Від бою до майстерні: як ветеран із протезом ноги опановує професію зварювальника

11 листопада 2026 р. 12:29

11 листопада 2026 р. 12:29

Двадцятичотирирічний Євген Карпів тримає в руках електрод і вчиться вести рівний зварювальний шов — поки що це його перші практичні заняття в навчальній майстерні. Разом з іншими слухачами курсу він опановує азбуку професії: правильне положення електрода, контроль довжини дуги, кут нахилу інструмента.

Особливих умов для навчання йому не знадобилося — молодий чоловік працює в майстерні нарівні з усіма, а протез, за його словами, аж ніяк не заважає освоювати нову справу, пише ЛМР .

**«Ми всі разом вчимося, підтримуємо одне одного. Щойно розпочали власне зварювання, а підготовку металу вже практично опанували»**, — ділиться Євген.

## Шлях від Академії сухопутних військ до поранення на фронті

Родом із Кіровоградщини, Євген пов’язав своє життя з армією ще у 2019 році. Чотири роки він навчався в Національній академії сухопутних військ, а по завершенні навчання у 2023-му обрав Десантно-штурмові війська. Службу продовжив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді — спочатку командував інженерно-саперним взводом аеромобільного батальйону, пізніше працював у групі інженерного забезпечення бригади.

Доля круто змінилася в ніч на 13 березня 2024 року поблизу Новомихайлівки на Донеччині, де під час виконання бойового завдання Євген підірвався.

**«Встановлюючи протипіхотне мінне поле, я наступив на невідомий вибуховий пристрій. Миттєво втратив ногу вище коліна. Спершу сам намагався собі допомогти, потім підключився побратим, який був поруч. Після цього мене евакуювали»**, — згадує він.

Попереду було довге лікування — рана гоїлася важко, тому реабілітація розтягнулася в часі. Згодом Євген отримав протез, навчився заново ходити та активно працював з реабілітологами. Коли служба завершилася, постало логічне питання: що робити далі.

## Побратим підказав напрямок

Поштовхом до вибору нової професії стала звичайна розмова з побратимом Тарасом, який до війни працював зварювальником. Той одного разу зізнався, що сумує за своїм зварювальним апаратом — і це зацікавило Євгена.

**«Мені стало цікаво, і я почав шукати, де можна опанувати цю професію. Потім познайомився з Олексієм — теж ветераном, який зараз працює в управлінні з питань ветеранів Львівської міської ради. Він розповів про безкоштовні курси з хорошим викладанням. Я подав анкету, і зараз навчаюся — дуже цьому радий»**, — розповідає Євген.

Після завершення навчання чоловік планує влаштуватися на роботу зварювальником, хоча конкретного підприємства поки не обрав — головне, що напрямок він для себе визначив чітко.

## Чому ветерани обирають нові професії

Олексій Гущин, головний спеціаліст відділу ветеранського партнерства та зв’язків з громадськістю управління з питань ветеранів Львівської міської ради, сам пройшов війну і знає, наскільки різними бувають шляхи адаптації до цивільного життя.

**«Не кожен ветеран прагне освоювати щось нове — дехто хоче повернутися до попередньої роботи. Та це не завжди можливо: після важких поранень буває складно відновити колишню діяльність як фізично, так і психологічно. Тому багато хто шукає нові напрямки, хоче навчитися інших навичок і спробувати себе в іншій справі»**, — пояснює він.

## Безкоштовні курси як міст до працевлаштування

У Міжрегіональному вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва зараз діють короткострокові безоплатні курси для дорослих за двома напрямками — зварювання та монтаж інженерних систем (спеціальність інсталятора). Фінансування програми забезпечує уряд Швейцарії. До навчання запрошують переселенців, людей, які постраждали від війни, та військовослужбовців.

Перед стартом навчання бажаючі можуть пройти профорієнтацію — спробувати себе в різних напрямках і визначитися з найцікавішим варіантом.

Директор училища Назар Закаль розповідає, що наразі діють дві групи — 15 майбутніх зварювальників та 14 інсталяторів. Курс триває три місяці та поєднує теоретичні заняття, практику в навчальному закладі та стажування безпосередньо на підприємствах.

**«Це дає можливість не просто здобути навички, а й познайомитися з потенційними роботодавцями, налагодити контакти та отримати шанс на працевлаштування одразу після завершення курсів»**, — зазначає Назар Закаль.

Після навчання учасники отримують сертифікати, а за бажання можуть скласти іспит у кваліфікаційному центрі та отримати державний документ про кваліфікацію.

Училище проводить подібні програми з 2022 року. Крім того, представники закладу відвідують реабілітаційні центри з майстер-класами — там, зокрема, можна спробувати зварювання за допомогою симулятора віртуальної реальності.

## Вибір професій для ветеранів у Львові значно ширший

Окрім зварювання, система професійної освіти Львова пропонує ветеранам навчання на кухарів, пекарів, кондитерів, автослюсарів, автомеханіків, монтажників систем безпеки, операторів верстатів з числовим програмним керуванням та інші спеціальності.

Богдан Іванусь, начальник відділу професійної освіти департаменту освіти та культури Львівської міської ради, підкреслює, що вибір професії завжди враховує фізичні можливості та особисті потреби конкретної людини — навчальні програми адаптують навіть для ветеранів із різними видами ампутацій.

**«Ми намагаємося підібрати ту професію, яка підійде людині найкраще. Наприклад, серед наших слухачів є ветеран із подвійною ампутацією нижніх кінцівок, який мріє про столярну справу. Робота з великими заготовками та важким обладнанням для нього небезпечна, тому ми шукаємо альтернативу — різьблення та реставрацію невеликих дерев’яних виробів. Так людина зможе повернутися до улюбленої справи і здобути необхідні знання»**, — пояснює Богдан Іванусь.

У департаменті освіти та культури додають, що можливості для перекваліфікації ветеранів надалі розширюватимуться. Згідно з новим Законом України «Про професійну освіту», з наступного року передбачено додаткові умови безкоштовного навчання та перепідготовки для громадян.

## Порада від того, хто вже пройшов цей шлях

Євген Карпів радить іншим ветеранам, які повертаються до цивільного життя, не боятися пробувати нове. Особливо важливим, на його думку, є спілкування з побратимами, які вже знайшли своє місце після служби.

**«Раджу насамперед спілкуватися з ветеранами, які вже звільнилися і, можливо, знайшли себе в цивільній сфері. І не боятися пробувати для себе щось нове»**, — підсумовує він.

Сам Євген зараз робить лише перші кроки в новій професії — попереду ще навчання, практика та пошук роботи. Але напрямок, яким він хоче рухатися далі, уже визначено чітко.

Львівські