За останній тиждень стало відомо про загибель 30 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

24 серпня 2026 р. 08:22

24 серпня 2026 р. 08:22

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів 30 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Олег Дроздов, Олексій Забродько, Роман Козьменко, Віктор Кириченко, Олег Василенко, Віктор Савчук, Андрій Соколенко, Валерій Острянський, Олександр Бутко, Юрій Козуб, Сергій Куценко, Денис Никифоров, Богдан Осиковий, Станіслав Олексенко, Сергій Бобошко, Роман Ведмідь, Сергій Романко, Юрій Ожгибісов, Микола Стоянов, Олександр Коваленко, Валерій Зінченко, Юрій Івченко, Микита Нестеров, Анатолій Шека, Петро Гузоватий, Максим Кривцун, Станіслав Левун, Володимир Товтін, Тарас Чернюк, Денис Прохорович.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання загинув Дроздов Олег Володимирович — штаб-сержант, начальник контрольно-пропускного пункту. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 12 лютого 2023 року, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 17 грудня 1972 року в селі Мала Кохнівка Полтавської області. Проживав у рідному селі. Навчався у школі села Мала Кохнівка, згодом закінчив професійно-технічне училище № 16. У цивільному житті працював у Кременчуцькій виправній колонії № 69.

За інформацією Глобинської міської ради, 24 лютого 2024 року загинув Забродько Олексій Миколайович .

Воїн народився 12 липня 1975 року. Проживав у Глобинській громаді Полтавської області.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 4 квітня 2024 року у бою за Україну загинув солдат Козьменко Роман Сергійович . Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 4 квітня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 6 грудня 1994 року в місті Комсомольськ (нині Горішні Плавні) Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у Комсомольській школі № 5, згодом закінчив Комсомольський політехнічний технікум за спеціальністю техніка з експлуатації та ремонту устаткування. Із 2014 року працював на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. 29 січня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися рідні.

За інформацією Хорольської міської ради, 4 липня 2024 року поблизу селища Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Кириченко Віктор Петрович — солдат, навідник роти вогневої підтримки 5-ї окремої штурмової Київської бригади. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 4 липня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено 19 серпня 2026 року.

Воїн народився 27 лютого 1977 року в селі Штомпелівка Полтавської області. Проживав у Хорольській громаді. Закінчив 9 класів місцевої школи, згодом здобув фах техніка-механіка у Хорольському агропромисловому коледжі. Спочатку долучився до територіальної оборони, а 27 квітня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу в місті Миргород, пізніше виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку у складі 5-ї окремої штурмової Київської бригади.

За інформацією Лубенської міської ради, 31 жовтня 2024 року на Донецькому напрямку під час виконання бойового завдання загинув Василенко Олег Станіславович — сержант, головний сержант роти матеріального забезпечення батальйону забезпечення. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 31 жовтня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 28 червня 1993 року в місті Лубни Полтавської області. Проживав у рідному місті. Закінчив школу № 1 у місті Лубни, згодом здобув кваліфікацію техніка-програміста у Черкаському художньо-технічному коледжі та ступінь бакалавра за спеціальністю фахівця з інформаційних технологій у Київському національному університеті технологій та дизайну. У цивільному житті займався підприємницькою діяльністю у сфері вантажоперевезень, будівництва та ремонту. З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року долучився до Добровольчого формування № 1, брав участь у «Гадяцькому сафарі». У квітні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, проходив службу у складі бригади «Азов». Нагороджений медаллю «За службу українському народу» та відзнакою Президента України «За оборону України».

За інформацією Лубенської міської ради, 6 листопада 2024 року на Донецькому напрямку під час ведення бойових дій загинув Савчук Віктор Павлович — сержант, водій стрілецького відділення стрілецької роти.

Воїн народився 6 грудня 1972 року в місті Лубни Полтавської області. Проживав у рідному місті. Закінчив школу № 5 у місті Лубни, згодом здобув професію слюсаря у Лубенському професійно-технічному училищі № 13. Проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював на АТ «ЛУБНИФАРМ», заводі «Лічмаш-прилад» та слюсарем у ТРЦ «Depo't Center». 25 лютого 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 17 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок поранень, несумісних із життям, загинув Соколенко Андрій Сергійович — командир 1-го штурмового спеціалізованого відділення 2-го штурмового спеціалізованого взводу 4-ї штурмової спеціалізованої роти «ШКВАЛ». Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 17 грудня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 17 липня 1994 року в селі Руденківка Полтавської області. Проживав у рідному селі. Навчався у Руденківській школі, згодом закінчив професійно-технічне училище № 4 міста Полтава. У цивільному житті працював на підприємстві «Прінт-Інжинірінг». Із 7 серпня 2024 року проходив військову службу у лавах Збройних Сил України.

