Від церкви до мему: Михайло Кополовець про вірусну фразу, кар’єру в «Карпатах» та життя після великого футболу

29 травня 2026 р. 22:15

29 травня 2026 р. 22:15

Як народився мем

Михайло Кополовець — автор однієї з найвідоміших футбольних цитат українського інтернету. Він розповів Суспільному про обставини, за яких були вимовлені ті самі слова про церкву та покарання Боже, пише Суспільне .

За словами футболіста, команда справді регулярно відвідувала церкву перед матчами — така традиція склалася під впливом тренера Олега Кононова. До храму ходили всі гравці, незалежно від власних релігійних переконань: православні, католики та інші. «Він так нас об’єднав», — згадує Кополовець.

Переломним моментом став півфінал Кубка України проти «Металурга» з Донецька. Ця гра мала виняткове значення для команди: перемога відкривала шлях до Ліги Європи та давала суттєві преміальні, фактично компенсуючи провальний чемпіонат. Утім, матч завершився нічиєю 2:2, а в серії пенальті «Карпати» поступилися. Саме тоді на емоціях і прозвучала та сама фраза.

Кополовець визнає, що цитата влучила в нерв часу: «Багатьом людям сподобалось, бо ці слова дійсно підходять під наше сьогоднішнє життя — таке відчуття, що Бог карає нас за щось, але ми поки не знаємо за що».

## Кар’єра, про яку знають менше

Парадокс популярності Кополовця полягає в тому, що більшість людей знають його саме завдяки мему, а не футбольним досягненням. Тим часом за плечима в нього насичена кар’єра: роки виступів за «Карпати», матчі в Лізі Європи проти «Боруссії Дортмунд» та інших відомих клубів, багато ігор за закарпатські команди.

«Їм нецікаво, чи я забивав голи “Боруссії Дортмунд” або скільки ігор зіграв за “Карпати”. Їм цікаво, що я сказав пару слів», — з гумором констатує він.

Ті часи в «Карпатах» футболіст згадує з теплотою. Команда активно виступала в єврокубках, гравці постійно були в роз’їздах — Севілья, Грузія, Дортмунд, Ісландія, Ірландія. «Шикарний час», — коротко підсумовує Кополовець.

Єдине, про що він жалкує — це відсутність викликів до національної збірної. Однак сам же пояснює це об’єктивними причинами: на його позиціях грали Коноплянка та Ярмоленко, конкурувати з якими було практично неможливо.

## Важкий перехід до звичайного життя

Завершення професійної кар’єри виявилося серйозним випробуванням. Кополовець відверто говорить про те, як складно адаптуватися до нових фінансових реалій, коли зарплата скорочується у 20–30 разів.

«Ми як малі діти. Нас одягають, годують, платять зарплату, ми просто виходимо пограти у футбол. Але приходить час — і опа, а ми ніколи не зіштовхувалися з таким життям», — чесно зізнається він.

Опорою в цей непростий період стала сім’я. Поступово Кополовець знайшов себе в новій ролі.

## Нове покликання — скаутинг і розбудова клубів

Сьогодні Михайло Кополовець працює скаутом-селекціонером у «Карпатах», відшукуючи молоді таланти для клубу. Паралельно він продовжує грати в любительському футболі, хоча й визнає, що після річної перерви фізична форма залишає бажати кращого.

Особливою гордістю для нього є участь у розбудові ФК «Минай». За п’ять років команда пройшла шлях від маловідомого обласного клубу до Прем’єр-ліги, щороку підвищуючись у класі — від обласного чемпіонату через аматорський футбол, Другу та Першу лігу до вищого дивізіону країни. Все це — за вкрай обмеженого бюджету.

Через повномасштабну війну проєкт наразі заморожений, однак Кополовець сподівається на його відновлення. Щодо тренерських амбіцій — він не виключає такого варіанту розвитку подій, але поки що ця перспектива його не надто приваблює. «Подивимося», — резюмує футболіст.

Львівські