вологість:
тиск:
вітер:
Повернувся додому на щиті: у Південноукраїнську провели в останню путь Олександра Нестеренка
03 липня 2026 р. 13:09
03 липня 2026 р. 13:09
Площа біля Палацу культури «Енергетик» 3 липня знову наповнилася людьми. Під палючим липневим сонцем мешканці міста мовчки чекали на воїна – Олександра Владиславовича Нестеренка, який востаннє повертався додому. Коли військовослужбовці винесли домовину, люди схилили голови, ставали навколішки, тримаючи в руках синьо-жовті прапори та квіти. Так Південноукраїнська громада віддала останню шану захиснику.
Олександр Нестеренко народився у 1986 році у Південноукраїнську. Тут минули його дитинство і юність. Він зростав у дружній родині, був турботливим сином і братом. Навчався Олександр у четвертій школі. Після здобув професію газозварювальника у Південноукраїнському професійному коледжі та певний час працював у рідному місті. Однак у 2006 році Олександр обрав шлях військового. Розпочав службу у військовій частині 3044 Національної гвардії України, де обіймав посаду штаб-сержанта.
Згодом проходив службу за контрактом у складі 46-ї окремої артилерійської бригади, яка після початку повномасштабного вторгнення виконувала бойові завдання на Харківщині. Завдяки набутому досвіду Олександр став інструктором навчального центру «Широкий Лан», де готував військовослужбовців, передаючи їм свої знання та бойові навички.
Наприкінці 2024 року він продовжив службу у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Воював на одному з найважчих напрямків фронту, місяцями перебуваючи на позиціях без ротацій. Попри втому і виснаження, не втрачав віри у перемогу, не скаржився рідним на труднощі й після короткого відпочинку щоразу повертався до побратимів.
Цього року Олександр Нестеренко опановував новий напрямок – управління безпілотними літальними апаратами. Рідним говорив, що радий переведенню до іншого підрозділу, адже там були кращі умови служби й менше ризиків.
Проте вийшло інакше, 22 червня 2026 року поблизу селища Новоселівка Краматорського району Донецької області, під час виконання бойового завдання зі зміни екіпажів дистанційного пілотування, автомобіль логістики, у якому перебував військовослужбовець, атакував ворожий FPV-дрон. Внаслідок удару Олександр Нестеренко загинув.
Зі словами співчуття до родини і близьких звернулися заступник міського голови Сергій Горностай, начальник відділу ЦВЗ першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Андрій Чорний.
Один за одним до домовини підходили ті, хто знав Олександра, служив поруч із ним або прийшов віддати останню шану землякові. Після військових почестей Державний Прапор України, яким була вкрита домовина Олександра Нестеренка, передали його батькові, як символ честі, вдячності держави та пам’яті про сина. Після хвилини мовчання траурна процесія рушила вулицями міста до місця поховання.
Олександра Нестеренка поховали на Алеї Слави міського кладовища.
Джерело: yuzhkanews.city
Новини рубріки
У Миколаєві вночі пограбували жінку: за годину нападника знайшли на АЗС з кавою
03 липня 2026 р. 12:15
Ворог діє під виглядом правоохоронців: українців схиляють до диверсій
03 липня 2026 р. 11:47