Без Мендельсона, але за сучасними технологіями: як змінився формат реєстрації шлюбу

08 лютого 2026 р. 10:44

08 лютого 2026 р. 10:44

Немає обручок чи святкового вбрання – не проблема! Головне – бажання створити родину та продовжувати рід!

За підказкою Google, щорічно в другу неділю лютого відзначають Всесвітній день шлюбу, а згодом, 14 лютого – неофіційне свято усіх закоханих. Для більшості з нас саме відділ державної реєстрації актів цивільного стану (далі – ДРАЦС) асоціюється з місцем народження нової родини; місцем, де урочисто реєструють шлюб. Тому напередодні згаданих свят ми завітали до цього державного органу, аби дізнатися сучасні тенденції одруження та порівняти їх з тими, що були десятиліття тому. Допомогла нам у цьому начальниця відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчук Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Валентина Борщ.

І почали ми - зі знайомства з людиною, яка зустрічає молодят та пропонує стати на весільний рушник. Як називається її посада?

- Це працівник органу державної реєстрації актів цивільного стану. У нашому відділі будь-який спеціаліст може зареєструвати шлюб, а також провести урочисту реєстрацію. Так, як це роблю і я (посміхається).

Борщ зазначає, що проведення урочистої реєстрації потребує навчання, але головне - бути щирою та відкритою для людей, говорити ті слова, які хочуть почути наречені, а це видно по їхніх поглядах. На сьогоднішній день немає ніяких заборон щодо тексту, на відміну від радянських часів. Основною умовою при реєстрації є добровільність шлюбу, адже він ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що визначено Сімейним кодексом України. І тут важливо почути від закоханих: «Так». Запитуючи згоду молодят, кожна ведуча завжди може додати слова, які чоловік та дружина запам’ятають на все життя.

Вказує пані Валентина й на те, що молодята (особливо наречений) із задоволенням сприймають проголошення щодо взаємного бажання носити спільне прізвище чоловіка. На питання, чи бувають випадки, коли чоловік бере прізвище дружини, ми почули, що бувають, але не часто.

Наша співрозмовниця пригадує, що почала проводити реєстрацію одруження в часи незалежності України. Тоді суворих вимог щодо одягу працівниці, яка проводила урочисту реєстрацію, вже не було, будь-хто мав можливість одягати українське вбрання.

Образ ведучих урочистих подій, який пам’ятає старше покоління, відповідав вимогам і тенденціям свого періоду, що з часом змінилися.

Зараз працівниці, які реєструє шлюб, не потрібна будь-яка атрибутика, адже державні службовці повинні відповідати своєму статусу.

Екскурс в історію

У Кременчуці із 1973 року існував Палац шлюбів, у якому саме його директорка проводила реєстрацію одруження. Пізніше її замінили працівниці, які працювали за трудовою угодою від салону обрядових послуг. Ці салони займалися організацією обрядів та продажем весільної атрибутики. Тут можна пригадати 80-ті роки, коли більшість молодят виходили з Палацу шлюбів з факелами, схожими на олімпійські, адже 1980-тий був роком олімпіади. Вогонь став символом щастя, кохання, який запалювали під час реєстрації.

- У багатьох родинах є світлини з цими факелами, - пригадує Борщ.

Варто згадати й стрічки «Почесний свідок», «Почесні батьки», які також стали обов’язковим атрибутом на весіллях того часу.

- Чим відрізняється сьогоднішня реєстрація від тогочасних?

- На сьогоднішній день молодята можуть обрати будь-який сценарій реєстрації одруження: урочистий, скорочений і в будь-який спосіб, - відповіла на наше питання начальниця відділу.

За її спостереженнями, раніше найчастіше обирали урочистий формат у п’ятницю чи суботу. Шлюби реєстрували у Палаці шлюбів, який знаходився на вул. Халаменюка (у будинку на розі з вул. Соборною). Також реєстрації проводились в Крюківському та Автозаводському відділах ДРАЦС.

Три місяці – у минулому

Раніше молодята чекали три місяці з дня подачі заяви до офіційної реєстрації шлюбу. Зараз, відповідно до чинного Сімейного законодавства, реєстрація можлива після спливу місяця (інколи навіть раніше), тобто до закінчення місячного терміну.

- Чому було саме три місяці?

- Це не зовсім так. Якщо наречені на день реєстрації шлюбу не з’являлися за якихось обставин і не повідомляли завчасно про причину неявки протягом трьох місяців із дня подання відповідної заяви, то така заява втрачала чинність. Така норма Сімейного кодексу діяла завжди, але всі по-різному її трактували. Зараз шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня падання відповідної заяви, - розповіла Борщ.

Вона зазначає, що місячний термін за наявності поважних причин, з дозволу керівника відділу ДРАЦС, може бути скороченим. При наявності поважних причин, що підтверджені наявними документами, шлюб зареєструють у день подачі заяви.

- Відповідно до Сімейного кодексу, одна з причин для цього (так було і раніше) - вагітність нареченої, народження нею дитини, інша – безпосередня загроза для життя нареченого або нареченої.

Під час дії воєнного стану виняток можуть зробити й військовослужбовцям.

Водночас, молодята можуть скористатися пілотним проєктом Міністерства юстиції «Шлюб за добу».

- Здебільшого ним користуються іноземці, - зазначає Борщ.

Сучасні тенденції

Зараз працівники ДРАЦСу можуть молодятам запропонувати будь-який спосіб реєстрації шлюбу.

