Гриценко назвав об’єкти Кременчука, які ще підлягають деколонізації

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Гриценко назвав об’єкти Кременчука, які ще підлягають деколонізації

10 червня 2026 р. 17:22

10 червня 2026 р. 17:22

Пряма мова.

Сьогодні під час прийому громадян секретар Кременчуцької міської ради Юрій Гриценко відповів на запитання журналістів щодо об’єктів у місті, які ще потребують деколонізації.

За його словами, у Кременчуці залишається низка об’єктів культурної спадщини та пам’ятних знаків, що підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Серед об’єктів у відкритому просторі він назвав пам’ятний знак працівникам вагонобудівного заводу, які загинули на фронтах Другої світової війни. На ньому досі зберігаються написи та прізвища російською мовою. Наразі балансоутримувач уже подав ескізні пропозиції для погодження, і питання перебуває в опрацюванні.

Також деколонізації потребує пам’ятний знак працівникам Крюківського кар’єроуправління на вулиці Соломії Крушельницької, де досі міститься згадка про «Велику Вітчизняну війну». Водночас проблемним залишається питання відсутності балансоутримувача.

Ще один об’єкт — пам’ятний знак працівникам 12-ї дистанції колії поблизу залізничного вокзалу. Ескіз заміни написів був погоджений ще у 2023 році, однак роботи досі не виконані.

До переліку також входить будівля школи №23 на вулиці Олександрійській, де збереглася ліпна капітель із зображенням серпа та молота. Оскільки будівля є щойно виявленим об’єктом культурної спадщини, будь-які роботи можливі лише після отримання відповідних дозволів.

На закритих територіях залишаються пам’ятні знаки працівникам трикотажної фабрики на вулиці Миколаївській, шкіряно-лимарного комбінату на вулиці Юрія Руфа та об’єднання нерудних будівельних матеріалів на вулиці Ярмарковій. Частина підприємств уже є банкрутами, що ускладнює вирішення питання.

Окремо секретар міськради згадав будівлю «Укртелекому» на вулиці Соборній, 17. Вона не є об’єктом культурної спадщини, однак на фасаді досі зберігаються радянська ліпнина із серпом і молотом та напис «телеграф-пошта-телефон» російською мовою. За інформацією міськради, підприємство повідомило про готовність демонтувати ці елементи, щойно матиме фінансову можливість.

Таким чином, процес деколонізації у Кременчуці триває, однак частина об’єктів досі очікує на виконання робіт через юридичні, фінансові або організаційні причини.

Нагадаємо, У Кременчуці хочуть прибрати ім’я Литовченка з назви художньої школи