Як створюють бренди міст і що Первомайськ може перейняти у Франківська, Одеси та Миколаєва

26 вересня 2025 р. 08:08

26 вересня 2025 р. 08:08

Війна не зупинила українські міста у боротьбі за свою унікальність. Навпаки — зараз як ніколи важливо створювати та зміцнювати міські бренди, які допомагають громадам згуртовуватися та залучати інвестиції. Гард.City дослідив успішні кейси брендингу з різних міст України та з'ясував, які з цих практик може використати Первомайськ для створення власної яскравої візитівки.

Для зручності читачів інтерактивне меню: натисніть на посилання, щоб перейти до розділу, який вас зацікавив.

• Навіщо Первомайську власний бренд і чому це важливо навіть під час війни .
• «Франківськ, який треба берегти»: збереження спадщини та погляд у майбутнє .
• «Тисячі дверей Одеси»: візитівка південного Міста .
• Образ Миколаєва: листівки, що облетіли весь світ .
• Музей цегли у Первомайську: це тільки початок .
• Відеоопитування містян: що саме первомайці бачать брендом міста .
• Як діяти для створення і розвитку яскравого та позитивного образу Міста: сім практичних кроків .

Первомайськ: місто з історією та потенціалом, котре потребує позитивного бренду

У вересні 2025 року Первомайськ офіційно відзначив 349-річчя. Місто має унікальну історію, яка формується з літописів трьох поселень на берегах Бугу й Синюхи, тут живуть майстри, творчі люди, підприємці; довкола — мальовничі краєвиди Національного парку «Бузький Гард» , що мають величезний потенціал для прокладання туристичних маршрутів. Проте досі чимало як містян, так і приїжджих нарікають, буцімто у місті «нема чого подивитися». То як сформувати у містян культуру поваги і дбайливого ставлення до Міста, створити бренд, що стане впізнаваним, унікальним символом, що залучатиме гостей і яким пишатимуться місцеві: дивимося на досвід міст різних регіонів України.

Повномасштабне вторгнення змусило усвідомити важливість ідентичності українських міст

У всі часи міста й містечка пишалися своїми особливостями. Війна, на жаль, змусила ще гостріше усвідомити важливість збереження ідентичності українських міст:

«Франківськ, який треба берегти»: збереження спадщини та погляд у майбутнє

Яскравим прикладом успішного кейсу є громадська ініціатива Івано-Франківська : з 2016 року команда однодумців відреставрувала понад півсотні автентичних дверей, створила величезне розмаїття сувенірної продукції та комплексну стратегію, як популяризувати місто серед самих містян з 0 до 18+ років, а також серед туристів. Уже в пологовому батьки можуть вдягнути дитині крихітні шкарпетки з етнічним принтом, малечі запропонувати настільну гру, а старшим дітям — «Франківську розмальовку». Школярі мають змогу вчити літери за «Франківською абеткою», а підлітки й гості міста — шукати цікаві локації за колоритною паперовою мапою.

Франківська абетка Автор: Юлія Савва

Стратегію закохувати у Місто змалку придумала засновниця ініціативи Марія Козакевич: « Дорослим людям, які приносять шкоду місту, від звичайних містян до забудовників і чиновників, ніхто про місто не розповідав у дитинстві. Тому вони роблять ці кроки від неусвідомлення, байдужості або незнання. Щоб це попередити, треба виховувати свідомих містян, які знають і люблять своє місто ».

Пані Марія наголошує: « Я — просто небайдужа містянка. У мене немає освіти архітектора, реставратора чи краєзнавця ». Проте є велике бажання берегти своє Місто і розповідати про нього. Тож вдалося об'єднати довкола себе однодумців: « Є в місті столярі, ковалі, майстри зі скління, ми об'єдналися, маємо схожі цінності, дуже любимо місто, тож багато років працюємо разом ».

Ініціативу почали підтримувати містяни та бізнес. На питання, чи підтримує міська влада, засновниця ініціативи відповідає: « Коби не заважала ». Кошти на відновлення старовинних дверей збирають самі мешканці будинків, надають підприємці, що працюють поблизу, чимало проєктів отримують гранти від Urban Space 100 (громадський ресторан, який створили у 2014 році 100 співзасновників з Франківська та інших міст).

Громадський ресторан Urban Space 100 надає гранти проєктам, спрямованим на розвиток міста Автор: Юлія Савва

Підтримку вже надали сотням різноманітних проєктів: головною умовою, щоб проєкт підтримали, є те, щоб задум був реалізований в Івано-Франківську та поліпшив життя у місті, розкрив нові можливості.

