«Ми повертаємося з новими знайомствами й планами»: чим запам’ятався форум делегації з Кропивницького

15 листопада 2026 р. 12:41

15 листопада 2026 р. 12:41

На Первомайщині відбувся обмінний візит національних спільнот Миколаївщини, Одещини та Кіровоградщини. Учасники фестивалю-форуму «Багатоголосся України» знайомилися, презентували свої традиції, ділилися досвідом і шукали можливості для спільних справ. Делегація з Кропивницького приїхала, щоб розповісти про вільшанських болгар. А повернулася додому ще й із новими контактами, ідеями та планами. Про враження від зустрічі розповів Сергій Осадчий, голова ГО «Нашитє хора».

Сергій Осадчий, голова ГО «Нашитє хора», ліворуч Автор: Володимир Галузінський

Їхали розповісти про себе, а побачили значно більше

До поїздки делегація з Кропивницького готувалася заздалегідь. Хотіли докладно розповісти про свою організацію, її роботу й показати, чим живе болгарська спільнота Вільшанки.

Але, як зізнається Сергій Осадчий, побачене на Первомайщині перевершило очікування.

— Ми їхали підготовленими: мали презентаційні матеріали, фільми, хотіли розповісти про нашу організацію та її діяльність. Але те, що побачили, вразило всю нашу делегацію. Передусім масштаб і рівень заходу. Дуже важливо, що до нього долучилися не лише організатори й запрошені гості, а й пересічні мешканці громад. Люди приходили, брали участь, підтримували учасників, аплодували. Це багато про що говорить, — поділився Сергій Осадчий.

Він щиро подякував ГО «Десяте квітня» та ГО «Болгарська молодь в Україні “Другари”», які разом працювали над організацією обмінного візиту. Окремо відзначив, що зустріч відбулася у двох локаціях: Синюшиному Броді та Мигії. Для гостей це була можливість не лише виступити, а й побачити громади, поспілкуватися з місцевими жителями, познайомитися ближче.

— Мені дуже сподобалося, що все відбувалося творчо, не за суворими канонами від А до Я. Організатори орієнтувалися по ходу заходу, не було зайвих докорів чи претензій. Це теж досвід: уміти почути одне одного, зорієнтуватися в ситуації та зробити так, щоб усім було комфортно, — зауважив він.

Про вільшанських болгар мають знати більше

Для кропивницької делегації ця поїздка була ще й нагодою розповісти про вільшанських болгар.

— Ми хотіли показати, що робимо, як працюємо і яких результатів досягли. Болгарська тема в Україні давно присутня, але переважно це історія бессарабських болгар. А про вільшанських болгар почали говорити не так давно. Ми прагнемо, щоб про них знали більше. Наші предки заснували Вільшанку у 1773-1774 роках, і нам важливо зберігати цю пам’ять, — розповів Сергій Осадчий.

Під час зустрічі делегація показала фрагмент документального фільму про вільшанських болгар. А зараз команда завершує роботу над повнометражною стрічкою. Тож презентація на фестивалі стала ще однією можливістю поділитися тим, над чим працюють уже не перший рік.

Обговорювали не лише культуру й традиції, а й проблеми, які хвилюють громади Автор: Наталія Клименко

Знайомства можуть перерости у спільні справи

Та презентаціями й фестивальною програмою знайомство не обмежилося. Учасники домовлялися залишатися на зв’язку. Для Сергія Осадчого це одна з найважливіших складових таких зустрічей.

— Ми законтактували, записали телефони, познайомилися з цікавими людьми. Це дуже корисно. Я вважаю, що такі зустрічі — фундамент для наших майбутніх позитивних дій. Будемо разом учитися, ділитися досвідом і шукати можливості для співпраці, — говорить він.

Ще один важливий момент — можливість говорити не тільки про культуру й традиції, а й про проблеми, які хвилюють громади.

Сергій Осадчий, Олег Сарданов та Володимир Войтенко (зліва направо) Автор: Наталія Клименко

Зокрема, порушували питання місцевих кар’єрів, які нині не працюють. Це, за словами Сергія Осадчого, позначається і на можливостях громади наповнювати бюджет. Під час візиту він мав розмову з головою Синюшинобрідської громади: обговорили можливі шляхи пошуку партнерів, обмінялися контактами.

Поки що це перші розмови, але пан Сергій сподівається, що вони матимуть продовження.

— Це заслуговує на повторення і масштабування. Такі зустрічі потрібні, бо дають можливість познайомитися, розповісти про себе, почути інших і зрозуміти, що ми можемо зробити разом, — підсумував Сергій Осадчий.

Миколаївські