Тварини міста Лева: не ресурс та іграшки для людей

01 грудня 2025 р. 23:01

01 грудня 2025 р. 23:01

Порятунок, адопція та відповідальне ставлення до тварин

З початком повномасштабної війни фокус уваги зоозахисників та волонтерів здебільшого зосереджений на порятунку тварин з небезпечних ділянок країни.

На деокупованих та прифронтових територіях, де точаться активні бойові дії під загрозою постає не лише життя людей, а й вразливих тварин, що не здатні подбати про себе самостійно. Наразі оцінити реальні втрати та кількість вимерлих видів остаточно неможливо, адже необхідні десятки років профільних досліджень у дикій природі.

У той час у тилу не вщухають дискусії про адопцію та відповідальне ставлення до тварин. У соціальних мережах активно ширяться скандали про неналежне утримання та знущання над домашніми тваринами.

До прикладу, 2 листопада поліцейські знайшли відео в соціальній мережі, у якому маленька дівчинка розмальовує кошеня фломастерами. Батько дитини у свою чергу не зупиняв дії, а лишень знімав на відео, а опісля опублікував. Після чого на нього склали два адміністративні протоколи. Згодом, 24 листопада, рішення суду набуло чинності: кошеня конфіскували у родини, а тата дитини зобов’язали виплатити штраф у розмірі 3400 гривень. Сьогодні кошеням опікується зооволонтерка Мілана Леванда.

Активна зоозахисниця та голова ГО “Зелена Сила” Андріана Байло наголошує, що подібні прецеденти трапляються через людську недбалість та відсутності культури до законодавчих норм.

“У Великій Британії перший закон про захист тварин від жорсткого поводження був прийнятий у 1822 році, потім Німеччина, Австрія, Польща та інші європейські країни. А в нас у 2006 році – тобто прірва у понад 200 років. У них виросло не одне покоління, що чуйне та дбайливе до тварин”, – зауважує експертка.

Зовсім недавно, у листопаді цього року, дозволили відстріл тварин на Львівщині. Львівська обласна державна адміністрація спирається на “перевищення норми” тварин, мовляв, 3 лисиці на 1000 га це – забагато і від того невпинно росте рівень сказу. Такі дії є протиправними, кажуть зоозахисники, але вони дозволяють вбивати тварин з 15 листопада по 1 березня 2026 року.

“У нас нічим необгрунтована норма вбивства тварин. Європейська практика показує, що умертвіння не є ефективною протидією сказу, мають бути якісні вакцини. З 2018 по 2025 рік з бюджету виділено 3,2 млрд гривень на закупівлю вакцини, цьогоріч це понад 500 мільйонів. Вакцина або неякісна або відбувається формально”, – наголошує Андріана Байло.

Цирк це також пережиток минулого, тварини не мають бути експлуатовані в якості об’єкту розваг. Окрім агресивного дресування, тварин піддають тортурам та не надають належного догляду. Нерідко через запроторення в тісні клітки, тварини набувають монотонного хитання, проблеми з координацією в просторі. Психіка зазнає суттєвих пошкоджень, після яких тварина не здатна повернутись до природи, самостійно виживати.

Нагадаємо, що з листопада 2021 року набув чинності закон 2351, який підсилює кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке ставлення до тварин. Правопорушникам загрожує від 1 до 3 років позбавлення волі, а в окремих випадках від 5 до 8 років позбавлення волі. Заборонено не лише регулювати чисельність тварин біологічно обгрунтованими методами, а й надавати фотопослуги з тваринами, жебракувати разом з ними тощо.

Разом з тим у Львові існує унікальний та безпечний притулок для найрізноманітніших тварин – “Домівка врятованих тварин”. Наразі в осередку близько 1500 тварин від котів та собак до лисиць, кур, кіз, єнотів, великих птахів та рукокрилих. З лютого 2022 року команда працівників та волонтерів розширила свою діяльність, беручи на перетримку домашніх тварин, що постраждали внаслідок війни.

Працівники простору зізнаються, що з початком повномасштабної війни багато людей залишали “тимчасово” тварин у притулки, щоб перетнути кордон, але, зрештою, не повертались за ними. Багатьом одразу довелось назавжди залишити тварин, адже мали проблеми з документами та не могли їх вивезти закордон.

Окрім того, активісти займаються лікуванням поранених тварин, виїзними порятунками, адопцією, поінформуванням щодо гуманного догляду за тваринами, шукають відповідальних господарів для тварин, створенням розважальних заходів з волонтерською метою.

У співпраці з іншими організаціями та волонтерами, вони їдуть у гарячі точки, аби врятувати якомога більше тварин. Також рятують тварин з рук агресивних власників, експлуататорів.

Показовою історією є доля орлана-білохвіста на ім’я Галя. Більшу частину свого довгого життя її використовували в якості наживи, надавали комерційні фотопослуги у Харкові. Попередній власник птаха не міг вивезти її закордон, тому відправив її евакуаційним поїздом до Львова. Уже в просторі “Домівка врятованих тварин” Галя пройшла курс лікування, оскільки роками вона зазнавала шкоди через неналежне утримання.

З сотень чорнобурих лисиць, яких вирощували для створення шуб та прикрас, у притулку залишилось 12. Деяких зайців, єнотів та інших хутрових звірів вирощували для “дресерування” собак, зв’язуючи їм лапи та вибиваючи зуби, аби собаки навчились полювати на здобич. Закон, що забороняє вирощувати тварин для “притравки” досі не прийнятий, хоча за цієї каденції зоозахисники надсилали законопроєкт.

Як зауважує працівниця простору Марта Андрус, важливо не лише врятувати тварину від небезпеки або експлуатації, а знайти гідного власника.

“Ми не віддаємо тварин просто так, ми зобов’язані переконатись у відповідальності та щирості намірів потенційних власників. Заради цього ми проводимо зустріч, спілкуємось, інформуємо щодо правил правильної адопції, надаємо рекомендації та підтримуємо зв’язок”, – наголошує працівниця.

Незважаючи на постійний приріст тварин у притулку та обмеженість ресурсів, діяльність простору спрямована на пошук люблячих родин для тварин. Нове місце проживання має повністю задовільняти потреби тварини.

Для людей, що ще не готові взяти до себе тварину, є можливість прогулятись разом з песиками у парку “Знесіння”, що прилягає до притулку. Можна також долучитись до волонтерства, фінансування окремої тварини в першому в Україні застосунку для підтримки врятованих тварин. Також є авторський мерч, кошти з продажу якого йдуть на підтримку та реабілітацію тварин.

Висновок

Жодна жива тварина не може дати активної згоди на експлуатацію та неналежне ставлення до неї і кожна тварина заслуговує на дбайливе ставлення та любов. Дикі тварини не мають бути нестандартним аксесуаром або атрибутом багатства. Окрім любові, тварини здатні приносити користь.

Як, до прикладу, у львівському ДЮСШ “Буревісник”, де впроваджують терапію з кіньми. Іпотерапія це – науково обгрунтований метод терапії, що здатний понизити рівень тривожності в людини, посилює доброзичливість до навколишнього середовища та розвиває емпатію.

Загалом будь-яка тварина має позитивний вплив на людей, особливо на дітей, якщо вона живе в злагоді та не зазнає знущань.

Дмитро КОЛОС, ІВ Четверта студія .

Коментарі

Позначки: Андріана Байло , тварини

Львівські