Просіли в читанні. Освіта в умовах війни: як українські школярі склали PISA-2025

10 вересня 2026 р. 15:48

10 вересня 2026 р. 15:48

PISA-2025 виявила головні больові точки українського шкільництва: найгірші показники 15-річні підлітки продемонстрували з читання, а кожен третій учень не зміг подолати базовий рівень знань одразу з усіх предметів. Попри загальну стабілізацію результатів після 2022 року, вміння опрацьовувати тексти та критично мислити залишається під найбільшою загрозою.

Дослідження PISA — що це

PISA є провідним міжнародним оцінюванням знань 15-річних учнів з читання, математики та природничих наук. Проєкт діє з 1997 року і вже охопив вісім циклів (Україна долучалася тричі). Результати PISA дозволяють порівняти підготовку українських підлітків із міжнародними стандартами. Головна особливість дослідження — оцінка практичних навичок: здатності критично мислити, опрацьовувати тексти, робити аргументовані висновки та використовувати знання в реальному житті.

«Кожні три роки сотні тисяч 15-річних підлітків у понад 90 країнах проходять оцінювання PISA. Вони не готуються до нього і не отримують за нього оцінок. Але коли результати оприлюднюють, їх читають президенти, обговорюють міністри, а медіа виносять на перші шпальти. Цілі системи освіти отримують визнання — або стають предметом критики», — так важливіть дослідження оцінює Андреас Шляйхер, директор з питань освіти та компетенцій в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Дослідження в Україні

Вперше Україна долучилася до досліджень у 2018 році, вдруге — у 2022 році. Тоді не вдалося охопити всю країну з безпекових міркувань: в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях дослідження не проводили.

У 2025 році у вибірку потрапили 17 областей: Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Чернігівська, Київська області, місто Київ, Житомирська, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Волинська, Закарпатська області та Київ.

Школярі, які долучилися до оцінювання, не належать до «покоління НУШ». Вони пішли до школи ще до того, як реформа Нової української школи стартувала в базовій ланці. Саме тому дані PISA-2025 не відображають результативність чи успішність НУШ.

Найгірша ситуація з читанням

У PISA під поняттям читання розуміють не просто безпосередню навичку, а здатність розуміти, використовувати, оцінювати та осмислювати письмовий текст.

У цій сфері українські підлітки отримали найгірші бали: середній результат — 418 балів — і найбільше відстають від середнього показника країн ОЕСР. Ці показники на 10 менше порівняно з 2022-м і аж на 48 балів менше, ніж у 2018-му. Базового рівня у читанні досягли 55% учнів.

Водночас у читанні спостерігаємо і найбільший гендерний розрив — читацька грамотність хлопців продовжила знижуватися і між 2022 та 2025 роками.

Читацька грамотність демонструє найглибший розрив між українськими підлітками та їхніми однолітками з країн ОЕСР. Середній бал у цій категорії по країнах ОЕСР за 2025 рік сягає 461 балу, що перевищує показник України на 43 бали. Українські школярі програють ровесникам із розвинених країн орієнтовно на 2,2 року навчання.

Половина підлітків не досягає базового рівня в математиці

У методології PISA математична грамотність визначається як вміння логічно розмірковувати, а також формулювати, застосовувати й інтерпретувати математичні концепції для вирішення практичних завдань у повсякденному житті.

Базової планки з математики досягають лише 54% українських підлітків. Середній результат України склав 431 бал, що демонструє негативну динаміку: це на 10 балів нижче, ніж у 2022 році (441 бал), та на 22 бали менше проти довоєнного 2018 року.

Для порівняння, у країнах ОЕСР базовий рівень мають у середньому 65% учнів, а їхній середній бал сягає 463. За р івнем математичних знань українські школярі відстають від однолітків із країн ОЕСР орієнтовно на 1,6 року навчання.

Природничо-наукові дисципліни

Природничо-наукова грамотність у дослідженнях PISA вимірює здатність підлітків орієнтуватися у наукових проблемах, застосовувати природничі знання у повсякденні та брати участь у конструктивних дискусіях про науку й технології.

У цій галузі базову планку подолали 65% українських 15-річних учнів. Середній результат України склав 448 балів, що свідчить про відносну стабілізацію показників: це лише на 2 бали нижче, ніж у 2022 році (450 балів), хоч і на 21 бал менше за результати довоєнного 2018 року.

Водночас середній результат у країнах ОЕСР становить 482 бали. Таким чином, відставання українських школярів від ровесників із розвинених країн у природничо-науковій сфері оцінюється приблизно в 1,7 року шкільного навчання.

Що означають результати дослідження

На думку ексрадниці міністра освіти Іванни Коберник , це непоганий результат: «Це крутий результат для воюючої країни, що потерпає від агресії, і ознака стійкості освітньої системи» .

Водночас турбує те, що такий невеликий відсоток 15-річних українських підлітків досягає базового рівня:

«Базового рівня з природничих наук досягають 65% українських учнів і учениць, 54% — з математики та 55% — із читання. Тривожні результати, адже мова про базовий рівень. В ідеалі базового рівня мали б досягати 80% учнів» , — зазначає ексрадниця.

Проте найбільше змушують хвилюватись саме результати з читання:

«Тобто, якщо середня українська дівчинка 15 років читає як десятикласниця, то 15-річний хлопчик, читає, наче він в середині 8-го класу» , — вказує Іванна Коберник.

Статистично, результати України 2025 не надто сильно відрізняються від показників 2022 року. Це означає, що освіті вдалося вистояти в таких надскладних умовах, говорять у МОН .

Миколаївські