Тролейбусний довгобуд, посвята в продавці та темрява на одній із вулиць: яким був день 6 вересня у Кременчуці 60 років тому

06 вересня 2026 р. 11:44

06 вересня 2026 р. 11:44

Історична ретроспектива за матеріалами газети «Кременчуцька зоря» від 6 вересня 1966 року.

З висоти 2026 року старі десятиліття часто здаються нам монохромними та статичними. Ми звикли сприймати минуле крізь сухі історичні довідки, забуваючи, що за ними ховається жива, динамічна і надзвичайно строката реальність. Щоб відчути справжній пульс міста, ми зазирнули в один звичайний літній день — у шосте вересня 1966 року.

Провідником у цей день для нас стала газета «Кременчуцька зоря» — головне на той час суспільно-політичне видання міста. Її свіжий тогочасний номер зберіг для нас справжній дух епохи. Оригінальні репортажі, виробничі рекорди, побутові курйози та вечірні кіноафіші: Кременчук рівно шістдесят років тому так само вирував енергією, проєктами та історіями.

Промисловий ритм та виробничі успіхи

Індустріальне життя міста вирувало на повну силу. На колісному заводі відзначали роботу жіночої бригади профілювальниць Ніни Бордюк, яка виконувала план на 120–150%, а також сфотографували за ремонтом електродвигуна бригадира електриків Петра Яковича Стеценка.

На автозаводі свердлувальник цеху шасі Іван Степанович Фесенко стабільно виконував норми на 125%. Газета розповідала й про ветерана вагонобудівного заводу Андрія Григоровича Ющенка, який прийшов на підприємство 18-річним юнаком і віддав йому 41 рік життя, отримавши за дострокове виконання семирічки медаль «За трудову доблесть». На електродному заводі тим часом звітували про опанування випуску нових малотоксичних електродів марки «УП-1», що давало значну економію матеріалів.

Інфраструктурні проблеми та скарги читачів

Поряд із досягненнями газета гостро порушувала міські проблеми. У матеріалі «Тролейбусна лінія — пусковий об'єкт» йшлося про затримки в спорудженні першої 16-кілометрової тролейбусної мережі від вокзалу до автозаводу та НПЗ через неузгодженість дій між будівельниками і монтажниками.

А мешканці однієї з вулиць у своєму листі скаржилися, що одна частина їхньої вулиці має світло та воду, а інша вечорами залишається в повній темряві, через що по питну воду доводиться ходити за півкілометра до загальної колонки.

Шкільні будні, майстри та свято для молоді

Перші вересневі дні принесли клопоти до навчальних закладів.

У школі № 11 відбулося урочисте посвячення у першокласники для понад 200 дітей, а в школі № 5 діяв музей. Окрему увагу газета приділила Федору Дементійовичу Гарбузу — модельнику-ліпнику взуттєвої фабрики, який після війни створював архітектурні прикраси для кінотеатру «Більшовик», Будинку торгівлі та житлових будинків у центрі міста. А в самому Будинку торгівлі влаштували «Вечір молодого продавця», де випускникам шкіл урочисто вручили трудові книжки та влаштували танці й атракціони.

Побутові оголошення, наука та кіновечір

Для допитливих у рубриці «Цікаво знати» описували дослідження геологів, які виявили породи верхньої мантії Землі віком понад 4 мільярди років.

У міському побуті відбулися зміни: вугільні та дров'яні склади перенесли з території Придніпровського парку на Ревівку та Занасип. Полтавський інженерно-будівельний інститут оголосив прийом на підготовчі курси у Кременчуці, а залізниця шукала учнів на курси башмачників. Вечір пропонували провести в кінотеатрах: у «Більшовику» показували стрічку «Першокласниця» та комедію «Вдвічі більше або нічого», у «Дніпрі» йшов фільм «Дерев'яні чотки», а по телебаченню показували виступ Плісецької та репортаж із першості світу з волейболу.

Із Кременчука до Києва літаком: як

Свіжі овочі для містян та закордонні пристрасті на екранах: яким був Кременчук 12 липня 1966 року

Валерія Макряшина

ФОТО: архів газети "Кременчуцька зоря"

Полтавські