До Полтавщини на щиті повернулися упізнаний за ДНК та загиблий на Дніпропетровщині воїни

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

До Полтавщини на щиті повернулися упізнаний за ДНК та загиблий на Дніпропетровщині воїни

07 квітня 2026 р. 13:13

07 квітня 2026 р. 13:13

Ельдар Галімов загинув 6 січня 2025 року під час виконання бойового завдання, а Анатолій Курило схилив голову 3 квітня.

Про те, що Ельдар Галімов та Анатолій Курило загинули повідомили у Департаменті соціального захисту Кременчука та Котелевській громаді.

До Полтавщини на щиті повернулися упізнаний за ДНК та загиблий на Дніпропетровщині воїни

Ельдар Галімов проживав на Полтавщині. Чоловік схилив голову 6 січня 2025 року під час виконання бойового завдання, нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою. Прощання з воїном відбудеться 8 квітня, а саме:

о 12:00 прощання у Свято-Миколаївському соборі;
о 13:00 виїзд до Деївського кладовища.

До Полтавщини на щиті повернулися упізнаний за ДНК та загиблий на Дніпропетровщині воїни

Анатолій Курило народився 13 травня 1979 року народився на Полтавщині. Доєднавшись до війська він служив у званні молодший сержант. Захисник загинув внаслідок дорожньо транспортної пригоди 3 квітня цього року на Дніпропетровщині. Про дату та час прощання з бійцем повідомлять додатково.

Вічна пам’ять захисникам!

Згадаємо імена полеглих на фронті земляків

Олександр Калашник народився 22 липня 1989 року в смт Комишня на Полтавщині. 2 квітня виконуючи бойове завдання на Харківщині, Олександр Калашник отримав поранення, несумісні з життям. Попри тяжкі травми, він залишався вірним побратимом до останніх хвилин.

Володимир Верещак народився у 1977 році. З початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. У листопаді 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише за ДНК-експертизою вдалося дізнатися, що чоловік загинув 12 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання.

Максим Добряк доєднався до війська у 2015 році і з того часу не полишав служби. У лавах Збройних Сил займав посаду стрільця-помічника гранатометника мотопіхотного батальйону у званні старшого солдата. У грудні 2024 року родина військового отримала звістку про те, що Максим Добряк зник безвісти у районі села Новопустинка Покровського району на Донеччині. Через рік та три місяці захисника упізнали за ДНК-експертизою, за офіційною інформацією він загинув 4 грудня того ж року у 28-річному віці.

У ніч на 31 березня загинули молоді інструктори – Владислав Трященко та Євген Бережений, полтавської Школи хоробрості імені Дмитра Пругла. Євген «Сова» Бережений з перших днів війни долучився до добровольчого підрозділу, спершу виконуючи завдання з забезпечення та навчаючись військовій справі. Після відновлення школи став молодшим інструктором з загальновійськових дисциплін та топографії.

Владислав «Хоббіт» Трященко брав активну участь у відновленні Школи хоробрості, працював фізичним інструктором та координував організаційні моменти у ШХ. У 2024 році він приєднався до 12-ї бригади Національної гвардії «Азов». Йому навіки залишилося 20 років.