Спека й посуха несуть спалах сарани на Миколаївщині: під загрозою зернові, кукурудза та соняшник

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Спека й посуха несуть спалах сарани на Миколаївщині: під загрозою зернові, кукурудза та соняшник

12 серпня 2026 р. 10:55

12 серпня 2026 р. 10:55

Головне управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області попередило аграріїв про ризик масового розмноження сарани на полях регіону, що пов’язано з високими температурами повітря та затяжними періодами посухи.

Фахівці наголошують, що сарана належить до найбільш небезпечних поліфагів серед шкідників сільськогосподарських культур, а в Україні найбільшу загрозу становлять перелітна сарана (Locusta migratoria L.) та італійський прус (Calliptamus italicus L.). За їх навали страждають посіви зернових, кукурудзи, соняшнику, овочевих і кормових культур, а також природна рослинність.

Погодні умови, що склалися, створюють сприятливе тло для швидкого збільшення чисельності цих комах. За таких обставин сарана може формувати осередки масового розвитку, що призводить до масштабного пошкодження листя, пагонів і стебел, а за великої щільності популяції — до повної втрати листової поверхні на рослинах.

Основні місця розмноження шкідника — перелоги та пасовища, узбіччя доріг, береги водойм, канали зрошення, лісосмуги й ділянки з бур’янами. Саме з таких територій сарана зазвичай мігрує на сільськогосподарські угіддя, де спричиняє найбільші втрати.

Про наявність сарани на посівах свідчать об’їдене листя, пагони та стебла, ушкоджені суцвіття і плоди, нерівномірне зрідження рослин, а в разі високої чисельності — повне знищення листової поверхні, а також масова присутність личинок і дорослих комах безпосередньо на полях.

Аграріям радять системно оглядати угіддя, насамперед ті, що межують із перелогами, пасовищами та іншими необроблюваними площами. Найзручніше проводити моніторинг у ранкові та вечірні години, коли комахи менш активні, що підвищує ефективність виявлення осередків.

Якщо щільність шкідника перевищує економічний поріг шкідливості, рекомендується застосовувати дозволені в Україні інсектициди з обов’язковим дотриманням вимог до їх використання. Найкращий результат такі обробки дають проти личинок молодших віків, тому важливо не зволікати з реагуванням.

Експерти підкреслюють, що поодинокі особини суттєвої загрози врожаю не становлять, однак небезпека різко зростає під час масового розмноження сарани. Ключем до захисту полів залишаються регулярний фітосанітарний моніторинг, профілактичні заходи та своєчасне локальне знищення осередків шкідника.