Національний день молитви у Південноукраїнську: громада згадала ранок, який змінив усе

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Національний день молитви у Південноукраїнську: громада згадала ранок, який змінив усе

25 лютого 2026 р. 23:14

25 лютого 2026 р. 23:14

У четверті роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну, 24 лютого, південноукраїнці зібралися разом на площі біля міської ради, щоб у спільній молитві вшанувати загиблих і підтримати одне одного.

Постанову про встановлення Національного дня молитви 24 лютого Верховна Рада України ухвалила 12 лютого 2025 року.

До національної молитви у Південноукраїнську долучилися представники місцевої влади, керівництво атомної електростанції, працівники комунальних установ, військові, волонтери та містяни. Подібні заходи відбулися в усіх населених пунктах громади.

Люди прийшли з квітами, державними прапорами і свічками. У їхніх руках – символи пам’яті, на обличчях – глибокий сум і водночас внутрішня зібраність.

Автор: Лариса Мініна Національний день молитви у Південноукраїнську: громада згадала ранок, який змінив усе

У спогадах знову ожив ранок, який назавжди змінив життя українців.

– Ми навчилися жити під сиренами. Навчилися цінувати прості речі: ранок без вибухів, обійми близьких. Ми втратили тисячі найкращих, але не втратили головного – віри одне в одного, – прозвучало під час заходу.

Виконання духовного гімну «Боже Великий, Єдиний» викладачами школи мистецтв. Його слова стали спільною молитвою громади за мир і майбутнє.

Після цього люди підходили до стендів зі світлинами загиблих героїв. Ставили свічки, квіти. Дехто торкався фотографій рукою. Дехто мовчки плакав.

Члени спільноти родин військовополонених і зниклих безвісти «Чекаємо» продовжили вшанування на меморіальному комплексі. Там, на Алеї Пам’яті, знову загорілися десятки вогників, як символ того, що пам’ять жива.

Національний день молитви у Південноукраїнську: громада згадала ранок, який змінив усе