Кім переплутав шлам зі шлаком? "Корейська дорога" знайшлася не в Кореї, а під Києвом

28 травня 2026 р. 11:51

28 травня 2026 р. 11:51

Заява голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма про можливе використання шламу для ремонту доріг на Миколаївщині викликала більше запитань, ніж відповідей. Особливо після перевірки корейських джерел, де описують не червоний шлам Миколаївського глиноземного заводу , а зовсім інший матеріал — сталеплавильний шлак .

Проблема не в одной букві. Для мешканців Миколаєва , Корабельного району , Лиманів , Галицинового та інших населених пунктів біля МГЗ різниця між шламом і шлаком принципова. Бо червоний шлам глиноземного виробництва — це екологічно чутлива тема, яка роками пов’язана з пилінням, скаргами людей і питаннями безпеки.

Віталій Кім заявив, що корейські партнери нібито вже тестували український шлам для дорожнього будівництва. За його словами, зразки передавали Південної Кореї , після чого з цього матеріалу зробили експериментальну ділянку дороги, яка простояла близько року і показала добрі результати.

“Ми передавали до Кореї зразки шламу, який є на території України, і вони зробили експериментальну частину дороги. Вона відстояла рік і показала гарні результати”.

Але корейські джерела описують іншу картину. У повідомленнях про технологію компанії SG / 에스지이 йдеться про Eco-Steel Ascon — екологічний асфальтобетон, у якому як заповнювач використовують steel slag , тобто сталеплавильний шлак , а не червоний шлам глиноземного виробництва.

Більше того, “корейська дорога” виявилася не в Південній Кореї . За корейськими публікаціями, тестове укладання зробили в Україні , у Київській області , на ділянці Залісся — Заворичі . Довжина експериментального відрізка становила 850 метрів . Про це також повідомляли корейські медіа.

У цих повідомленнях зазначається, що тестову ділянку оцінював український Національний інститут розвитку інфраструктури . Перевіряли міцність, рівність покриття, зчеплення на мокрій дорозі, водовідвід і візуальний стан. За результатами оцінки, покриття відповідало вимогам, тріщин чи деформацій не виявили.

Тобто виникає головне питання: що саме мав на увазі Віталій Кім — червоний шлам МГЗ , металургійний шлак українських сталеливарних підприємств чи просто “промислові відходи” загалом?

Різниця між цими матеріалами величезна. Сталеплавильний шлак — це побічний продукт металургії, який після відповідної обробки може використовуватися у дорожньому будівництві. Саме про нього пише корейська компанія SG , коли говорить про Eco-Steel Ascon .

Червоний шлам МГЗ — це відхід глиноземного виробництва, який утворюється після переробки бокситів. Він має інший хімічний склад, іншу природу походження та інші екологічні ризики. І саме цей матеріал десятиліттями накопичується біля Миколаєва .

Ще у 2023 році Віталій Кім говорив саме про можливість використання шламу МГЗ у дорожньому будівництві та згадував, що зразки “нашого МГЗ” відправляли корейським партнерам. Тоді ця ідея подавалася як потенційний спосіб розв’язати одну з найбільших екологічних проблем регіону.

Але нові корейські повідомлення не підтверджують, що тестова дорога була зроблена саме з червоного шламу МГЗ . Навпаки — у них фігурує 제강슬래그 , тобто сталеплавильний шлак . В одному з корейських повідомлень прямо зазначається , що Україна має великі запаси саме шлаку через наявність великих сталеливарних підприємств.

Тому ситуація виглядає щонайменше заплутаною. Або Кім надто спростив пояснення для публіки, або його неправильно зрозуміли, або в одну історію змішали два різні матеріали — червоний шлам МГЗ і металургійний шлак.

Для Миколаєва це не технічна дрібниця. На шламосховищах МГЗ накопичено понад 47 мільйонів тонн червоного шламу на площі близько 400 гектарів . Раніше вже повідомлялося , що шламові дамби становлять постійну загрозу через можливі витоки та пиління.

За даними екологічної інспекції, упродовж 2023–2025 років було зафіксовано 16 випадків пиління шламосховища № 2 . А 26 квітня 2026 року через сильний вітер зафіксували неконтрольоване пиління вже зі шламосховища № 1 .

Саме тому будь-які заяви про використання червоного шламу МГЗ у дорогах мають супроводжуватися не загальними фразами про “добрі результати”, а конкретними документами: що саме тестували, де тестували, який був склад матеріалу, хто робив лабораторні дослідження, які показники безпеки отримали і чи можна ці висновки побачити громадськості.

За словами Валерія Станкевича ( Доктор медичних наук Валерій Станкевич , який очолює лабораторію ґрунтів та відходів Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва) небезпека червоного шламу може бути недооцінена саме через його склад і пил, який здатен потрапляти до організму через дихальні шляхи.

“Червоний шлам містить досить велику кількість заліза, мілкодисперсного оксиду заліза. І ці окиси заліза, вони також при попаданні в легені належать до речовин 3-го класу небезпеки. Там є багато інших елементів. В першу чергу, це хром, який більш високого класу токсичності… ще деякі сполуки важких металів, які при інгаляційному надходженні становлять певну небезпеку для організму людини”.

На тлі підготовки МГЗ до приватизації ця тема стає ще чутливішою. Завод можна продати, але майже 50 мільйонів тонн червоного шламу біля Миколаєва нікуди не зникнуть. І якщо влада справді розглядає варіант використання цього матеріалу в дорожньому будівництві, вона має чесно пояснити людям, чи йдеться саме про шлам МГЗ , чи про зовсім інший промисловий відхід.

Поки що з відкритих джерел видно лише одне: корейська технологія SG стосується асфальтобетону зі сталеплавильним шлаком , а не підтвердженого використання червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу . Тому перед заявами про “дороги зі шламу” на Миколаївщині варто спершу поставити просте питання: чи не переплутали шлам зі шлаком?

Для мешканців біля шламосховищ це не мовна помилка. Це питання повітря, яким вони дихають, землі, на якій живуть, і довіри до влади, яка має називати речі своїми іменами.

Раніше ми писали:

• Дороги зі шламу МГЗ: після тестів у Кореї Кім хоче перейти до ремонту миколаївських доріг
• Продати МГЗ хочуть успішно, але спершу треба переконати інвестора не боятися війни
• Майже 50 млн тонн шламу і 16 випадків пиління: екологічна проблема МГЗ дійшла до Уряду
• Червоний шлам від МГЗ знову “атакував” з повітря ближні села
• Поки шламові поля МГЗ без води і без грошей, Віталій Кім домовляється про корейські дороги зі шламу

Миколаївські