За майже десять років завдяки діяльності громадської ініціативи у Франківську зупинилася нездорова тенденція заміни дверей на пластикові, на додаток жителі почали реставрувати архітектурні «родзинки» своїх осель власними силами. Сині, жовті, зелені, вишневі, дерев'яні та металеві, ковані та вітражні, двері Франківська стали справжнім брендом Міста, яскравим та впізнаваним.

Подібний досвід відновлення автентичних архітектурних деталей, що стають візитівкою міст, вже мають Чернігів, Коломия, Харків, Ужгород, Київ, Одеса.

«Тисячі дверей Одеси»: візитівка південного Міста

Проєкт «Тисячі дверей Одеси» є успішним прикладом того, як ініціативні містяни відновлюють та популяризують впізнаване обличчя Міста: архітектурне, історичне, сучасне.

Команда проєкту «Тисячі дверей Одеси» Фото: facebook.com/1000doorsofodessa

— Наша історія почалася у 2018 році, коли на Троїцькій, 43б, викидали перші двері прибуткового будинку Товариства взаємної допомоги прикажчиків євреїв, — розповідає Олександр Левицький, керівник ГО «Тисячі дверей» . — Юлія Іконнікова побачила це й покликала чоловіка, Константина Ємельянова, який забрав двері на зберігання. Уже за кілька тижнів ми заснували маленьку майстерню. Перша реставрація тривала дев’ять місяців: шукали кошти, вивчали кожен міліметр і набували досвіду. Так виникла організація, де я став співзасновником, а згодом і єдиним керівником проєкту.

Ще у мирний час Одеса щомісяця втрачала до 5 автентичних дверей (реставрація яких займає до пів року), йдеться на сайті ініціативи.Після повномасштабного вторгнення рф міська спадщина стала зазнавати втрат також і через російські обстріли, тож роботи у місцевих майстрів додалося. Ці двері в Одесі постраждали від російської атаки у червні 2025 року. Заявка на їх реставрацію була подана ще до повномасштабного вторгнення. Наразі активісти шукають меценатів, готових долучитися до відновлення.

Ці двері в Одесі постраждали від російської атаки у червні 2025 року. Заявка на їх реставрацію була подана ще до повномасштабного вторгнення Фото: facebook.com/1000doorsofodessa

Проте одесити продовжують наполегливо працювати над відтворенням неповторного архітектурного образу Міста біля моря та закохувати в нього містян і гостей Одеси. За цей час відреставровано понад 44 дверей, 5 з яких постраждали від ударних хвиль, 12 вікон (одне з них після вибухової хвилі), відремонтовано 25 дверей у школі імені Столярського, які теж зазнали пошкоджень. Після першого ж результату з'явилися донати і заявки. Нині є 117 активних заявок на реставрацію. Підтримують містяни й меценати, які розуміють цінність спадщини.

Двері будинку Флоріана Рожицького, Одеса Фото: 1000doors.org

Окрім реставрації дверей, одесити відновлюють старовинні меблі, створюють на замовлення нові двері та вікна, роблять листівки та закладки для книжок із зображенням одеських дверей, популяризуючи ідею збереження спадщини у повсякденному житті.

— Як ця робота допомагає бренду міста? Кожні врятовані двері — це візитівка Одеси, яка зберігає пам’ять і характер міста, — каже пан Олександр. — Відновлені двері стають символом спільної турботи й сили громади. Це створює позитивний образ Одеси у медіа, формує цікавість туристів, привертає увагу до архітектури й підсилює відчуття міста як культурного бренду, який має власний стиль і глибину.

В Одесі працює також ГО «Архітектура Одеси», яка займається реставрацією історичних розписів на вулицях і в під’їздах старих будинків.

Вітражні одеські двері Фото: 1000doors.org

Обласний центр нашої Миколаївщини також має досвід формування й розвитку власного бренду. Популяризують місто паралельно як самі містяни, так і міська влада: кожен своїми шляхами та засобами.

Образ Миколаєва: листівки, що облетіли весь світ

Миколаївська художниця-графік Світлана Чебанова упродовж 10 років популяризує рідне місто своїми роботами. Завдяки її листівкам український Миколаїв знають по всьому світі.

Світлана Чебанова Фото: svitla.nache777

У 2015 році Світлана створила серію листівок «Миколаїв патріотичний», з графічними зображеннями знакових будівель міста у синьо-жовтих кольорах. Розпочався справжній флешмоб: фото з листівками , що розлетілися світом, досі надсилають з інших міст і країн.

Сотні «фотопривітів» з невеличких українських сіл та міст усього світу стали початком міжнародного проєкту Globe Mykolayiv, завдяки котрому місто корабелів стало впізнаваним у всьому світі. Про те, як Світлана Чебанова популяризує рідне місто своєю творчістю, знятий фільм «Cards from hearts» (режисер Євген Цимбалюк). Стрічка здобула премію на фесті коротометражок «Громадський проєктор». Нагорода фільму, а також кошти з продажу листівок були спрямовані на підтримку військових медиків. Так ініціатива зі створення впізнаваного образу міста не тільки формує позитивний бренд українського Миколаєва, а й допомагає у протистоянні російській агресії.

