об’єктах комунальної власності.

Пріоритети сьогодні залишаються незмінними: підтримка військовослужбовців, їхніх родин, сімей загиблих та зниклих безвісти. Станом на зараз із бюджету громади на підтримку військовослужбовців уже виділили понад 100 мільйонів гривень.

Окрім цього, працює волонтерський рух, жінки плетуть маскувальні сітки, проводяться аукціони та ярмарки. Завдяки таким заходам від початку повномасштабного вторгнення вдалося зібрати близько 5 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України.

При цьому громада намагається балансувати між підтримкою військових і розвитком самої громади. Є стратегічний план розвитку, відповідно до якого продовжується робота над дорожньою інфраструктурою, каналізуванням, освітою, медициною та спортом.

— Які програми підтримки військових, ветеранів та їхніх родин діють у громаді?

— У громаді діє програма соціальної підтримки військовослужбовців. У її межах надають матеріальну допомогу на лікування у випадку поранення, підтримку військовослужбовців, які перебувають на передовій, допомогу при мобілізації, підтримку сімей загиблих, зокрема кошти на встановлення надмогильних пам’ятників.

Також передбачена підтримка родин зниклих безвісти, сімей військовослужбовців, які померли після демобілізації, та військових, які повернулися з полону.

Крім того, кожному військовослужбовцю, який звертається до громади, надають дрова.

Для сімей загиблих і зниклих безвісти спільно з парафією Святого Миколая в Ямниці проводять ретрити. Завдяки роботі отця-митрата Богдана Куриліва та отця Ярослава Рожака організовували виїзди з ночівлями, зокрема до Івано-Франківська та Зарваниці.

Такі зустрічі дають можливість родинам поспілкуватися між собою, поділитися переживаннями та трохи психологічно розвантажитися. Також діє волонтерський рух. Жінки щодня збираються і плетуть маскувальні сітки. У громаді працює філія «Маскувальні феї».

Окремо громада допомагає військовим частинам за відповідними запитами. За рахунок місцевого бюджету та коштів, зібраних під час аукціонів і ярмарків, закуповують необхідне матеріально-технічне забезпечення.

Крім того, завдяки спільним зусиллям громади, волонтерів, міжнародних партнерів та меценатів вдалося придбати близько 70 транспортних засобів і передати їх військовим через волонтерів.

— Що передбачає допомога при мобілізації?

— Якщо людина мобілізується, громада виділяє їй кошти, а військовослужбовець уже самостійно купує те, що є для нього необхідним.

При цьому допомога не обмежується лише виплатою. Кожен військовослужбовець, який звертається до громади, може отримати підтримку також за рахунок коштів, зібраних під час аукціонів, ярмарків чи з місцевого бюджету.

— Чи є зараз у громаді можливості для реабілітації ветеранів?

— Окремого реабілітаційного центру в громаді поки немає через відсутність відповідного приміщення.

Водночас працює спеціаліст із супроводу ветеранів. Наразі на його обслуговуванні перебуває понад 200 людей.

Спеціаліст вивчає потреби ветеранів і, якщо є можливість отримати лікування чи реабілітацію в іншому закладі, громада долучається та допомагає організувати відповідний супровід.

— Скільки зараз внутрішньо переміщених людей проживає в громаді?

— Сьогодні в громаді зареєстровані 108 ВПО. Вони живуть переважно у приватному секторі, користуються соціальними, медичними, адміністративними та освітніми послугами безкоштовно.

Громада також намагається підтримувати ці родини під час свят. На Великдень та День Святого Миколая представники громади відвідують сім’ї та передають подарунки, зокрема дітям.

— Чи вдається залучати ВПО до життя громади?

— Є внутрішньо переміщені люди, які працевлаштувалися і працюють у громаді. Деякі долучаються до ярмарків та аукціонів, виготовляють власноруч різні вироби та передають їх як лоти для благодійних заходів.

Інших масштабних ініціатив від ВПО наразі не надходило.

— Чи забезпечені ВПО житлом?

— Усі вони самостійно вирішують питання житла. Частина має родичів у громаді, частина орендує житло.

Спеціально відведених місць для компактного проживання ВПО — гуртожитків чи інших комунальних будівель — у громаді немає. Тому люди живуть переважно у приватному секторі.

— Ямницьку громаду називають однією з найбагатших на Прикарпатті. Чи справді це так?

— Грошей для громади ніколи не буває багато, тому громада постійно шукає додаткові ресурси. Спільно з депутатським корпусом та виконавчим комітетом ми докладаємо максимум зусиль, щоб наповнювати бюджет.