- І до початку повномасштабного вторгнення наречені частіше обирали урочистий формат. Однак і тепер він залишається актуальним. Мабуть саме на таких позитивних емоціях тримаються українці. Новостворені родини надихають нас на патріотизм; додають сил для єдності; допомагають зберігати витримку у нелегкі часи, - зазначає Борщ.

За її словами, колосальний об’єм роботи припав на початок повномасштабної війни. Тоді у людей не було святкового настрою, більшість з них прагнули швидко зареєструвати шлюб, узаконити відносини за спрощеною процедурою. Адже одразу після реєстрацій дехто з наречених ставав на захист України. В ті важкі дні ДРАЦС не зупиняв роботу по реєстраціях, працював щоденно без вихідних.

Борщ зазначає, що на сьогоднішній день немає вимог щодо тих же обручок чи рушників тощо.

- Я завжди говорю: «Головне, щоб були ви і ваші паспорти». Кожній парі готові запропонувати індивідуальний обряд, бо орієнтуємося на побажання. Бувають випадки, коли наречені під час подання заяви зазначають, що реєструватися будуть неурочисто. Але у день весілля на реєстрацію прийшли і батьки, і знайомі - не проблема! Запросимо їх до урочистої зали, - розповідає пані Валентина.

Утім, за спостереженням працівників ДРАЦСу, останнім часом на урочисту подію вже не приходить велика кількість гостей.

Борщ зауважує, що зараз у Кременчуці багато внутрішньо переміщених громадян, в кожного з них - різні можливості. Утім не варто перейматися цим! Адже головне для наречених - мати бажання зареєструвати шлюб, продовжувати рід, народжувати дітей.

- Останнім часом все частіше наречені приносять рушник, від якого віє родинним теплом і затишком. Інколи видно, що його вишивали пращури, але він випраний, відпрасований і його передають з покоління в покоління, як оберіг, - ділиться враженнями начальниці відділу.

Вказує наша співрозмовниця й на те, що молодята подекуди одружуються у вишиванках. І хоча часом помітно, що вони дісталися їм від пращурів, але це лише додає їм шарму.

Цікаво, що під час урочистої церемонії у залі вже не лунає Марш Мендельсона. Його замінили на більш сучасний репертуар українських виконавців, які співають про кохання та поєднання доль. Працівники ДРАЦСу час від часу оновлюють його.

Наймолодші та наймудріші

Під час нашої розмови ми попросили Валентину Борщ з власної практики пригадати наймолодшу пару та наречених, які одружувалися у більш поважному віці.

Вона зазначила, що, згідно з Сімейним кодексом України, право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Проте, за рішенням суду та заявою особи, яка досягла 16-річного віку, може надаватися право на шлюб, якщо це відповідає інтересам молодят. Такі випадки були, коли одруження проводили за рішенням суду.

- Це молода пара, в якій нареченому було 17 років, а нареченій – 16. Також були і пари, які об’єднували свої долі в 70 і 80 років. Бо любов не знає віку. Так, у 7 травня 2005 року, на реєстрації була зустріч трьох поколінь, які не пов’язані між собою. Реєстрували шлюб студенти з нашого університету, у іншої подружньої пари було ювілейне весілля – свій шлюб вони зареєстрували у 1945 році у Відні, середня пара – це діти війни.

Середній вік молодят зараз – від 25 до 30 років. Раніше найчастіше одружувалися в межах 18-20 років.

В ногу з технологіями

Сучасні новації торкнулися й Міністерства юстиції. Якщо раніше нареченим доводилося писати заяву на реєстрацію шлюбу власноруч, то зараз - це автоматизований процес. Нареченим у ДРАЦСі достатньо пред’явити паспорти та ідентифікаційні коди (РНОКПП). Спеціаліст в Державному реєстрі перевірить відсутність попередніх нерозірваних шлюбів і, якщо немає перепонів, заява сформується автоматично. На все знадобиться не більше 10 хвилин. Нареченим залишиться тільки підписати заяви.

У роботу приймуть й електронний паспорт (є-документ паспорта громадянина України) з порталу «Дія» та закордонний паспорт. При цьому військовий квиток не замінює паспортні документи.

Для сплати державного мита (в день подання заяви) та платних послуг (у день реєстрації шлюбу) можна скористатися терміналом, що знаходиться безпосередньо у кабінеті спеціаліста.

- Тарифи – єдині по всій Україні: скорочений обряд коштує 485 грн, урочистий – 1 тис. 109 грн.

Зареєструвати шлюб в Україні швидко та дистанційно також можна онлайн - через застосунок або портал «Дія», включаючи повний цикл від заяви до відеоцеремонії в «цифровому офісі» ДРАЦС. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям Міністерства юстиції та Міністерства цифрової трансформації України. Навіть у такому форматі молодята можуть обрати час та місце реєстрації. Але для цього потрібно підписати документи електронним підписом. Оригінал свідоцтва про шлюб їм надішлють поштою. Такі «цифрові офіси» ДРАЦС працюють у трьох регіонах України: Києві, Львові та Дніпрі.

Поки що у Кременчуці така послуга не доступна, але, як бачимо, Міністерство юстиції  крокує уперед разом з поколінням, що зростає у середовищі тотальної автоматизації. Тому, можливо, вже завтра ваше одруження з половинкою, яка зараз далеко, пройде у форматі онлайн.

Нагадаємо, понад 5 тисяч пар Полтавщини сказали «так» у 2025 році .

Змінили прізвище після одруження? Обміняйте паспорт - роз'яснення для кременчужан .

Олена Синтюрина

Фото авторки

Полтавські