«Лікарня — заручник системи»: керівник обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського відповів на підозри у зловживаннях

15 квітня 2026 р. 14:40

15 квітня 2026 р. 14:40

Деталі справи.

За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури у березні 2026 року головному лікарю КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» та двом лікарям-офтальмологам повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем і пособництві.

Як було сказано в повідомленні на сайті Офісу Генпрокуратури Украіни, за даними слідства, керівник медзакладу організував схему отримання коштів від Національної служби здоров’я України за послуги, які фактично не підлягали оплаті.

Йдеться про операції з імплантації інтраокулярних лінз, які за програмою медичних гарантій мають бути безоплатними для пацієнтів.

Втім, через відсутність необхідних матеріалів у лікарні пацієнтів фактично змушували купувати лінзи власним коштом.

Попри це, у звітності до НСЗУ зазначалося, що послуги надавались безоплатно із використанням матеріалів, придбаних лікарнею.

У ході слідства задокументовано понад тисячу таких випадків.

Схема діяла з серпня 2025 року та тривала близько семи місяців. Упродовж цього періоду держава безпідставно компенсувала кошти за ці послуги. Загальна сума завданих збитків перевищує 11,5 млн грн.

Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України. Їм обрано запобіжні заходи.

Зазначимо, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Сьогодні відбулося засідання постійної комісії з питань охорони здоров'я та соціального захисту населення Полтавської облради, під час якого було розглянуто питання «Про діяльність офтальмологічного відділення Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».

Голова комісії Олександр Кудацький прийшов на засідання в темних окулярах і відразу повідомив: «Я не Макрон, мене не били…, а просто зробив операцію на очах. Замінив кристалики. Ліве око коштувало 31 тис грн, праве – 43. Робив у приватній клініці. Чому різна ціна, бо кожне око різне і підбір кристалика індивідуальний».

У ході засідання слово взяв начальник Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктор Лисак. Він розповів загальні статистичні дані про лікарню і ті лікарні, які роблять операції на оці.

«По області 98 ліжок. Вони у лікарні Скліфасовського, є відділення у Кременчуці, Гадяці, Лубнах і Хоролі.

Обласна лікарня Скліфасовського працює цілодобово, 24/7.

16 лікарів у відділенні. Прийнято за рік 4 тис. пацієнтів. Термін перебування на ліжку 2,76, а по Україні – 4 дні…

Найбільше операцій через катаракту.

У відділенні надзвичайно висока хірургічна активність - 79% йдуть на операцію, хто поступив…

Є лазерні оперативні втручання» ,- повідомив В.Лисак і далі слово взяв директор обласної лікарні Григорій Оксак. Свою доповідь він супроводжував змістовною презентацією.

Він розповів про структуру лікарні, зазначивши, що вона має 40 клінічних відділень.

Він відзначив щорічні масштаби допомоги: понад 45 тисяч пацієнтів проходять стаціонарне лікування, а кількість проведених операцій перевищує 30 тисяч.

На 2026 рік лікарня з Нацслужбою здоров’я уклала договорів на 1 млрд 118 млн 726 тис. грн і входить до ТОП-5 медзакладів України за законтрактованими договорами за Програмою медичних гарантій.

Григорій Оксак зазначив, що фінансування лікарні здійснюється Нацслужбою здоровя та коштами з облбюджету.

Кошти з НСЗУ переважно йдуть на оплату праці.

Окремо він зупинився на динаміці залучених коштів.

Він також розповів, куди інвестують кошти: 78,9% (а це 753 млн грн) спрямовують на оплату праці, ще 14,3% — на медикаменти та інші потреби.

Крім того, у 2025 році лікарня придбала нове обладнання: рентгенапарат за 1,4 млн грн, комплект обладнання для хірургів за 8887 тис грн, крісла для трансфузій за 674 тис. грн тбуло витрачено на інше.

На прикладі пакету "Лікування пацієнтів методом гемодіалізу" Григорій Оксак розповів, що фактична вартість одного сеансу складає 5039 грн, а НСЗУ оплачує лише 2473 грн. Виходить, поточний тариф покриває менше половини собівартості процедури.

Тож у 2026 році лікарня має стратегічний запит щодо ініціювання збільшення тарифу на послугу гемодіалізу, на адаптацію ургентних лімітів та синхронізацію з інфляцією.

Далі пан Оксак перейшов до кейсу саме з офтальмологічним відділенням. Він заявив, що лікарня постійно проходить моніторинг НСЗУ щодо використання коштів.

Він навів дані щодо кількості операцій у відділенні: якщо у 2024 році було проведено 838 втручань, то у 2025-му їхня кількість зросла до 1116.

При цьому директор лікарні здійснив аналіз ціноутворення вартості однієї лінзи. Якщо у 2024 році вона коштувала 1819 грн, то у 2026 її вартість зросла до 4350 грн.