Одним із напрямків роботи стала перереєстрація підприємств. До об’єднання багато підприємств були зареєстровані в інших населених пунктах, хоча фактично працювали на території Ямницької громади. Громада проводила роботу з керівниками підприємств та установ, пояснюючи необхідність перереєстрації.

У результаті близько 40–50 юридичних осіб перереєструвалися в громаді. Це дозволило збільшити надходження податку на доходи фізичних осіб. А також проводиться робота над залученням нового бізнесу в громаду.

Крім того, було проведено інвентаризацію земельних ділянок — як вільних, так і тих, за які з різних причин не надходила плата або не було визначених користувачів. Такі ділянки виставляли на аукціони, де в результаті конкуренції їх отримували фізичні або юридичні особи. Це також створює додатковий ресурс для бюджету.

Окремо проводиться робота з підприємцями, які розміщували бігборди чи інші об’єкти без належного оформлення. Цей процес триває постійно.

На території громади працює одне з великих бюджетоутворюючих підприємств — ПрАт «Івано-Франківськцемент». Крім нього, є малий, середній та великий бізнес.

Громада намагається тісно співпрацювати з підприємцями й допомагати їм розвиватися.

— Відомо, що тайванська компанія Taiwan Cement Corporation (TCC Group) — планує придбати 100% акцій українського виробника цементу ПрАт “Івано-Франківськцемент”, чи будуть якісь зміни?

— Наразі триває процедура, яка має пройти погодження в Антимонопольному комітеті та інших державних органах. На цей момент підприємство працює у штатному режимі. Попередні власники залишаються акціонерами, а процедура зміни власника ще не завершена.

Попередньо очікується, що для громади та роботи підприємства суттєвих змін не буде. Реєстрація залишається на території громади, люди продовжують працювати, а податки сплачуються до місцевого бюджету.

Конкретної розмови з потенційними інвесторами я ще не мав. Водночас із нинішнім керівництвом підприємства це питання обговорювали, і була отримана відповідь, що на цьому етапі суттєвих змін не передбачається.

Процедура погодження може тривати близько шести–дев’яти місяців. Якщо не виникне форс-мажорних обставин, процес зміни власника може завершитися в межах цього терміну.

— Чи є у громаді релокований бізнес?

— На територію громади перемістився бізнес із Запоріжжя та Харкова.

Громада намагається максимально швидко реагувати на звернення підприємців та юридичних осіб. Якщо питання належить до компетенції громади, вони отримують необхідні дозвільні документи та відповіді у найкоротші терміни.

Є й приклади державно-приватного партнерства. Якщо підприємству потрібна краща дорожня інфраструктура, громада може долучитися до робіт спільно з бізнесом за принципом співфінансування.

Наприклад, підприємство може придбати матеріали, а комунальне підприємство громади виконати роботи. Так само громада долучається до покращення під’їздів до підприємств та будівельних майданчиків.

Такий підхід має стимулювати розвиток бізнесу, створення робочих місць і, відповідно, збільшення податкових надходжень. На території громади також розвивається індустріальний парк, де розміщені понад десять юридичних осіб.

— Чи є проблеми з якістю повітря чи води через промислові підприємства?

— За останній рік офіційних скарг мешканців на якість повітря до голови громади не надходило.

Проблема з водою є. У деяких місцях пересихають криниці.

Мешканці мають змогу скористатися альтернативними джерелами водопостачання – набрати воду у спеціально облаштованих громадою місцях в деяких населених пунктах.

— На території громади розташовані очисні споруди Івано-Франківська. Здається, через це час від часу виникають проблеми?

— Минулого року від мешканців Ямниці надходили скарги, пов’язані з неприємними запахами. Після цього створили спільну комісію, яка провела обхід території та перевірку. Виявили  недоліки, які згодом усунули. З ладу вийшов елемент системи, пов’язаний із процесом очищення стічної води.

Після усунення проблеми неприємні запахи зникли, і до моменту розмови нових скарг не надходило.

— Які проблеми громади досі не вдається вирішити?

— Проблеми виникають щодня, однак надзвичайних ситуацій, з якими громада не могла б впоратися спільними зусиллями, наразі відсутні.

Однією з проблем, яка тривалий час потребувала вирішення, був пішохідний перехід через залізничну колію. Близько двох років тривало погодження дозвільної документації з «Укрзалізницею».

Сьогодні цей перехід облаштований, і мешканці можуть безпечніше перетинати колію, яка розділяє частини громади.

Ще одна проблема — підтоплення. Із 2019–2020 років громада періодично проводить берегоукріплювальні роботи на річці, яка протікає її територією. Останнім часом великих дощів не було, тому громада поступово усуває недоліки, виявлені після попередніх повеней, і укріплює проблемні ділянки.

