Коньяку більше не буде? Буде, але лише французький. Та «зради» все одно нема, буде бренді

03 січня 2026 р. 08:33

03 січня 2026 р. 08:33

Якщо ви помітили, на етикетках звичних напоїв українського виробництва замість слова «коньяк» з’явилися інші назви. Це не помилка маркетингу, а фінал тривалої історичної та юридичної подорожі. З 1 січня Україна остаточно припинила використання захищеної географічної назви «коньяк» для продукції, виробленої за межами французького регіону Шаранта.

Україна офіційно припиняє використовувати радянський набір географічних зазначень: «коньяк», «шампанське», «портвейн», «херес». У цьому матеріалі розбираємося, чому так сталося, як тепер називатимуть улюблений напій та що загрожує порушникам.

В чому суть

Основна причина — виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Згідно з документом, Україна зобов’язалася захищати європейські географічні зазначення (ГЗ).

Що таке географічне зазначення? Це назва продукту, який походить з певного регіону і має особливу якість або репутацію, зумовлену саме цим місцем походження.

• Cognac (Коньяк) — це виноградний бренді, вироблений виключно у французькому департаменті Шаранта за суворою технологією.
• Використання цієї назви для напоїв, виготовлених в Одесі, Херсоні чи Закарпатті, з точки зору міжнародного права є некоректним.

Історія питання: від СРСР до європейських стандартів

Конфлікт навколо назви «коньяк» тривав десятиліттями.

Коньяк — міцний алкогольний напій французького походження, виготовлений з білих сортів винограду методом подвійної дистиляції з подальшою витримкою в дубових бочках. Так званий регіон Коньяк (le cognaçais) – це не адміністративна одиниця, а сукупність комун у департаментах Шаранта (Charente), в тому числі комуна Коньяк, та Приморська Шаранта (Charente-Maritime), а також кількох комун департаменту Де-Севр (Deux-Sèvres) та В'єнн (Vienne), що мають специфічні характеристики клімату та ґрунту. Лише виробники в межах цієї території мають виняткове право виготовляти напій під назвою Cognac.

Радянський спадок . У СРСР термін «коньяк» використовувався як загальна назва для будь-якого міцного виноградного напою (вірменський, грузинський, молдавський). Міжнародні правила тоді ігнорувалися. Україні коньячне виробництво більшою мірою дісталося у спадок від СРСР. До того найвідомішим та найбільшим виробником горілки, коньяків та лікерів була алкогольна імперія дворян Шустових, яка мала заводи в Одесі, Кишиневі та Єревані й прославилася нахабним маркетингом своїх напоїв.

картина Миколи Пимоненка «Додому»

Приміром, Шустови без дозволу зобразили на етикетці картину Миколи Пимоненка «Додому», на якій босонога жінка у дворі біля хати «зустрічає» з палицею чоловіка. Відстоювати свої права художнику довелося в суді, хоча йому пропонували за картину гроші.

• 2014 рік: Почати дискусію про заміну захищених в Європі назв Україну спонукало підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Вона зобов'язувала визнавати та охороняти європейські географічні зазначення та не використовувати назви, прив'язані до конкретних європейських регіонів. Угода передбачала 7-річний перехідний період (до 1 січня 2023 року) для відмови від сирів фета, рокфор й пармезан.

Згідно з документом, для міцного алкоголю та вин перехідний період становив 10 років і має закінчитися 1 січня 2026 року. Перелік цих напоїв включає 12 найменувань: Cognac (коньяк), Armagnac (арманьяк), Calvados (кальвадос), Grappa (граппа), Anis Portuges (аніс португеж), Champagne (шампанське), Madera (мадера), Porto (порто), Jerez/Xeres/Sherry (херес), Marsala (марсала), Malaga (малага), Tokaj (токай) .

• Сьогодні : Перехідний період завершився. Тепер слово «коньяк» в Україні може стосуватися лише продукції, імпортованої з Франції. Для переходу на нові назви підприємства не повинні змінювати технологію, пояснює перший віцепрезидент Торгово-промислової палати (ТПП) Михайло Непран у коментарі Економічній Правді. Їм потрібно провести аудит асортименту, завершити ребрендинг до кінця року, оновити внутрішні документи.

