«Це глиба, унікальний оратор»: у бібліотеці Кременчука презентували роботи Олександра Келима

07 жовтня 2025 р. 18:29

07 жовтня 2025 р. 18:29

Художник, рухівець, борець за незалежність...

Сьогодні у Кременчуці, в бібліотеці-філії №2, презентували виставку робіт полтавського художника, фотографа, першого голови Полтавського крайового осередку Народного Руху України, громадського діяча — Олександра Келима .

Виставка вже експонувалася у Полтаві, Миргороді та Лубнах. Експозиція складається із живопису та акварелей. Вона присвячена творчій та громадській діяльності митця.

Олександр Келим — це не просто споглядання, а діалог, візуальне осмислення нашої доби. Роботи різнопланові: від формалізму до символічної експресії, з вишуканою кольоровою мовою. Картини митця пронизані силою натхнення, єднання, боротьби, стійкості та віри в перемогу України. Це також жест вшанування памʼяті людини, яка стояла біля витоків Народного Руху України.

Презентація виставки приурочена до Дня захисників і захисниць.

Виставка створена за сприяння ГО «Захист держави». Її очільник Петро Ворона був присутній на відкритті. Він нагадав, що створено Комітет вшанування памʼяті Олександра Келима, подякував голові міського осередка Миколі Капіносу за її створення.

Представив, що  до Кременчука завітала дружина художника і громадського діяча — Ганна Кіященко .

А також одна з перших засновниць Руху, яка очолювала управу крайового Народного Руху України, була Зоя Коваленко . Вона показала державний прапор, який власноруч пошила ще у 1988 році, та поділилася спогадами про ті часи. На заході був присутній уже керівник кременчуцького осередку ГО "Захист держави" Володимир Поляков.

«Ми зустрілись завдяки Народному Руху України і спочатку ми здружилися, тому що в нас були однакові погляди і ми однаково бачили, як повинна розвиватися Україна. І от на початку, коли ми відроджували українські традиції, український гімн і той, що ми сьогодні співали, і там «Боже великий, єдиний» і «Червона калина», то Олександр так жартома казав, що українці у світі перші за кількістю пісень, які треба співати стоячи», — почала розповідь Ганна Кіященко.

Вона нагадала, що Олександр народився в селянській сім'ї.

«І нічого не казало про те, що він виросте людиною, яка буде однією з перших відроджувати на Полтавщині Україну і тим, хто буде першим боротися за незалежність України. І саме не тільки за демократію, а за те, щоб це була незалежна саме Українська держава. Коли він вчився в школі, то займався спортом. Здавалось би, спорт — це добре діло, але він займався хокеєм і в нього була травма на майданчику, і потім в нього виявилась пухлина.
І взагалі лікарі тоді казали, мабуть батькам, що ваш хлопець проживе рік і що його спіткає важка хвороба. Але знайшли клініку, знайшли лікаря, який зробив операцію. І все життя він кульгав. Він сидів вдома і читав книжки. Тобто набрався мудрості, хоча не всі книжки тоді були у вільному доступі. Але тим не менше, було багато книжок, з яких він зрозумів, в якому стані знаходиться Україна і куди б ми хотіли рухатись», — сказала дружина.

Олександр Келим закінчив школу, а паралельно навчався в художній школі. Після цього його взяли на роботу оформлювачем спочатку Полтавського музично-драматичного театру, а згодом він працював і в Полтавському краєзнавчому музеї.

Кременчужанам сьогодні нагадали, що у період перебудови й здобуття незалежності України Олександр Келим став одним із найактивніших учасників суспільно-політичного життя не лише Полтави, а й усієї області. Його діяльність охоплювала створення полтавських осередків, активну роботу в Народному Русі України, організацію мітингів, акцій, заходів на підтримку державної незалежності України. Саме завдяки таким діячам, як Келим, стали можливими історичні події — прийняття Декларації про державний суверенітет, проголошення Незалежності України, розробка та прийняття нової Конституції. У цей період він очолив Полтавську організацію Народного Руху України.

Паралельно Олександр Іванович залишався активним і в культурній сфері.

Зоя Коваленко пригадала, як разом із Келимом купували тканину для нинішнього державного прапора у ЦУМі. «Продавці зрозуміли, що синю і жовту купують на прапори, і одна з них пішла скаржитися керівництву. Але ми встигли придбати», — розповіла вона.

Окремо пані Зоя показала другий прапор — прапор боротьби з вишитими цитатами Чорновола і Келима. Вона також читала вірші, присвячені митцеві.

«Це така глиба. Це унікальний оратор. Людина, яка мала надзвичайну силу духу і спокій», — поділився спогадами Петро Ворона, який познайомився з Келимом у 1990 році на з’їзді Руху.

Він також згадав, як отримав картину від митця:
«Колись набрався сміливості і попросив картину. Він сказав: привозь фотографію і меду. От там в мене картина на фоні батьківської хати». До речі, ця робота представлена і на виставці.

Сама виставка триватиме два тижні, і всі охочі можуть з нею ознайомитися.

Виставка у Кременчуці — це не лише можливість побачити унікальні роботи художника, а й нагода пригадати людину, яка своїм словом і вчинком відроджувала українську державність. Пам'ять про Олександра Келима живе у його полотнах, у спогадах соратників і, головне, у вільній Україні, за яку він боровся.

Олена Ліпошко

Фото авторки

Полтавські