10 млрд грн на когенерацію та 1600 МВт тепла: як Київ готується до "найважчої зими"

27 серпня 2026 р. 15:27

27 серпня 2026 р. 15:27


Після минулорічної зими з +5°C у квартирах і багатогодинними блекаутами кияни не чекають на диво — вони готуються самі. Хтось купує стареньку хату за містом і перетворює її на автономний енергетичний острівець, хтось усім будинком скидається на сонячні панелі. А міська влада тим часом звітує про понад 10 мільярдів гривень, передбачених на план енергостійкості.

Як повідомляє hromadske , заступник голови КМДА Петро Пантелєєв на брифінгу 11 серпня заявив про готовність на понад 60% за всіма ключовими напрямками — від інженерно-технічного захисту до відновлення інфраструктури.

Що вже зроблено: цифри від КМДА

За словами Пантелєєва, у місті вже побудували 65 мегаватів когенераційних установок — це приблизно 4-5% пікового зимового споживання столиці. Окремо змонтовано понад 16 мегаватів дизельних електростанцій. У планах — звести близько 1600 МВт розподільної теплової генерації, що закриє 30-35% максимального зимового навантаження, та облаштувати модульні котельні по всьому місту.

Головна проблема, яку виявили попередні блекаути, — залежність котелень від водопостачання. «Понад 70% проблем виникали саме через нестачу живлення на об'єктах водопостачання», — пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Якщо немає тиску у водогоні — котельня зупиняється, навіть маючи власний генератор.

Автономний контур: як працюватиме система

Зараз на ключових об'єктах водоканалів і великих теплопунктах встановлюються потужні дизель-електростанції та когенераційні установки, які одночасно виробляють тепло й електрику з газу. Це створює автономний контур: водоканал качає воду, котельня отримує цю воду та має власну електрику для циркуляційних насосів. У такому режимі місто утримує базове тепло та воду незалежно від стану загальної енергомережі.

Окремий фронт робіт — фізичний захист. Навколо автотрансформаторів на високовольтних підстанціях зводять фортифікаційні споруди, здатні витримати уламки ракет і дрони. В «Укренерго» заявляють, що застосовані інженерні рішення не мають аналогів у світі й уже дозволили зберегти сотні одиниць дефіцитного обладнання.

Скільки часу треба на повне резервування

Попри оптимістичні звіти, Харченко попереджає: «Повністю зарезервувати теплопостачальну систему за одне міжсезоння неможливо. Моя об'єктивна оцінка — знадобиться реально два-три роки». Найскладніша частина — резервування на випадок ураження теплоелектроцентралей балістичними ракетами. Саме цей напрямок потребує найбільше часу.

Тим часом 88% столичних шкіл і дитсадків — 438 садків та 394 школи — вже оснащені генераторами. У разі тривалих блекаутів навчальні заклади зможуть самостійно ухвалювати рішення про перенесення канікул, шестиденку або навчання у дві зміни. Уряд уперше виділив 1 мільярд гривень на облаштування укриттів у дитсадках, а до кінця року в Україні функціонуватимуть близько 200 підземних шкіл.

Як рятуються самі кияни

Житловий фонд столиці налічує 12 тисяч багатоквартирних будинків, із них понад 2 тисячі вже провели заходи з енергоефективності. Понад 200 ЖК або будинків мають сонячні електростанції — частина навіть продає надлишок електроенергії в зовнішню мережу.

Приклад — ОСББ на Троєщині, де 220 квартир. Торік у межах міської програми «Світлодім» отримали 300 тисяч гривень, зібрали з кожної квартири від 2,5 до 6 тисяч гривень і закупили два інвертори по 12 кВт, акумулятори на 60 кВт та 32 сонячні панелі. Загальна вартість — понад мільйон гривень. Система живить насоси водопостачання, під'їзне освітлення й ліфти.

«Тут ідеться не про економію чи швидку окупність. Це питання елементарного виживання й комфорту», — каже голова ОСББ Тетяна Шкуратова.

Що робити, якщо ваша оселя не готова до зими

Фахівці радять почати з базових кроків: утеплити вікна та двері, перевірити стан батарей і за потреби звернутися до балансоутримувача. Якщо ви живете в багатоквартирному будинку — об'єднайтеся з сусідами в ОСББ і подайте заявку на міську програму «Світлодім». Для приватних будинків актуальні програми кредитування на енергоефективність через державні банки. Варто також заздалегідь подбати про резервне живлення: навіть невеликий інвертор із акумулятором здатен підтримувати роботу газового котла протягом кількох годин.

Раніше портал Знай повідомляв, українцям поділять рахунки за опалення на дві частини: скільки доведеться платити .

Також наш портал інформував, осінь та "найважча зима" вже на порозі: що потрібно встигнути зробити українцям, доки літо не закінчилося .

10 млрд грн на когенерацію та 1600 МВт тепла: як Київ готується до "найважчої зими"

Джерело: kyiv.znaj.ua