« Це не раптова заборона, а завершення перехідного періоду, передбаченого Угодою про асоціацію України з ЄС та оновленими законами про географічні зазначення. Наші напої нікуди не подінуться. Зміниться лише те, що на етикетках буде написано юридично коректні назви », – заспокоює Непран.

Як тепер будуть називатися ці напої?

Українські виробники тепер використовують альтернативні назви. Найпоширеніша з них — «Бренді» , але є й автентичні варіанти.

• Основна заміна: Бренді

Згідно з ДСТУ, «Бренді» — це загальна категорія напоїв, отриманих шляхом дистиляції виноградного вина. Важливо : Вимоги до якості українського бренді залишаються високими, змінюється лише «ім'я» на етикетці.

• Унікальна назва: «Виняк»

Деякі виробники та крафтові дистилерії намагаються відродити історичну назву «Виняк» (від слова «вино»). Це українська автентична назва для міцного алкоголю з вина, яка побутувала на Галичині та Поділлі до радянської уніфікації.

• «Бренді України»

Багато великих заводів маркують продукцію як «Бренді України», додаючи маркування, щоб споживач міг орієнтуватися в якості продукту.

Окрім того, з 1 січня 2026 року українські виробники бренді переходять на міжнародну систему маркування витримки. Це робить наш продукт зрозумілим для іноземного покупця і приводить українські стандарти у відповідність до європейських.

Як порівняно зі старим маркуванням (зірки/літери) буде мати вигляд нове міжнародне маркування, і що це означає (мінімальна витримка напою)

• 3 зірки — V.S. (Very Special), наймолодший спирт у купажі витриманий від 2 років
• 4–5 зірок — V.S.O.P. (Very Superior Old Pale), витримка наймолодшого спирту — від 4 років
• КВ (Витриманий) — Napoleon , спеціальний клас, витримка спиртів — від 6 років
• КС/ОС (Старий/Дуже старий)
• X.O. (Extra Old), «Вища ліга»: наймолодшому спирту — від 10 років

Якщо на полиці ви бачите пляшку з написом «Коньяк України», виготовлену після 1 січня 2026 року — перед вами або фальсифікат, або виробник, який свідомо порушує закон. Якісний бренд дорожить репутацією і вчасно змінив етикетку на «Бренді».

Що буде за порушення закону?

За використанням захищених назв стежить Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

• Вилучення продукції: партії товару з написом «коньяк» (якщо вони виготовлені в Україні після 1 січня) мають бути вилучені з обігу.
• Штрафи: на виробників та торговельні мережі накладаються великі грошові штрафи за порушення прав на інтелектуальну власність та введення споживача в оману.
• Репутаційні ризики: Україна прагне членства в ЄС, тому дотримання правил захисту брендів є критично важливим для міжнародного іміджу.

Що буде зі старими пляшками у магазинах?

Закон має перехідні положення для роздрібної торгівлі:

• Виробництво: З 1 січня 2026 року випускати напої з назвою «коньяк» та зірочками заборонено.
• Продаж: Магазини мають право розпродавати залишки старої продукції (виготовленої до 31 грудня 2025 року) до кінця 2026 року.
• Порушення: за неправильне маркування нових партій виробнику загрожує штраф від 43 235 до 129 705 грн (від 5 до 15 мінімальних зарплат) за кожен факт порушення.

Чи все аж так погано? (Спойлер: ні)

У перейменуванні ТОргово-промислова палата бачить позитивні зміни. Михайло Непран вважає, що відмова від запозичених назв глибше інтегрує Україну в європейську систему захисту інтелектуальної власності, дає можливість створювати власні географічні зазначення (вино, м'ясо, сир, фрукти) та спрощує вихід української продукції на ринки ЄС.

« Коли говорять « Новий рік без шампанського та коньяку» – це не означає заборону святкувати. Мова про перехід України від радянських рудиментів до системи, де назви – це юридичний статус і конкурентна перевага, а не інерція. Українське ігристе та український бренді залишаться. Зникнуть лише слова, які нам не належали », — підсумовує Непран.

Тож в новорічну ніч карета не перетворилась на гарбуз. А поки перші дні січня на календарі і склади не спорожніли, колекціонерам та цінителям залишається звільнити місце в барі та заповнити його останніми українськими коньяками, точніше, останніми пляшками з забороненим словом на етикетці.

Миколаївські