За інформацією Гребінківської міської ради, 18 грудня 2024 року в районі села Терни Краматорського району Донецької області внаслідок штурмових дій противника загинув Острянський Валерій Володимирович — старший лейтенант, командир кулеметного взводу військової частини А1962. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 18 грудня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено 12 серпня 2026 року.

Воїн народився 26 січня 1975 року в місті Гребінка Полтавської області. Проживав у рідному місті. 23 квітня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у Донецькій області.

За інформацією Карлівської міської ради, 29 грудня 2024 року поблизу села Черкаська Конопелька Курської області під час виконання бойового завдання загинув Бутко Олександр Васильович — солдат, механік-помічник гранатометника радіорелейного взводу радіорелейного батальйону військової частини А0415. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 29 грудня 2024 року, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 12 березня 1981 року в селі Федорівка Полтавської області. Згодом проживав у селі Ланна Полтавської області. Став на захист України та виконував бойові завдання у Курській області.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 4 квітня 2025 року у бою поблизу села Єлизаветівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Козуб Юрій Андрійович — солдат, стрілець 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону.

Воїн народився у 1997 році. Проживав у Новосанжарській громаді Полтавської області.

За інформацією Градизької селищної ради, 6 травня 2025 року у районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Куценко Сергій Сергійович . Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 6 травня 2025 року, факт його загибелі за результатами ДНК-експертизи було підтверджено 20 серпня 2026 року.

Воїн народився 4 липня 1988 року в місті Гірське Луганської області. Згодом проживав у селі Святилівка Полтавської області. Навчався у Святилівській школі, пізніше закінчив Кременчуцький залізничний технікум. У цивільному житті працював на Крюківському вагонобудівному заводі. 28 грудня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у Донецькій області.

За інформацією Кобеляцької міської ради, 9 травня 2025 року поблизу села Троїцьке Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Никифоров Денис Сергійович — старший солдат, навідник. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 9 травня 2025 року, факт його загибелі було підтверджено за результатами експертизи згодом.

Воїн народився 22 грудня 1990 року в місті Бахмут Донецької області. Згодом проживав у селі Придніпрянське Полтавської області. Навчався у педагогічному училищі в місті Бахмут за спеціальностями художника та бухгалтера. У 2014 році добровольцем став на захист України та до 2016 року виконував бойові завдання на Дебальцівському напрямку. У 2022 році уклав контракт із Збройними Силами України, виконував бойові завдання на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках. Наприкінці 2024 року за станом здоров'я був виведений поза штат, а 6 квітня 2025 року повернувся до військової служби та виконував завдання на Покровському напрямку.

За інформацією Терешківської сільської ради, 21 травня 2025 року поблизу села Полтавка Донецької області під час виконання бойового завдання загинув старший матрос Осиковий Богдан Сергійович — військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Воїн народився 15 березня 1994 року в селі Терешки Полтавської області. Проживав у рідному селі. У 2001–2010 роках навчався у школі села Терешки, згодом закінчив професійно-технічне училище № 23 міста Полтава за спеціальністю слюсаря з ремонту автомобілів. У 2013–2015 роках проходив строкову військову службу на посаді водія-механіка. У цивільному житті працював стрільцем з охорони вантажів у Полтавському загоні воєнізованої охорони, пізніше — будівельником за кордоном. 30 листопада 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у составе 36-ї окремої бригади морської піхоти.

За інформацією Петрівсько-Роменської сільської ради, 29 липня 2025 року біля села Андріївка Сумського району Сумської області внаслідок ворожого мінометного обстрілу загинув Олексенко Станіслав Григорович — військовослужбовець гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону військової частини А4007.

Воїн народився 29 листопада 1976 року. Проживав у Петрівсько-Роменській громаді Полтавської області.

За інформацією Шишацької селищної ради, 25 березня 2026 року у Сумській області під час виконання бойового завдання загинув Бобошко Сергій Васильович . Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 25 березня 2026 року, факт його загибелі було підтверджено згодом.

