Двічі йшов на фронт для захисту України: на Пол...

09 липня 2026 р. 18:08

09 липня 2026 р. 18:08

30-річний боєць, ветеран АТО, загинув під час оборони рідної країни. Ідентифікувати Артема Мандича вдалося за допомогою ДНК-експертизи.

9 липня в Решетилівці провели в останню путь захисника Артема Мандича, який двічі ставав на захист Батьківщини: спочатку під час антитерористичної операції на сході, а згодом під час повномасштабного вторгнення. Воїн поліг наприкінці січня 2025 року під час виконання бойового завдання, після чого понад п'ять місяців вважався зниклим безвісти.

Артем Мандич народився 27 грудня 1995 року в селі Колотії. Навчався у місцевій школі та Решетилівській гімназії імені Івана Олійника, а потім вступив до Полтавського політехнічного університету. Військовий шлях чоловіка розпочався у 2016 році зі строкової служби, а вже наступного року він підписав контракт. Протягом 2018–2019 років Артем брав участь в АТО на території Донецької області. Після завершення контракту в 2020 році повернувся до цивільного життя: одружився, у родині народилася донька, працював механіком.

У 2024 році Артем Мандич вдруге взяв до рук зброю у складі Збройних Сил України. Боєць проходив службу на посаді гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.

29 січня 2025 року старший солдат Артем Мандич загинув через ворожий артилерійський обстріл поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області. Довгі місяці родина та побратими сподівалися на добру звістку, проте нещодавно підтвердилась загибель захисника.

9 липня Артема Мандича поховали з усіма почестями на кладовищі села Колотії. В Артема Мандича залишилась дружина та донька.

Світла пам’ять захиснику!

Згадаймо імена полеглих захисників з Полтавщини

Юрій Калініченко народився 27 травня 1975 року. До лав Збройних Сил України приєднався на посаді стрільця-номера обслуги 1-го десантно-штурмового взводу 9-ї десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону.

З березня минулого року воїн вважався безвісти зниклим, проте підтвердилося найгірше. Під час виконання бойового завдання 8 березня 2025 року Юрій Калініченко загинув поблизу села Костянтинопіль, що на Донеччині.

В’ячеслав Ткаченко народився 23 січня 1982 року в селі Денисівка, де й здобув шкільну освіту. Чоловік втратив батька у 3-місячному віці, тож спочатку мати виховувала його самостійно, поки не одружилася. Після закінчення Денисівської школи В'ячеслав Ткаченко пройшов півторарічну строкову службу в лавах Нацгвардії України, а згодом працював у патрульно-постовому підрозділі Нацполіції у Полтаві. З початком повномасштабного вторгнення В’ячеслав Ткаченко долучився до підрозділу місцевої тероборони в Тарасенковому. Після мобілізації захисник проходив службу на посаді стрільця зенітно-ракетного відділення й боронив небо на Харківському та Донецькому напрямках. На День Української Державності рідні В’ячеслава Ткаченка отримали Відзнаку Міністра оборони України «10 років сумлінної служби», якою захисника нагородили наприкінці 2024 року.  Зв’язок із воїном обірвався 20 лютого 2025 року, коли той виконував бойове завдання в районі села Погребки Суджанського району Курської області.

• війна
• герої
• загинув герой
• ЗСУ
• новини Полтави
• новини полтавщини
• Полтава
• полтавська область
• прощання з воїном
• прощання на Полтавщині

Полтавські