Львів прощається з двома захисниками: як пройде церемонія 18 липня

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Львів прощається з двома захисниками: як пройде церемонія 18 липня

17 липня 2026 р. 19:55

17 липня 2026 р. 19:55

18 липня Львів віддасть останню шану двом загиблим воїнам — Роману Дмитришину та Олександру Савойлу. Жалобні заходи розпочнуться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.

Романа Дмитришина поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній. Місцем вічного спочинку Олександра Савойла стане військове поле Ряснянського кладовища, пише ЛМР .

## Роман Дмитришин

Роман навчався у львівській загальноосвітній школі №42, а згодом здобув фахову освіту у Львівському кооперативному коледжі економіки і права за спеціальністю товарознавство. Працював у будівельній галузі на приватних підприємствах, а пізніше — у товаристві з додатковою відповідальністю ГАЛ-КАТ.

Рідні згадують Романа як життєрадісну, щиру та комунікабельну людину, яка була надійною опорою для своєї родини. Він захоплювався футболом, грою на акордеоні та дуже любив тварин.

У 2024 році Роман добровільно став на захист України. Він воював на Донецькому напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Сухопутних військ Збройних Сил України. Після себе він залишив матір, дружину, двох доньок, сестру, двох братів та рідних.

## Олександр Савойло

Олександр закінчив львівську загальноосвітню школу №67, після чого здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського за спеціальністю «Туризм та готельно-ресторанна справа».

За словами близьких, він вирізнявся добротою, щирістю, турботливістю та відповідальністю. Олександр був упевненою в собі людиною, яка завжди була готова підтримати інших. Захоплювався спортом, музикою та активним відпочинком.

У 2025 році він вступив до лав захисників України і боронив країну на Миколаївському напрямку у складі 39-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил Збройних Сил України. Олександр залишив батьків, двох бабусь, дідуся та рідних.