Воїн народився 11 лютого 1992 року в селі Пелагеївка Полтавської області. Проживав у рідному селі. У 2009 році закінчив Великоперевізьку школу, згодом здобув професію зварювальника у Полтавському професійно-технічному училищі № 4. У цивільному житті з 2010 року працював в агрофірмі імені Довженка, у приватного підприємця та у Білоцерківській промисловій групі. Виконував бойові завдання у Сумській області.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 7 серпня 2026 року у місті Кременчук Полтавської області під час перебування у щорічній відпустці помер Ведмідь Роман Олександрович — старший солдат, радіотелефоніст старшого вузла зв’язку.

Воїн народився 28 вересня 1980 року в місті Кременчук Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 16. У 2024 році був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив на посаді радіотелефоніста старшого вузла зв’язку.

За інформацією Глобинської міської ради, 7 серпня 2026 року поблизу села Любицьке Запорізького району Запорізької області під час виконання бойового завдання загинув Романко Сергій Вадимович — солдат, водій підвозу 2-го мінометного взводу мінометної батареї 1-го штурмового батальйону.

Воїн народився 12 жовтня 1979 року. Проживав у Глобинській громаді Полтавської області. Навчався у Великокринківській школі, згодом здобув професію тракториста у місті Глобине. У цивільному житті працював трактористом та помічником комбайнера у місцевому господарстві. 10 листопада 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у Запорізькій області.

За інформацією Полтавської міської ради, 9 серпня 2026 року у Запорізькій області у бою за Україну загинув Ожгібісов Юрій Володимирович — солдат, електрозварник відділення ремонту та експлуатації ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону.

Воїн народився 16 вересня 1975 року в місті Полтава. Проживав у рідному місті. Навчався у школі № 11 міста Полтава, згодом закінчив професійно-технічне училище № 9 за спеціальністю токаря. Проходив строкову військову службу у прикордонних військах. У цивільному житті працював на Полтавському турбомеханічному заводі, пізніше — водієм у Полтавському тролейбусному управлінні. Виконував бойові завдання у Сумській, Донецькій та Запорізькій областях.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 10 липня 2026 року у місті Харків внаслідок хвороби помер Стоянов Микола Вікторович — солдат, командир танка.

Воїн народився 30 вересня 1981 року в місті Мирноград Донецької області. Проживав у селі Шевченка Дніпропетровської області, згодом родина як внутрішньо переміщені особи оселилася у місті Кременчук Полтавської області. Навчався у Брагинівському ліцеї. У 2022 році був мобілізований до лав Збройних Сил України, служив на посаді командира танка.

За інформацією Полтавської міської ради, 11 серпня 2026 року у Донецькій області у бою за Україну загинув Коваленко Олександр Сергійович — солдат, розвідник-номер обслуги розвідувального відділення розвідувальної роти.

Воїн народився 3 вересня 1994 року в місті Полтава. Проживав у рідному місті. Навчався у школі № 29 міста Полтава, де здобув середню освіту. Виконував бойові завдання у Донецькій області.

За інформацією Щербанівської громади, 12 серпня 2026 року помер Зінченко Валерій Леонідович — військовослужбовець 110-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Воїн народився 12 квітня 1968 року. Проживав у селі Щербані Полтавської області. Закінчив Щербанівську середню школу у 1983 році. У цивільному житті тривалий час працював за кордоном, ходив у далекі плавання на кораблях та вільно володів англійською мовою. У березні 2022 року добровільно став на захист Батьківщини. У складі 110-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України воював на Запорізькому, Донецькому та Дніпровському напрямках, а з квітня 2026 року проходив службу на Одеському напрямку.

За інформацією Полтавської міської ради, 12 серпня 2026 року у Харківській області під час виконання бойового завдання загинув Івченко Юрій Володимирович — капітан, начальник польового вузла зв’язку навчально-тренувального комплексу.

Воїн народився 24 червня 1984 року. Дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Кротенки Полтавської області. Навчався у школі села Кротенки, згодом закінчив Полтавський військовий інститут зв'язку. Упродовж 24 років віддано проходив військову службу, обіймав посаду начальника польового вузла зв’язку навчально-тренувального комплексу. Виконував бойові завдання у Харківській області.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 13 серпня 2026 року у лікарні від важких поранень, отриманих внаслідок удару ворожої керованої авіаційної бомби поблизу села Романки Синельниківського району Дніпропетровської області, помер Нестеров Микита Сергійович — молодший сержант, командир відділення перехоплювачів літальних апаратів.

