Як Кагарличчина переходила на гривню: історія грошової реформи на шпальтах «Кагарлицьких вістей»

04 вересня 2026 р. 13:12

04 вересня 2026 р. 13:12

Цього року минає 30 років відтоді, як в Україні з'явилася власна стабільна валюта. З 2 по 16 вересня 1996-го в країні відбулася грошова реформа, і в гаманцях українців замість мільйонів купоно-карбованців з'явилися перші гривні та копійки. Ми погортали підшивку «Кагарлицьких вістей» за 1996 рік і подивилися, як цю подію висвітлювала місцева газета і як вона пройшла на Кагарличчині .

Шлях до гривні: купони, карбованці та шалена інфляція

Українська грошова система почала складатися ще до проголошення незалежності. Правову базу під майбутні розрахункові знаки заклав Закон України «Про банки і банківську діяльність», ухвалений 20 березня 1991 року. А вже 10 січня 1992-го Національний банк увів в обіг купони багаторазового використання — купонокарбованці. Певний час вони перебували в обігу одночасно з радянськими рублями, і лише з 12 листопада 1992 року український карбованець став єдиним законним платіжним засобом у готівкових і безготівкових розрахунках.

Сьогодні гривневі банкноти зразка 1992 року продають як антикваріат Автор: фото з OLX

Роки, що передували реформі, запам'яталися шаленою інфляцією — українці буквально за лічені місяці ставали «мільйонерами», хоча купівельна спроможність цих мільйонів стрімко танула.

«Копійка» замість «шага»: як обирали назву монетам

Роботу над майбутньою національною валютою розпочали ще 1992 року. Перші банкноти, розроблені художниками Василем Лопатою і Борисом Максимовим, друкували в Канаді та Великій Британії. Якщо назва самої валюти — «гривня» — не викликала суперечок, то навколо назви її сотої частини точилася жвава дискусія. Розглядалися варіанти «сотий», «резана», «бофон», «цент», «куна», «гріш» і «шаг».

Копійки Автор: Валентин Владіміров

Саме шаг мав увійти в обіг разом із гривнею: навесні 1992 року на Луганський верстатобудівний завод навіть надійшли з Києва ескізи розмінних монет номіналом 1, 5, 10 і 25 шагів, і була відкарбована перша пробна партія. Проте зрештою комуністичне лобі наполягло на звичнішій для радянської та імперської традиції назві «копійка». 2 березня 1992 року Президія Верховної Ради своєю постановою затвердила назву «копійка», і на вже готових ескізах монет «шаг» довелося замінити. Карбували перші копійки номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 на Луганському верстатобудівному заводі та частково на монетному дворі Італії.

З 1994 року в Україні запрацювала власна Банкнотна фабрика, а в квітні 1998-го заснували Монетний двір. Сьогодні гривню друкують за найсучаснішими технологіями, а останнім часом — навіть з використанням українського льону.

«У вересні будемо з гривнею»

Про наближення реформи «Кагарлицькі вісті» писали ще наприкінці серпня 1996-го. У номері від 28 серпня вийшло коротке інтерв'ю з головою райдержадміністрації Сергієм Логвиненком під промовистою назвою «У вересні будемо з гривнею».

Голова адміністрації розповідав кагарличанам про технічні деталі: реформа триватиме з 2 по 16 вересня, а обмін грошей проводитимуть не лише в банківських пунктах, а й на підприємствах, в установах та організаціях через бухгалтерію, а для пенсіонерів — додатково на пошті. Курс обміну був такий: 100 000 карбованців за 1 гривню, тобто за 10 гривень довелося б віддати цілий мільйон. На час реформи обмін карбованців на долари тимчасово припиняли. Озвучили й номінали майбутніх грошей — банкноти 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, а також копійки номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50.

