Сокири, багаття та жодного інтернету: як дівчата-пластунки 10 днів живуть у карпатському лісі та вчаться справжньої самостійності

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Сокири, багаття та жодного інтернету: як дівчата-пластунки 10 днів живуть у карпатському лісі та вчаться справжньої самостійності

26 липня 2026 р. 19:33

26 липня 2026 р. 19:33

**Без смартфонів, гарячої води та міського комфорту — лише намети, польова кухня та насичені дні повні навичок виживання**

У гірському селі на Львівщині діє пластовий табір, учасниці якого десять днів поспіль мешкають у наметах просто серед лісу. Тут немає звичних зручностей: дівчата самостійно готують їжу, перуть одяг, заготовляють дрова та розпалюють багаття. Телефони на весь термін здаються в спеціальний герметичний контейнер і повертаються виключно для дзвінків батькам — інтернет у таборі цього року відсутній повністю, пише Суспільне .

Розпорядок дня починається о сьомій ранку. Спершу пластунки розпалюють вогонь і готують сніданок, далі — ранкова розминка. Решту дня заповнюють так звані гутірки, таборові роботи, ігри та обід. Завершується кожен день вечірньою ватрою — спільним багаттям.

Польову кухню, душ і туалет учасниці табору облаштували власноруч. За словами виховників, саме такі побутові обов’язки формують у дітей відповідальність і вміння давати раду собі в будь-яких умовах. Комендантка табору Марта Ференц зазначає, що оточення нерідко дивується, дізнавшись про навички дівчаток 11–12 років: вони вміють рубати і пиляти дрова, копати ями, готувати в польових умовах і самостійно розпалювати вогонь.

Телефони зберігаються у герметичному контейнері, де для кожної дитини відведений окремий пакет. Пристрої вимкнені та повертаються лише тоді, коли потрібно зателефонувати рідним. Марта Ференц визнає: щойно діти отримують телефони до рук, першим бажанням є зайти в соцмережі — однак відсутність інтернету унеможливлює це.

Втім, самі учасниці табору кажуть, що зовсім не нудьгують за ґаджетами. День настільки насичений і чітко спланований, що часу згадати про смартфон просто не залишається. Десять днів без телефонів стають часом, коли діти набувають самостійності, вчаться відповідальності та командній роботі — а щовечора всі разом збираються біля вогню.