Воїн народився 10 грудня 1998 року в місті Кременчук Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 6, згодом закінчив Кременчуцьке вище професійне училище № 26. У 2025 році був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у Дніпропетровській області.

За інформацією Миргородської міської ради, 13 серпня 2026 року внаслідок тяжкої хвороби помер Шека Анатолій Петрович — молодший сержант, головний сержант - командир відділення 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго.

Воїн народився 10 вересня 1973 року в місті Миргород Полтавської області. Проживав у рідному місті. Навчався у школі № 4 міста Миргород, згодом закінчив професійно-технічне училище № 44 за спеціальністю тракториста. Проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював у селі Черкащани, на Миргородському та Великобагачанському сироробних комбінатах, а також на Миргородському інкубаторно-птахівничому підприємстві. У вересні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у складі 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Нагороджений відзнаками Міністра оборони України «Золотий тризуб» та «Захиснику України», а також нагрудним знаком 66-ї ОМБр «За мужність та відвагу».

За інформацією Решетилівської міської ради, 15 серпня 2026 року під час виконання військового обов’язку помер Гузоватий Петро Володимирович — солдат, санітарний інструктор евакуаційного відділення 158-ї окремої механізованої бригади.

Воїн народився 10 грудня 1975 року в селі Сопачів Володимирецького району Рівненської області. Проживав у місті Решетилівка Полтавської області. Навчався та здобув професійну освіту в Решетилівському аграрному ліцеї № 52. 11 лютого 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Виконував завдання у складі 158-ї окремої механізованої бригади.

За інформацією Лохвицької міської ради, 16 серпня 2026 року у Покровському районі Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Кривцун Максим Анатолійович .

Воїн народився 1 листопада 1990 року в селі Чеберяки Роменського району Сумської області. Згодом проживав у селі Гудими Роменського району Сумської області, пізніше — у місті Лохвиця Полтавської області. Навчався у початковій школі села Чеберяки, середню освіту здобув у школі села Гудими, згодом закінчив Глинський професійний ліцей за спеціальністю тракториста. У цивільному житті працював у СТОВ «Дружба-Нова», пізніше у місті Лохвиця — на будівництві та трактористом у ТОВ «Райз-Схід».  Виконував бойові завдання у Донецькій області.

За інформацією Краснолуцької сільської ради, під час проходження військової служби внаслідок хвороби помер Левун Станіслав Петрович.

Воїн народився 10 січня 1972 року. Проживав у Краснолуцькій громаді Полтавської області.

За інформацією Лубенської міської ради, 18 серпня 2026 року внаслідок раптової зупинки серця помер Товтін Володимир Юрійович — солдат, кулеметник зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти.

Воїн народився 4 листопада 1982 року в селі Сусково Свалявського району Закарпатської області. Згодом проживав у місті Лубни Полтавської області. Навчався у Войнихівській школі, згодом здобув професію тракториста-машиніста у професійно-технічному училищі № 53. Проходив строкову військову службу. У цивільному житті працював у приватному підприємстві «Лівобережна» у місті Київ, пізніше у місті Лубни — охоронцем у магазині «АСТЕРА», водієм у ТМ «Наша пекарня» та працівником господарського відділу виконкому Лубенської міської ради. У лютому 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Нагороджений медаллю «Честь. Слава. Держава».

За інформацією Пирятинської міської ради, 19 серпня 2026 року вдома у селі Смотрики Полтавської області під час перебування у відпустці для лікування внаслідок хвороби помер Чернюк Тарас Анатолійович — механік ремонтно-відновлювального батальйону.

Воїн народився 19 червня 1976 року в селі Гельмязів Черкаської області. Проживав у селі Смотрики Полтавської області. Навчався у школі села Гельмязів, згодом закінчив Канівське спеціальне училище № 3 за спеціальністю зварювальника. У цивільному житті працював різноробочим. 2 лютого 2026 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді механіка ремонтно-відновлювального батальйону.

За інформацією Кам'янопотоківської сільської ради, під час виконання бойового завдання загинув Прохорович Денис Валерійович .

Воїн народився 25 травня 2000 року. Проживав у селі Садки Полтавської області.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут .

«Полтавщина»

Полтавські