Від ідеї до пам’ятника: історія вшанування Шевченка у Кременчуці

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Від ідеї до пам’ятника: історія вшанування Шевченка у Кременчуці

08 березня 2026 р. 15:30

08 березня 2026 р. 15:30

У Кременчуці традиційно вшановують пам’ять видатного українського поета, художника та мислителя — Тараса Шевченка. Як пише Олена Коваленко на сторінці Кременчуцький краєзнавчий музей , березень в Україні часто називають Шевченковим місяцем, адже саме навесні українці згадують життєвий і творчий шлях Великого Кобзаря, чия спадщина стала духовною основою нації.

Ім’я Тараса Шевченка українці чують з дитинства, а його книга Кобзар стала для багатьох символом національної свідомості. Поетичні твори митця — зокрема Заповіт та послання І мертвим, і живим, і ненародженим… — і сьогодні залишаються актуальними, закликаючи до свободи, єдності та боротьби за гідне майбутнє.

Історики припускають, що поет двічі відвідував Кременчук — у 1843 та 1845 роках під час подорожей Україною. Свідченням цього вважають згадки про місто Кременчук і Крюків у його творах Наймичка та Капітанша.

У місті з особливою шаною ставляться до постаті Кобзаря. Його ім’ям названа одна з центральних вулиць, де у 1989 році з нагоди 175-річчя від дня народження поета встановили пам’ятну дошку-барельєф.

Ідея встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку в Кременчуці виникла ще у 1922 році. Тоді навіть було проведено конкурс проєктів і визначено переможця, однак через адміністративні зміни та втрату містом статусу губернського центру реалізувати задум не вдалося.

До цієї ідеї повернулися наприкінці 1980-х років на хвилі національного відродження. 22 лютого 1990 року міськвиконком ухвалив рішення про спорудження пам’ятника поету. Уже 22 травня того ж року на тодішній Червоній площі встановили пам’ятний знак і розпочали збір коштів.

Згодом було визначено місце для монумента — поблизу набережної Дніпра. Переможцем конкурсу став проєкт київських авторів — скульптора Олексій Скобліков та архітектора Микола Фещенко. У 1994 році на місці майбутнього пам’ятника заклали символічний перший камінь.

Значну роль в організації спорудження монумента відіграв Благодійний фонд «Шевченко і воля» та його голова, заслужений лікар України Михайло Парнета — відомий кременчуцький хірург і громадський діяч, який був одним з ініціаторів громадського руху за встановлення пам’ятника.

Урочисте відкриття пам’ятника Тарас Шевченко відбулося 19 травня 2004 року . Відтоді монумент став важливим символом патріотизму, духовності та поваги до національної історії.

Минуло вже 212 років від дня народження поета , однак його слова й сьогодні звучать актуально. Шевченко підніс велич і красу України на світовий рівень, а його творчість стала джерелом сили для поколінь українців, які продовжують боротися за свободу та незалежність своєї держави.

Клим Соколов