Таким чином, витрати за першу третину 2026 року вже перевищили показники всього 2023 року.

Щодо системної проблеми, то пан Оксак вважає, що ситуація щодо некоректного кодування офтальмологічних операцій виникла внаслідок сукупності обєктивних технічних та інформаційних факторів:

- відсутність розяснень НСЗУ щодо кодування складних операцій на початку 2024 року

- техобмеження функціоналу МІС "КАштан" для розділення оплат чи позначки "складні операції"

- нереалестичний тариф бо держдава виділяла лише 4446 грн на заміну кршталика, що є збитковим.

Все це призвело до вимушеної системної помилки, бо операції вносилися в реєстраційну систему для оплати за єдиним доступним шаблоном.

Директор обллікарні констатував, що у 2024 році юридичний, технічний та інформаційний фактори заблокували діяльність.

Саме через відсутність державного механізму, за словами Оксака, лікарня була у 2024 році позбавлена законного інструменту додаткової діяльності, який держава легалізувала лише у 2025 році.

Лише у лютому 2025 року лікарня отримала розяснення НСЗУ, як саме потрібно правильно оформлювати платні послуги та вносити їх до седінфосистеми.

Тож у висновку пан Оксак зазначив, що лікарня стала заручником недосконалої системи та відсутності правового своєчасного механізму і будь-які адміністративні дії у цей період були спрямовані виключно на збереження життєдіяльності закладу та забезпечення пацієнтів необхідною допомогою,

Тепер пацієнт може придбати лінзу самостійно, хоча раніше лікарня подавала звіти без зазначення змішаного фінансування.

У лікарні тепер є механізм виправлення даних.

Після цього суми оплат у звітах були скореговані і НСЗУ вилучила переплачені лікарні кошти.

Це понад 4,5 млн грн. І за результатами повторного моніторингу НСЗУ у лікарні порушень не виявила.

Після цього депутати задали пану Оксаку запитання. Наприклад, чому з 16 лікарів у відділенні у кримінальній справі фігурують лише два і директор лікарні?

«У нас там всі оперують, а чому два - не знаю. З підозри, то я саме з цими лікарями домовився про щось. Ці 2 лікарі менці не підпорядковані напряму... План закупівель для всіх 40 відділень однаковий - керівник підрозділу мені пише рапорт, аналізуємо і дивимося на ресурси і тоді закупівля здійснюється. Ще раз кажу, НСЗУ претензій немає за 2025 рік. Ми слідчому і прокурору віддали ці офіційні документи з НСЗУ».

Депутатка Ольга Величко запитала, якщо НСЗУ компенсує трохи більше 4400 грн, а яка собівартість послуги і хто її компенсує?

«4446 грн це була сума за 2024 рік. Зараз ціна вище. Лише лінза в середньому коштує 12-13 тис грн, а компенсація 24000 грн - операція врахована тут. НЕ врахована ані зарплата медиків, ані перевязки…

Ми усереднені лінзи беремо, але у кожного анатомічні особливості ока. Якщо пацієнту не підходить лінза, то вони самі можуть придбати і весь пакет проплатити, але дехто каже, що це обмеження права пацієнта на меддопомогу. Тож ситуація така» - сказав пан Оксак.

Депутат, директор департаменту охорони здоровя Кременчука Максим Середа заявив, що у ЄС в рік на меддопомогу, наприклад в Польщі витрачає на одного чоловіка на від 2-3 до 10 тис євро, а у  нас менше 150 євро.

«Тож цих коштів недостатньо. Це очевидно. Я підтримую, що треба звертатися до НСЗУ з цими питаннями», - сказав М.Середа.

Головуючий заявив, що в зверненні до НСЗУ має бути чітко прописано, що в програмі медсистеми має бути дві строчи - повна безкоштовна операція з заміни кристалика за рахунок лікарні, а друга, що кристалик приніс сам пацієнт і НСЗУ має оплатити за медпослугу.

«Я порахував, що у відділенні мінус 7 млн грн збитків, бо НСЗУ не проплачує так, як треба. Лікарня це компенсує за рахунок інших послуг. А так виходить-закінчуйте батько торгувати, бо вже здачу нічим давати»,- сказав Олександр Кудацький.

Григорій Оксак зазначив, що є проблема з кадрами: «У нас 2 анестизіста пішли працювати в АТБ. Там 30 тис грн зарплата, а тут до 20 грн нараховували…

Мій заступник об’їхав 4 медколеджи в області. 80% з випускників не планують йти в медицину України, а навчаються безкоштовно».

У результаті засідання було прийнято рішення звернутися від депутатів до НСЗУ. Надаємо проєкт звернення.

Нагадаємо, Відділення гемодіалізу у Кременчуці може переїхати з шпиталя до будинку купця Немеця

Кременчуцькі лікарні не удостоїлися похвали керівництва НСЗУ, на відміну від лікарень Горішніх Плавнів та Полтави

Клим Соколов

Полтавські