Замість безпеки — бюрократія: як штучні перепони блокували роботу колишнього Будинку дитини у Кременчуці

26 лютого 2026 р. 14:19

26 лютого 2026 р. 14:19

Депутати Полтавської облради обговорили вдосконалення роботи Центру підтримки дітей та сімей у Кременчуці.

У Полтавській обласній раді сьогодні відбулося обговорення долі колишнього Будинку дитини у Кременчуці. Депутати, посадовці та медики намагалися з’ясувати, чому реформа, покликана захистити дітей, фактично позбавляє їх даху над головою. Питання роботи Центру підтримки дітей та сімей (колишній Будинок дитини) розглянули на спільному засіданні комісій з питань освіти та охорони здоров’я.

Віцемерка Кременчука та депутатка облради Ольга Усанова презентувала аналіз, який свідчить про глибоку кризу у сфері захисту прав дитини. За її словами, стратегія деінституалізації (перехід від інтернатів до сімейних форм виховання) в умовах війни дає збій.

•             Зростання ризиків: Кількість дітей у складних життєвих обставинах (СЖО) стрімко зростає через війну, тоді як кількість прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в області не збільшується.

•             Штучні бар'єри: Якщо у 2022 році до закладу влаштували понад 40 дітей, то у 2025-му — лише 8. Депутатка стверджує, що причиною є катастрофічне ускладнення бюрократичних процедур. Раніше для влаштування дитини потрібно було 9 документів, тепер — 30 загальних та 27 медичних, включаючи нотаріальні згоди.

•             Фінансовий тиск: Громади тепер змушені платити за перебування дітей у закладі через міжбюджетні трансферти, хоча Центр фінансується з обласного бюджету.

«Ми маємо ситуацію, коли діти змушені залишатися в небезпеці у біологічних сім’ях, бо влаштувати їх до закладу на час вирішення статусу стало майже неможливо», — наголосила Ольга Усанова.

Окремим болючим питанням став стан будівлі Центру. Через відсутність належного укриття дітей перевезли до міської дитячої лікарні. Проєкти будівництва нового сховища оцінюють у понад 100 млн грн, що є непідйомною сумою.

Директор департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак повідомив, що наразі розглядається варіант облаштування укриття у підвалі за 23,5 млн грн. Депутати ж наполягають: існують технічні рішення (заглиблення підвалів, обшивка мереж), які дозволяють зробити безпечне місце перебування значно дешевше — за 5-7 млн грн.

Т.в.о. директорки Центру Наталія Чебешева запевнила, що заклад відкритий до співпраці. Наразі там перебуває 15 дітей. Вона повідомила, що положення про прийом уже змінено та спрощено, а фінансування тепер частково покривається програмою медичних гарантій НСЗУ (близько 34,6 тис. грн на місяць на дитину).

Проте Віктор Лисак визнав: на державному рівні статус таких центрів не врегульований.

«Є МОЗ, Мінсоцполітики, Координаційний центр — усі займаються дітьми, але будинки дитини як такі зникли. Кожна область зараз "придумує" щось своє», — зазначив очільник департаменту.

За результатами обговорення Полтавська ОВА та апарат облради отримали два місяці на:

1.            Підготовку звернень до Кабінету Міністрів та профільних міністерств щодо законодавчого врегулювання роботи таких Центрів.

2.            Моніторинг роботи Кременчуцького закладу за новим, спрощеним положенням.

3.            Пошук донорів та бюджетних коштів для оперативного облаштування підвального укриття.

Депутати планують повернутися до контролю цього питання вже у квітні.

Нагадаємо, В обласному бюджеті немає коштів на будівництво укриття в Будинку дитини: де шукатимуть

Діти - в лікарні, укриття - в ремонті, заклад - під реорганізацію: доля Будинку дитини в Кременчуці .

Для Центру підтримки дітей та сімей розглядають два варіанти укриття — підвал або нове будівництво

Олег Булашев

Полтавські