Також працюють над іншими проєктними рішеннями, які мають зменшити ризик розливу річки під час можливих майбутніх повеней.

Ще до початку повномасштабної війни громада планувала будівництво адміністративно-культурного центру. Для цього була викуплена територія у мешканців громади. Там планували розмістити адміністрацію, будинок культури, виставковий зал та приміщення для проведення різноманітних заходів.

Війна внесла свої корективи. Проєкт уже був виготовлений і пройшов експертизу. Однак, у зв’язку з воєнним станом, проєкт не реалізовувався. Зросли ціни, змінилися вимоги до технічних умов будівництва, і є потреба в коригуванні проєкту. Зокрема, потрібно врахувати укриття, безбар’єрність та потреби людей з інвалідністю.

Зараз громада спільно з інвесторами працює над коригуванням проєкту. Одна з ідей — перетворити його на адміністративно-ветеранський центр або ветеранський простір.

Там планують передбачити психологічні кабінети, приміщення для занять спортом та спортивний зал.

— Які у громади стосунки з Івано-Франківськом? Чи відчуваєте підтримку міста?

— Стосунки дружні. Між громадами є угода про партнерство, добросусідство та розвиток відносин.

На території Ямницької громади розташовані об’єкти, які обслуговують Івано-Франківськ, зокрема очисні споруди та сміттєзвалище. За їхнє розміщення місто сплачує відповідні платежі, зокрема податок на доходи фізичних осіб і додатковий соціальний пакет на розвиток громади.

Важливою для мешканців є транспортна співпраця. Завдяки Івано-Франківську громада має тролейбусне сполучення з містом. Був період, коли через нестачу водіїв на маршрутах працювали лише два тролейбуси, однак ситуація згодом вирівнялася.

Мешканці громади, зокрема пенсіонери, люди з інвалідністю першої та другої груп та інші пільгові категорії, користуються картками «Галка» безкоштовно.

Усі питання, з якими громада звертається до міста, намагаються вирішувати у робочому та добросусідському форматі.

— У січні 2026 року Ямницька територіальна громада офіційно долучилася до формування Івано-Франківської міської агломерації, чому прийняли таке рішення?

— Ямницька громада є реверсною, тому частина коштів із її бюджету вилучається до державного бюджету. А агломерація потенційно може дати можливість 50% реверсу зберегти в громаді.

Водночас громади, які не мають реверсу, також обговорюють можливість внеску в агломерацію — наприклад, частини ПДФО, щоб кожна громада могла долучатися до реалізації спільних проєктів.

— Чи вже є результати роботи агломерації?

— Поки що все перебуває на етапі обговорення, напрацювання пропозицій та їхнього узгодження. Найближчим часом має відбутися наступне засідання, де можуть з’явитися конкретніші пропозиції щодо реалізації агломерації та потенційних спільних проєктів.

Для громади в пріоритеті — участь в проєктах, що принесуть користь. Якщо реалізація певного проєкту дає громаді розвиток або інший конкретний результат, вона готова долучатися.

Поки що громада лише вивчає можливості агломерації та не несе суттєвих витрат.

Є приклади інших агломерацій, зокрема Львівської, однак наразі ще немає чітких правил і достатньої практики, за якою можна було б оцінити результат.

Цей процес напрацювання механізмів може бути довготривалий, однак є очікування, що в результаті він стане корисним для всіх громад, які долучилися.

— Якими проєктами чи рішеннями громади ви найбільше пишаєтеся?

— Громада намагається брати участь у всіх проєктах, які можуть принести розвиток або додатковий ресурс.

Ямницька громада брала участь у програмі Erasmus, у межах якої діти могли їздити на обміни до Німеччини, а німецькі діти приїжджали в Україну.

Зараз громада реалізує проєкт «Україна — Румунія» на 180 тисяч євро. Його мета — облаштування STEM-кабінетів та закупівля матеріально-технічного обладнання для навчальних закладів.

Також подали проєкт у сфері медицини. Зважаючи на те, що через війну багато людей втратили кінцівки та мають обмеження в пересуванні, громада хоче встановити зовнішні ліфти у двох амбулаторіях — у Павлівці та Ямниці.

Ще один проєкт стосується культури. Громада подала заявку на забезпечення будинків культури необхідними музичними інструментами, матеріально-технічним обладнанням та сценою для проведення заходів.

Також пройшов перший етап оцінювання проєкт щодо придбання комунальної техніки.

Громада бере участь і в інших програмах, зокрема в проєкті Farmers Group, де Павлівський ліцей подав локацію для облаштування лавандового поля в Павлівці. Загальний бюджет проєкту становить близько 100 тисяч гривень.

