Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

19 квітня 2026 р. 17:32

19 квітня 2026 р. 17:32


Воїн вважався зниклим безвісти 1,4 роки, аж поки ДНК-експертиза не підтвердила його загибель 12 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на Курщині.

Про те, що Анатолій Романенко повернувся на щиті повідомили у Котелевській громаді.

Поховали захисника з усіма військовими почестями під звуки гімну та триразовий салют на Алеї Героїв на Троїцькому кладовищі. Державний прапор, яким була огорнута труна, передали рідним загиблого.

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Життєвий шлях захисника

Анатолій Романенко народився 18 лютого 2000 року у Котельві, де пройшли його дитинство та юність. Він навчався у місцевій гімназії №1 імені Сидора Ковпака, а по закінченню здобув освіту у професійному училищі №54. Важливим етапом в його житті стало навчання у Запорізькій «Академії поліції», після чого він швидко змужнів, пройшовши гартування у спецпідрозділі «Беркут» ГУНП в Полтавській області.

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Анатолій боронив країну у зоні антитерористичної операції і  брав участь у виконанні найскладніших завдань. Повномасштабне вторгнення захисник зустрів у селищі Новоайдар на Луганщині. 10 жовтня 2024 року він підписав контракт із Збройними силами України та став розвідником 47-ї окремої механізованої бригади «Магура».

У тому ж році воїн брав участь у боях на Курщині, де і схилив голову 12 грудня. Майже півтора року Анатолія вважали безвісти зниклим, але нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою. У бійця залишилися батько, бабуся, дружина та маленька донечка Софійка.

Анатолій Романенко. Прощання з воїном Фото Котелевської громади

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Вічна пам’ять захисникові!

Згадаймо імена полеглих захисників

Олександр Маюренко народився 6 червня 1986 року на Полтавщині у селі Березняки, де закінчив місцеву середню школу У січні цього року чоловік став на захист країни, під час служби він отримав поранення, але після реабілітації повернувся в стрій. Він служив у звані солдата на посаді трілець штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого батальйону військової частини. Воїн схилив голову 11 квітня під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Ростислав Демочко народився у 1999 році. Коли розпочалася повномасштабна війна, він став на захист України, обравши шлях військового. Під час служби воїн виконував бойові завдання. 8 квітня поблизу Лиману під час виконання службових обов’язків захисник загинув .

Владислав Литвин народився 24 січня 2001 року у Полтаві, де пройшли його дитинство та юність. Навчався у місцевій школі №36, яку закінчив у 2016 році. Воїн загинув 20 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Мар’їнки, що на Донеччині. У захисника залишилися рідні та близькі, для яких він назавжди залишиться люблячим сином, надійним другом та героєм.

У квітні 2022 року Ігоря Пилипенка призвали до лав захисників України. 12 квітня під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку життя воїна обірвалося .

Через півтора року після загибелі Полтавщина пр...

Джерело: zmist.pl.ua