За скандальним бюстом не помітили головного: у Полтаві відкрили перший в Україні Шекспірівський сад, який приваблюватиме туристів

04 вересня 2026 р. 13:49

04 вересня 2026 р. 13:49

Днями мережею прокотилася хвиля жартів та хейту щодо нового пам’ятника Вільяму Шекспіру, який встановили у ботанічному саду Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка.

Проте, поки соцмережі змагалися у дотепності, українська спільнота шекспірознавців забила на сполох: за обговоренням якості скульптури громадськість та ЗМІ пропустили важливу для України новину.

Насправді у Полтаві відкрили не пам’ятник, а перший в Україні унікальний Шекспірівський сад. Це масштабна культурно-ландшафтна локація, і бюст є лише одним із її декоративних елементів.

Ідея створення саду належить доцентці кафедри романо-германської філології ПНПУ Наталії Криницькій. Проєкт втілювався силами викладачів, студентів та співробітників ботсаду на повному ентузіазмі. Жодних державних коштів, грантів чи фінансування від міськради залучено не було.

Меценаткою проєкту стала полтавка Маріанна Соліман, яка просить не пов’язувати цю ініціативу зі своїм статусом депутатки міськради. На своїй сторінці у Facebook вона зазначила :

«Природи дотик весь наш світ єднає. Думаю, з часом ми ще усвідомимо, наскільки прекрасний і важливий проєкт створено в Полтаві… І дуже хочу, щоб Ботанічний сад отримав гідну підтримку та зміг повною мірою розкрити свій потенціал».

До реалізації також долучився депутат Денис Поліщук.

Коментуючи хвилю критики щодо бюста, Маріанна Соліман пояснила, що це — лише садово-паркова фігура.

«Вона не є досконалим витвором, я розумію. Але суть проєкту не в скульптурі. Це лише одна із мінілокацій. На жаль, акцент змістився на бюст Шекспіра», — зазначає меценатка.

Вона додала, що знайти майстра було складно. Серед багатьох скульпторів, до яких зверталися ініціатори, лише один погодився зробити роботу «не за всі кошти світу». А простирадлом фігуру накрили лише тому, що це був єдиний об’єкт, який технічно можна було урочисто «відкрити» під час презентації саду.

Команда проєкту відкрита до пропозицій і керується принципом «критикуєш — пропонуй».

«Нехай скульптор скаже: я створю якісний пам’ятник, я візьму за свою роботу стільки-то. Він може звернутися або до мене, або до Наталії Криницької, доцентки кафедри романо-германської філології та керівника проєкту. Ми гнучкі і відкриті, можливо, згодом там з’являться фігури Офелії або Гамлета» , — підкреслила пані Маріанна.

Що таке Шекспірівський сад?

У творах Вільяма Шекспіра згадується понад 180 видів рослин і квітів. Традиція висаджувати спеціальні сади з цією флорою бере початок ще з XIX століття. Сьогодні такі локації існують у США, Великій Британії, Австрії, Франції, Новій Зеландії, ПАР та інших країнах. Тепер до цієї світової спільноти долучилася й Україна.

У полтавському просторі вже висаджено понад 40 «шекспірівських» рослин. Концепція саду чітко структурована: є спеціальний інформаційний стенд із QR-кодом, який веде на каталог рослин. Там можна дізнатися, у якому саме творі згадується квітка чи дерево, прочитати цитати та дізнатися про їхню символіку англійською та українською мовами. Наприклад, місцевий ставок стилізували під «ставок Офелії». На локації росте 100-літній дуб, висаджені червоні та білі троянди.

Простір планується використовувати для проведення навчання та пізнавальних уроків.

«А слона ми й не помітили»: реакція науковців

Голова Українського Шекспірівського центру, науковиця Наталія Торкут не приховує розчарування реакцією суспільства:

«Журналісти і блогери! В погоні за хайпом, ви дивним чином не побачили головного… І спотворили зміст події, вчергове підігравши ворожій пропаганді. Відбулося відкриття саду, в якому бюст є лише одним із декоративних елементів!» , — наголосила вона, подякувавши команді за те, що в такі складні часи вони знайшли сили на цю прекрасну ідею.

Шекспірознавиця, доцентка Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Дар’я Москвітіна зауважує , що у країні, яка воює, відкриття такого саду — подія непересічна.

«Я розумію всі аргументи [щодо скульптури], але пізніше, коли осяде піна нашого національного спорту — інтернет-срачу, народ потягнеться дивитися, фотографуватися, а там, може, і п’єсу якусь прочитає або на виставу сходить. В світі, де існує і цілком собі процвітає „Пухнастий Ісус“, цьому Шекспірові воєнного часу теж може знайтися місце» , — написала вона, іронічно додавши у коментарях, що поганого піару не існує.

З цією думкою у коментарях під повідомленням Москвітіної погоджується і професорка Центральноукраїнського державного університету Світлана Ковтун з Кропивницького. Вона переконана, що завдяки такому резонансу ботанічний сад у Полтаві стане справжнім туристичним магнітом, куди люди з усього світу їздитимуть, «як на Прощу».

Ян ПРУГЛО , «Полтавщина»

Полтавські