«Ми були, є і будемо»: що для кременчуківців означає Незалежність України та з чим вони її асоціюють

24 серпня 2026 р. 08:40

24 серпня 2026 р. 08:40

Думка містян.

Напередодні Дня Незалежності України журналісти «Кременчуцької газети» поцікавилися у містян, що особисто для них означає незалежність нашої держави. З якими символами, подіями та людьми вони її пов’язують, що для них є найважливішим у цьому слові та заради чого Україна продовжує боротися сьогодні.

День Незалежності України відзначаємо 24 серпня. Саме цього дня у 1991 році Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності України. Цьогоріч виповнюється 35 років від цієї історичної події. Однак шлях України до незалежності значно довший — покоління українців виборювали право жити у власній державі, говорити рідною мовою, зберігати свою культуру та самостійно визначати майбутнє.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, слово «незалежність» для українців набуло ще більшої ваги. Це вже не лише історична дата, а щоденна боротьба, ціна якої вимірюється життями наших Захисників і Захисниць, стійкістю людей та вірою в перемогу.

Тож ми запитали у кременчужан: що для вас — незалежність України? Відповіді містян — далі у нашому опитуванні.

«Незалежність — це дуже важливе свято, тому що ми її виборюємо сьогодні вже понад 35 років. І, на жаль, цю річницю ми святкуємо в умовах війни. Але це нас згуртовує, ми від цього стаємо сильнішими. І разом, коли кожен українець стоїть один за одного, ми зможемо вистояти. Я впевнений у тому, що ми переможемо і перемога буде на нашому боці. Тому — разом до перемоги! І кожен на своїй ділянці наближає її як може», — начальник Кременчуцької РВА Олександр Аленін.

«Незалежність України — це в першу чергу справжня незалежність України. Це вільна держава, вільна від будь-яких інших країн, суверенна наша територія, яка нам була обіцяна, гарантії, безпека і мир.Я вже у свідомому житті жила в незалежній Україні, тому завжди вважала, що Україна — цивілізована незалежна держава. Тому в мене немає якогось такого розуміння, коли вона була залежною», — директорка департаменту соціального захисту Марина Доценко .

«Для мене незалежна Україна — це єдина, соборна, незалежна в плані територіальному, у плані культури та мови. А щодо символів, напевно, для Кременчука це перший прапор, який був піднятий на Лівобережжі. Тому для Кременчука це символ незалежної України» , — начальниця управління культури і туризму Ірина Вологодська .

«Для мене незалежність, особливо під час повномасштабного вторгнення, набула найбільшої важливості. Адже за весь час свого існування українські землі боролися за цю незалежність, за волю, за свободу, за свою рідну мову. Починаючи ще з часів Київської Русі, під час козацтва, становлення нашої незалежності взагалі зараз стало одним із найважливіших термінів, які нині існують», — Марія Коваленко , заступниця директора Кременчуцького краєзнавчого музею з наукової роботи.

«Ой, для мене це одне з найголовніших свят. Я, в принципі, святкую так, що реально відчуваю, що це свято — це Новий рік, мій день народження і День Незалежності. Для мене це завжди такий дуже класний день. І я пам’ятаю, коли ми ще до 2014 року навіть до кінця не розуміли, як його правильно святкувати. Я ще з дитинства вдягаю вишиванку в цей день, підкреслено, мені подобається. У мене раніше не було якихось таких традицій, але ми виявили таку традицію для себе, що в цей день ми згадуємо наше якесь українство.Прабабуся вишивала дуже класні рушники. І це наша сімейна реліквія. І тому, власне, українство — це те, що нас об’єднує.Я завжди кажу, що ми відновили свою незалежність, а не День незалежності, а День відновлення незалежності. Тому що справді ми сильна нація. Нас хочуть зруйнувати, хочуть заборонити нашу мову. А ми все одно продовжуємо бути українцями. І нічого нам не страшно. Ми все одно були, є і будемо», — директор Кременчуцького краєзнавчого музею Артем Ряса.

«Мир — це головне. Це головне зараз у цій ситуації — те, щоб настав мир. Тоді ми будемо розбудовувати незалежність, робити Україну процвітаючою, перлиною Європи і світу. Можливості такі у нас були. Я сподіваюся, що вони і досі залишилися», — керівник Музею військової історії Кременчука Володимир Поляков.

«Для мене незалежність України — це постійна боротьба. Боротьба за місце під сонцем, за мир, за свою історію, за свою спадщину і за право самостійно вирішувати власні питання.Напевно, для мене символом незалежності є все ж таки підвіска з тризубом Володимира. Вона для мене є символічною, і у тяжкі часи я знову її одягаю для того, щоб відчути приналежність і тримати себе в тонусі», — директорка Кременчуцької міської художньої галереї Надія Купенко.

«Для нас, як для українців, це слово дуже важливе, як ніколи. Тому що в нас історично так складалося, що постійно її намагаються відібрати. Хтось через географічне положення, хтось через інші причини. Але для нас, для українців, я вважаю, що це означає свободу. Найбільше, тому що ми і зараз боремося за цю свободу. Знову є намагання нас, скажімо так, позбавити цієї свободи. І ми навіть зараз досі боремося за це», — філателіст Арсеній Стеценко.

«Важлива наша незалежність, рідна земля. Особисто для мене — щоб наші діти не їхали за кордон, а залишалися на рідній землі», — розповіла військовослужбовиця Наталія Матяш.

«Незалежність України — це вільні люди, щасливі люди. Оце незалежність. Ми ні від кого не залежимо. Залежимо тільки від себе. А символ — тризуб, мабуть. Тому що тризуб раніше був заборонений. Не дай Бог — тризуб, це була стаття, років п’ять тюрми. Тризуб — це незалежність» , — голова Кременчуцького відділення Асоціації філателістів України Володимир Скляр .

«Мати свободу слова… І для мене, як для журналістки, мати можливість висловлювати свою думку. І я дуже радію з того, що мої думки йдуть у пресу, де я звертаюся, і скрізь маю відгук від кореспондентів. Це свобода — щоб нічого не коригували, нічого не викидали. Можна жити так, як душа дозволяє. Сама перша подія — це коли ми перший раз відзначали День Незалежності. Це було таке свято. Я пам’ятаю, ми і гімн тоді заводили, стрічечки надягали, всі вишиванки», — жителька Кременчука Наталія Маєвська.

«Взагалі для мене незалежність — це ще наші попередники, українські козаки, потім період Гетьманщини, початок XX століття та події під час громадянської війни. А подія є саме символом незалежності - мабуть, спочатку це проголошення суверенітету у 1990 році, 16 липня. Це, мабуть, отой початок, коли ми вже знали, що здобудемо цю незалежність і будемо мати свою власну країну з власними просторами, з нашим українським небом. Хочеться побажати у цей день, щоб ми всі пишалися тим, що ми є українцями, тому що це, мабуть, найгарніша країна у всьому світі. У нас найспівучіша мова, у нас найблакитніше небо, у нас найяскравіші зорі, у нас найширші поля, у нас родюча наша українська земля», — завідувачка експозиційного відділу Кременчуцького краєзнавчого музею Вікторія Ширай.

Бо незалежність — це не лише дата в календарі. Це те, що кожен із нас вкладає у слово «Україна».

Олена Ліпошко

Відео Мирослава Ковальчук, Максим Полтавець

Полтавські