Хамса й ставрида в Дністровському лимані: одеський науковець пояснив, як маловоддя Дністра змінює екосистему

12 жовтня 2026 р. 19:40

12 жовтня 2026 р. 19:40

На тлі рекордного за понад 130 років спостережень падіння притоку води до Дністра Odesa Online з’ясувало, як маловоддя впливає на нерест риби та змінює екосистему Дністровського лиману.

Про загибель ікри після спаду води, заходи морських риб у лиман і можливі зміни майбутніх уловів розповів кандидат біологічних наук Сергій Хуторной — старший науковий співробітник Чорноморського відділу Державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії».

За словами науковця, у Нижньому Дністрі рівень води безпосередньо залежить від скидів із Дністровського водосховища — так званих екологічних попусків. Щоб забезпечити успішний нерест, їх потрібно проводити в належний час і в достатньому обсязі.

Проте протягом останніх років попуски в нерестовий період проводилися не в потрібних обсягах та не у зовсім в оптимальні строки. Сергій Хуторной пов’язує це з воєнними діями, ситуацією в енергетиці та маловодними сезонами.

Підняття рівня води слугує для риби сигналом заходити на прибережне мілководдя й у зарості очерету, щоб відкласти ікру. Однак згодом скиди доводиться припиняти для збереження рівня води у водосховищі. Вода в річці та плавнях різко спадає, а ікра залишається на повітрі, де висихає або її поїдають птахи.

Насамперед від цього потерпають риби, які нерестяться навесні, — як поширені короп і карась, так і рідкісні червонокнижні види. Особливо вразливі нечисленні популяції. Навіть незначні зміни умов можуть дуже негативно позначитися на їхньому стані.

Серед конкретних видів, які опинилися під значною загрозою, науковець назвав вирезуба чорноморського. Він живиться двостулковим молюском дрейсеною, чисельність якого скорочується з підвищенням солоності води. Також у зоні ризику можуть опинитись жерех, чехоня та інші малочисельні види.

Також зниження рівня води та стоку Дністра сприяє проникненню солоної морської води до середини лиману. Через це гинуть прісноводні організми, зокрема дрейсени (тригранки) та інші молюски, які формували кормову базу для риб. Водночас морські організми, яких підтягує морська вода, не встигають достатньо розвинутися й створити кормову базу.

За словами науковця, йдеться не лише про локальні заходи морської води, а про перебудову всієї екосистеми лиману: змінюється склад бентосу — організмів, що мешкають на дні, — та зоопланктону, а разом із ним змінюється структура іхтіофауни.

«Щодо довгострокового впливу, то вже зараз потрібно розуміти, що екосистема лиману загалом переходить із фактично прісноводної в солонуватоводну. Адже чим менші стік та обсяг річкової води, тим більше морської води надходитиме у Дністровський лиман і тим далі вона проникатиме. Відповідно, заходитимуть і морські організми, які пристосовуватимуться до цих нових умов. Надалі з’являтимуться нові види морських риб», – повідомив науковець та додав, що перебудова екосистеми та зміна солоності може призвести до появи інвазійних видів та нових паразитів риб.

Цьогоріч у його нижній та середній частинах спостерігали заходи типово морських промислових риб — шпрота, хамси, ставриди та навіть камбали-глоси. Як пояснив Сергій Хуторной, у нашому регіоні глоса вважається морським видом і в річки зазвичай не заходить.

Низький рівень води також скорочує площі для нересту й нагулу риби. Прихованим ризиком науковець називає заростання русла річки навколоводною рослинністю: після відновлення рівня води вона може загинути та погіршити умови нагулу.

Водночас Хуторной зазначає, що зміни екосистеми не можна однозначно назвати поганими чи хорошими, адже процес частково природний і не повністю залежить від людини. Однак його потрібно відстежувати й оперативно реагувати на зміни, щоб мінімізувати шкоду.

«Потрібно розуміти й бути готовими до того, що структура уловів і склад іхтіофауни у Дністрі та Дністровському лимані в найближчі роки можуть дуже суттєво змінитися, про що я попереджав у ЗМІ ще два роки тому», – зазначив Сергій Хуторной.

Якщо падіння рівня води посилюватиметься або повторюватиметься щороку, доведеться коригувати обсяги вилову, співвідношення та видовий склад риби в уловах. За словами науковця, вже наступного року в акваторії Дністровського лиману офіційно дозволять добування таких типово морських риб, як атерина, шпрот, хамса та ставрида, а також чорноморську креветку.

Надалі цей перелік може розширюватися, а обсяги промислу морських видів — зростати. Для рибалок це означатиме необхідність змінювати знаряддя лову та опановувати нові способи добування.

Одеські