До повномасштабної війни громада також активно співпрацювала з обласним та державним бюджетами, подавала проєкти й залучала кошти на розвиток.

— Якщо виділити один результат, яким ви пишаєтеся найбільше, що це буде?

— Одним із найбільших результатів є збереження академічного ліцею. Під час освітньої реформи громада активно боролася за те, щоб на її території залишився академічний ліцей. Спочатку Ямницька громада не була включена до мережі громад, де передбачалося створення такого закладу. Однак спільними зусиллями відділу освіти, педагогічного колективу, Асоціації Міст України та Міністерства освіти і науки України вдалося відстояти це право.

Зараз громада працює над тим, щоб набрати необхідну кількість дітей до майбутнього академічного ліцею в Ямниці. Представники освітніх закладів проводили робочі візити до Єзупільської, Угринівської громад, Івано-Франківська, зокрема до 18-ї та 24-ї шкіл, а також Загвіздя. Там вони презентували матеріально-технічну базу Ямницького ліцею та проводили Дні відкритих дверей.

Багато зроблено для відновлення та модернізації навчальних закладів. Освітні установи громади зараз мають рівень матеріально-технічного забезпечення, який не поступається міським школам.

Також у нас функціонує заклад дошкільної освіти «Зіронька» і дошкільні підрозділи при закладах освіти.

Крім того, в громаді функціонує ЦНАП, де мешканці мають змогу отримати якісні адмінпослуги, з можливістю виготовлення ID-карток та закордонних паспортів.

Значні зміни відбулися і в медицині. Медичні заклади громади були приведені до належного стану. Раніше в окремих приміщеннях не було навіть належного водопостачання, люди носили воду на другий поверх, були старі меблі та обладнання.

Зараз амбулаторії працюють у комфортних умовах. Є УЗД-апарати, необхідні спеціалісти, а також додаткові фахівці, роботу яких оплачує громада. Також ми забезпечуємо пільгові категорії населення необхідними ліками.

Паралельно продовжується робота над дорогами. Значний обсяг робіт виконано з асфальтування та відновлення дорожньої інфраструктури.

Окремо розвивається культура. У громаді намагаються відновлювати будинки культури в Сільці, Новій Гуті та інших населених пунктах.

Є багато творчих колективів, діти займаються танцями, хоровим співом, художньою самодіяльністю та спортом. У нас працює спортивна школа, розвиваються секції дзюдо, самбо та футболу, активно залучають молодь до спорту.

Активно підтримується діяльність Ямницької ДМШ, де навчаються 100 вихованців, які мають можливість опанувати гру на різних музичних інструментах.

Головне завдання — зберігати баланс між усіма напрямками розвитку громади, не забуваючи при цьому про військовослужбовців та їхні родини.

— Якою ви бачите громаду після завершення війни?

— Перш за все, громада має підтримувати військових, але водночас життя не може зупинятися. Люди мають займатися спортом, співати, навчатися, розвиватися.

Необхідно створювати умови для якісної освіти дітей, підтримувати бізнес і чути підприємців.

Серед конкретних планів — створення ветеранського простору. Також є запит від молоді на спортивний центр, де можна було б займатися футболом, волейболом та іншими видами спорту.

Освіта, медицина та культура залишатимуться серед основних пріоритетів.Важливо також іти в ногу з часом та реформами, щоб усі ці напрямки не втрачали свого розвитку.

Громада намагається створювати умови, щоб люди хотіли відвідувати будинки культури та брати участь у місцевих заходах.

Молодь громади бере участь у поїздках до Польщі та Румунії, відвідує різні заходи, концерти, секції та обміни. Громада підтримує такі ініціативи.

Також у Ямниці функціонує клуб за інтересами «Сільський господар», де мешканці, які мають власне насіння та рослини, збираються, обмінюються досвідом, проводять дослідні роботи на власних ділянках та беруть участь у ярмарках і зустрічах з іншими громадами.

Загалом громада намагається підтримувати всі ініціативи, які виникають безпосередньо від мешканців.

— До чого громада має бути готовою після завершення війни?

— Найперше — до адаптації військовослужбовців до цивільного життя.

Це буде одним із найважливіших питань і проблем не лише для Ямницької громади, а й для країни загалом. Тому вже зараз потрібно думати, як забезпечити ветеранам необхідну підтримку та умови для повернення до цивільного життя.

Також важливо, щоб після завершення війни українці поверталися додому й мали можливість тут жити, працювати, розвивати та відбудовувати Україну.

• Боєць із Ямницької громади Борис Бойчук отримав “Золотий хрест” від Головнокомандувача

Івано-Франківські