Найцікавішим у тому інтерв'ю, утім, було запитання кореспондента про повсякденне життя: «Цікаво, які ж у нас тоді будуть доходи, ціни?». Відповідь посадовця дає рідкісну можливість зазирнути в гаманець кагарличанина у вересні 1996-го:

«за попередніми даними середньомісячна заробітна плата складатиме в гривнях 132,1, а пенсія по старості — 45,0. Хліб коштуватиме 0,66, яловичина, кг — 2,90, свинина, кг — 3,69, молоко, літр, — 0,50, масло вершкове, кг — 6,31, цукор, кг — 1,17, картопля, кг — 0,64, сірники, коробка — 0,005» .

"Кагарлицькі вісті " № 67 від 28.08.1996 Автор: з редакційних архівів

«Гривень вистачить на всіх»

Наступна публікація вийшла вже другого дня після старту реформи — у номері за 3 вересня, під заголовком «Гривень вистачить на всіх». Судячи з тексту, головним завданням журналістів було заспокоїти читачів, які боялися не встигнути обміняти гроші або лишитися без готівки:

«Відразу хочемо заспокоїти наших читачів: часу для обміну, як і самих нових грошей, вистачить на всіх, було б лише що обмінювати», — з характерним сарказмом зауважували автори замітки.

Далі йшлося про організаційні заходи місцевої влади, покликані забезпечити спокійний перебіг обміну. Не оминули журналісти й питання, яке хвилювало, мабуть, кожного мешканця району — чи не піднімуться після реформи ціни:

«І ще про одне, що хвилює кожного. Про підвищення цін. Його протягом найближчого місяця не буде, в усякому випадку не повинно бути, про що засвідчує, зокрема, розпорядження райдержадміністрації, яке ми друкуємо нижче» — йшлося про створення спеціальної робочої групи, яка мала контролювати цінову ситуацію в районі.

"Кагарлицькі вісті " № 69 від 03.09.1996 Автор: з редакційних архівів

Як пройшла реформа: спокійно в Кагарлику, з крадіжками — у сусідів

Про підсумки грошової реформи «Кагарлицькі вісті» розповіли вже 20 вересня — коротким інтерв'ю з начальником райвідділу головного управління МВС України в Київській області Юрієм Гуляєвим. За його словами, міліція забезпечувала охорону місць обміну грошей у районі: банків «Аваль», «Україна», Ощадбанку та 18 його сільських філій, а також 32 сільських поштових відділень і 35 інших організацій та установ.

У Кагарлицькому районі обмін пройшов без інцидентів — на відміну від сусідніх Рокитнянського, Білоцерківського та Васильківського районів, де сталося кілька крадіжок грошей із приміщень, залишених без міліцейської охорони.

А от у Ржищеві один із громадян намагався обміняти фальшиву купюру номіналом мільйон карбованців. Журналісти зазначали, що, за неофіційними даними, подібних спроб було значно більше, однак їх оформлення забирало багато часу, тож перевантажені роботою банківські працівники нерідко закривали на це очі й не подавали офіційних звітів.

"Кагарлицькі вісті " № 74 від 20.09.1996 Автор: з редакційних архівів

«До, ре, мі, фа, соль — за гривні»

Гривня доволі швидко прижилася на шпальтах місцевої преси. Показовою в цьому сенсі є замітка від 24 вересня з життєрадісною назвою «До, ре, мі, фа, соль — за гривні» — про рішення сесії щодо запровадження батьківської плати за навчання учнів у школах естетичного виховання Кагарлика та Буртів, підпорядкованих райвідділу культури. Авторка повідомляла:

«Батьки юних любителів мистецтва повинні сплачувати щомісячно 10 гривень (баян, фортепіано), або ж 5 гривень (домра, хореографія, духові інструменти, образотворче мистецтво)».

"Кагарлицькі вісті " № 75 від 24.09.1996 Автор: з редакційних архівів

Загалом же, за спостереженнями «Кагарлицьких вістей», гривня й купоно-карбованець «перетнулися» в реальності лише приблизно на два тижні — після чого нова валюта остаточно й швидко стала для усіх звичним платіжним засобом.

Матеріал підготовлено на основі підшивки газети «Кагарлицькі вісті» за 1996 рік.

Київські