Місто на хвилі: приклад офіційного брендингу міста

Зі свого боку миколаївська влада також намагається робити кроки у справі створення впізнаваного та автентичного міського бренду. У 2019 році, до 230-річчя Миколаєва, презентували бренд «Миколаїв — місто на хвилі», а у 2020 міська рада затвердила його офіційно. Цікаво, що цей логотип для Мико створили франківці: дизайнери студії «Брендарі» на замовлення миколаївської громадської організації «МрійДій». Отак пролягають мости між містами та регіонами країни.

Відтоді символ у вигляді літери М, схожої на напнуті вітрила, з'явився на громадському транспорті Миколаєва, зупинках та сувенірах. У планах — створення брендових міських меблів та дитячих майданчиків. Наразі Департамент архітектури міської ради розробляє каталог об'єктів. Втілювати розробки планують після завершення війни.

Музей цегли у Первомайську: це тільки початок

Первомайчанка Ірина Зозуля — засновниця та керівниця туристичного центру Kyky Travel та людина, щиро закохана у своє Місто. Вже не перший рік пані Ірина досліджує історію краю та збирає цікаві знахідки . Наразі створила музей старовинної цегли, що зберігає локальну історію. Можливо, саме ця ініціатива стане наріжним каменем бренду Первомайщини?

Ірина розповідає: почалося з ідеї створити щось, що висвітлюватиме історію Міста, а перша цеглина «вистрибнула» під ноги. Розпочалися захопливі пошуки, і наразі у колекції нового музею — півтора десятка унікальних цеглин, найдавнішій з яких близько 200 років, а також кахлі, плитки та дахівниці. Кожен експонат має свою історію та представляє різні епохи, підприємства, виробників різних часів. Ця колекція цілком може стати «фішкою» для містян та однією з туристичних принад у майбутньому.

Ірина Зозуля та пані Анна запрошують в Музей цегли Автор: Юлія Савва

Також Ірина Зозуля пропонує ще варіанти, котрі могли б стати брендовим символом для Первомайська: це півник, що колись тут «співав на три держави», або горіх, адже Первомайськ знаний найбільшим на півдні України горіховим ринком. Це могли б бути впізнавані та позитивні символи, на основі яких можна виготовляти сувеніри. А тоді вкладатися у подальший розвиток міського бренду.

Півник, який співав на три держави: локація у центрі Первомайська. Довкола - прапори бойових підрозділів місцевого гарнізону Фото: виконком Первомайської міської ради

Також журналісти поцікавилися у жителів Первомайська: а яким вони бачать майбутній бренд свого міста? Відповіді дуже різні: від річок до згущенки, проте є те, що їх об'єднує: усі впевнені, що місто неповторне і має чим пишатися.

Гуртування активістів, громади та міської влади — ключ до успіху

У Первомайську вже були спроби формування позитивного образу Міста у малих первомайців. У 2012 році першачки у школах міста отримували книгу «Первомайськ у моєму серці», а у 2021 році управління освіти видало книгу «Первомайськ від А до Я».

Чому це гарне починання не отримало такого поширення, як «Франківська абетка»? По-перше, через обмежений тираж, по-друге, тому, що ініціатива не була комплексною. А саме різноманіттям дій досягається ефект. У серпні 2025 на сесії міської ради у Первомайську затвердили план розвитку туризму на 2025-2027 роки, до якого, зокрема, входить формування унікального бренду громади. То що Первомайськ може взяти для себе із досвіду різних міст, які вже досягли гарних результатів у розвитку своїх брендів?

Дослідивши ці історії, бачимо, що всі вони різні: про захід та південь, про двері та листівки, — та мають спільне: вивчення особливостей свого міста й усвідомлена любов до нього. Тож первомайцям для того, щоб створити впізнаваний та позитивний бренд, слід почати із визначення своєї «родзинки».

Що це буде: старовинна цегла, водяні млини, півник чи горіх, природа Бузького Гарду чи Вінграновський Фест , який у 2025-му пройде у місті вже втретє — вирішувати нам.

Вінграновський фест. Осінь 2024 року Автор: Юлія Савва

А далі рухатися кроками, що підказують люди, які успішно просувають колоритні образи своїх міст:

У комплексі ці заходи допоможуть створити такий образ, яким будуть пишатися містяни, котрий буде залучати туристів. Такий бренд Міста підкреслюватиме його ідентичність, сприятиме збереженню історії та майбутньому процвітанню.

Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)». Висловлені погляди є винятково поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію Фундації Ірондель або ІРМІ.

Миколаївські