«Відчуття, як тиша перед бурею»: як Херсон живе під час тимчасового припинення вогню

30 жовтня 2026 р. 22:03

30 жовтня 2026 р. 22:03

Херсон четверту добу живе в незвичній тиші. Комунальники користуються затишшям, щоб прибрати вулиці, відремонтувати пошкоджені будинки та мережі. А місцеві жителі нарешті мають можливість вийти до центру міста, побачитися з близькими або вивезти майно, хоча навіть зараз небезпека нікуди не зникла.

30 жовтня кореспондент Odesa Online побував у тимчасово тихому Херсоні та поспілкувався з його мешканцями.

Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом на визначених територіях для проведення гуманітарної місії в окупованих Олешках. Він має тривати до 1 листопада, 22:59. За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, станом на 30 жовтня сторони дотримувалися домовленостей, а порушень режиму тиші не зафіксували.

Завдяки затишшю в Херсоні майже цілодобово працюють комунальні служби. Прибирають вулиці, чистять сітки, ремонтують пошкоджені будинки, забивають вікна, лагодять газові та електромережі.

«Роботи зараз дуже багато, ми працюємо майже цілодобово в тих місцях, куди не могли потрапити три роки. Вчора ми прибирали в Корабельному районі, там лежать міни, нерозірвані «Гради», — розповів нам співробітник комунальної служби Ігор.

Чоловік побоюється, що тиша буде недовгою.

«Вони там «Солнцепьоки» підтягують, сітки натягують, техніку всю до нас женуть», — каже Ігор.

Користуються нагодою не тільки комунальні служби, а й місцеві. Містом їздять навантажені автівки, люди збирають та вивозять майно.

Але, на жаль, навіть під час затишшя в Херсоні залишається дуже небезпечно. На вулицях досі є міни. 27 жовтня внаслідок детонації вибухонебезпечного предмета загинув пресофіцер 34-ї окремої бригади морської піхоти Володимир Обертас, який того дня супроводжував групу журналістів. Також учора, 29 жовтня, у Херсоні 71-річний чоловік підірвався на протипіхотній міні «Пелюстка».

Попри небезпеку, деякі місцеві вперше за роки отримали змогу виїхати до центру міста, побачитися з друзями з інших районів та просто погуляти рідним Херсоном без постійного страху, що зараз щось прилетить.

«За чотири роки сьогодні я вперше з’явилася в центрі міста, зазвичай я тільки біля дому кудись виходжу. Вискочу, гляну, як там, швиденько в магазин побігла — і все. А зараз стільки людей вийшло, аж незвично. Але я помічаю, що люди все одно намагаються ходити під сітками», — розповідає місцева жителька Валентина.

Жінка теж очікує великих обстрілів після тиші, але покидати місто не збирається. Каже, що їхати немає куди.

Та не всі мешканці Херсона змогли побачити режим тиші на власнi очi . Серед них — вагітні жінки, які наразі перебувають у пологовому будинку. Він розташований у бомбосховищі, і вибухів там, на щастя, не чути.

«Цей чудовий період затишшя я не побачу. Я в пологовому вже два місяці на збереженні, важка вагітність. Постійно плачу, стрес, і от тепер тут лежу», — розповідає Яна.

Чекає дівчина на хлопчика Богдана. Але, незважаючи на стрес, який вона щоденно переживає в місті, і після пологів виїжджати не планує.

«Тут родина, чоловік. Мені страшно за себе, за дитину, але я не поїду», — каже дівчина.

Сусідка Яни по палаті Анастасія має народити вже незабаром. Чекає дівчина також хлопчика, у пологовому перебуває вже третій день.

Майже всю вагітність Анастасія провела в підвалі.

«У нас там є світло, є все, але все одно проживати в підвалі — це психологічно дуже давить», — каже Анастасія.

«Відчуття, як тиша перед бурею, дуже страшно. Я очікувала, що народжу до цього часу та випишусь якраз на початок режиму тиші. А зараз не знаю, як буде, але страшно», — каже Анастасія.

Місцеві побоюються, що після завершення режиму тиші обстріли поновляться. Поки одні збирають та вивозять майно, інші, попри страх, залишаються в Херсоні. Комусь нікуди їхати, хтось не хоче покидати близьких, а хтось просто любить своє місто й не готовий його залишити.

А комунальники продовжують мити вулиці та ремонтувати будинки. Поки мають таку можливість.

Одеські