В Одесі Алею Героїв поповнили ще 48 іменами захисників

29 серпня 2026 р. 14:00

29 серпня 2026 р. 14:00

Сьогодні, у суботу, 29 серпня, в Одесі у День пам'яті загиблих Захисників і Захисниць України оновили Алею Героїв у парку Шевченка. Тут відкрили стенди з іменами ще 48 полеглих військових, а також встановили шість пам'ятних табличок на лавках. Загалом на Алеї Героїв уже представлені 675 захисників.

Про це інформує Новини.LIVE .

На Алеї Героїв з'явилися нові імена

За словами громадської діячки та організаторки благодійних, соціальних і патріотичних заходів Ангеліни Любчак, на Алеї Героїв переважно представлені військові, які мали безпосередній зв'язок з Одесою . Вони народилися, навчалися або жили в місті, тут залишилися їхні родини. Водночас нинішня Алея показує лише частину втрат Одеси та області.

"Сьогодні, 29 серпня, ми зібралися тут, щоб на Алеї Героїв відкрити ще 48 нових імен наших загиблих Героїв і вшанувати їхню пам'ять. На сьогодні разом тут розміщено 675 Героїв" , — розповіла Ангеліна Любчак.

Історії потрапляння військових на Алею різні. Інформацію про загиблих передають не лише батьки, дружини чи чоловіки. Звертаються також люди, які були близькими для військових і хочуть зберегти пам'ять про них у місті.

"Є хлопці, яких на Алею Героїв подавала хрещена або хрещений. Є тут хлопець, якого подала мати-опікун, яка дуже важко переносить втрату, тому що вона його з підліткового віку виховувала. Для нас дуже важливо гідно вшанувати пам'ять наших загиблих Героїв" , — зазначила Ангеліна Любчак.

Алею Героїв хочуть змінювати

Нинішні стенди громадські активісти розглядають як рішення, яке дозволяє не відкладати меморіалізацію. Паралельно родини загиблих та громадські організації обговорюють, якою Алея Героїв має бути в майбутньому. Серед пропозицій — довговічніші конструкції, нові пам'ятні елементи та озеленення.

"Ми розуміємо, що те, що зараз бачимо, — це тут і зараз. Те, що швидко, те, що терміново. Бо родини хочуть прямо зараз. Але надалі ми розуміємо, що ця Алея не може зникнути навіть через десять років. Навіть якщо закінчиться війна, ми повинні її вдосконалити" , — наголосила Ангеліна Любчак.

Пам'ятні таблички з'явилися на лавках

Ще одним елементом меморіалізації стали шість табличок на лавках у парку. Вони є частиною проєкту "Поміж нас". Його задум полягає в тому, щоб пам'ять про захисників була присутня не лише у спеціально створених меморіальних місцях, а й у повсякденному просторі міста. Ангеліна Любчак пояснила, що такі таблички присвячені не лише загиблим. Вони мають нагадувати також про українців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

"Ці таблички несуть той меседж, щоб люди, які сідали на цю лавку, не просто сумували, а щоб вони згадали про того, хто віддав за них своє життя, захищаючи Україну. Або про того, хто досі знаходиться у ворожому полоні й невідомо, коли він повернеться, але родина його тут чекає, ми всі їх тут чекаємо" , — розповіла Ангеліна Любчак.

Проєкт планують продовжувати вже за межами парку Шевченка. Подібні пам'ятні елементи хочуть встановлювати в різних районах Одеси, парках та скверах. Окремі таблички мають нагадувати містянам про щоденну хвилину мовчання.

"Те, що пам'ять — це дія, і ми діємо. Пам'ять важлива, і вона повинна бути не як-небудь, а гідною, незалежно від того, чи зараз вона терміново-тимчасова, чи вона навіки" , — наголосила Ангеліна Любчак.

"Мамо, хто, як не я..."

На відкриття прийшли й рідні полеглих військових . Серед них — Інна, мама Володимира Бабенка. За її словами, син обрав військовий шлях ще у 18 років, до початку повномасштабного вторгнення. Він служив у 36-й бригаді та загинув у 22 роки під час виконання бойового завдання.

"Казав: "Мамо, хто, як не я". Загинув, коли йому було 22 роки. Залишився захищати родину, мене, нас усіх" , — розповіла Інна.

Для родин загиблих такі місця стають можливістю зберегти історії їхніх близьких та передати їх наступним поколінням. Інна говорить, що пам'ять про військових має залишатися не лише в їхніх сім'ях.

"Треба, щоб воно було, щоб усі пам'ятали, цінували, знали, якою ціною все дістається. Це сум, горе, біль. Ми обов'язково маємо пам'ятати й передавати це нашим дітям, онукам, щоб пам'ять про них жила. Це біль усієї нашої нації" , — сказала Інна.

Раніше Новини.LIVE писали, що у День Державного Прапора центральними вулицями Одеси пройшла хода на підтримку військовополонених, цивільних бранців та зниклих безвісти українців. Поруч із величезним синьо-жовтим стягом учасники несли 100-метровий Прапор Надії.

Також Новини.LIVE повідомляли, що 23 серпня в Одесі на Біржовій площі підняли синьо-жовтий стяг , Приморськими сходами розгорнули 35-метровий прапор, а Дюка після перерви знову вдягли у вишиванку. До святкування долучилися одесити, військові, волонтери та громадські діячі.

Одеські