вологість:
тиск:
вітер:
Скаржився на хворі ноги: у Полтаві десантнику дали 5 років тюрми за СЗЧ, попри підтверджений діагноз
19 вересня 2026 р. 17:41
19 вересня 2026 р. 17:41
Шевченківський районний суд Полтави виніс вирок стрільцю-снайперу десантно-штурмового батальйону Сергію С., який понад 10 місяців переховувався від служби. Ця справа виявилася неоднозначною: хоча військовий і втік, його скарги на здоров'я, проігноровані ВЛК, згодом підтвердили лікарі у СІЗО.
Згідно з матеріалами справи, уродженець Броварів був призваний за мобілізацією у жовтні 2024 року. Після проходження комісії, яка визнала його придатним, чоловіка призначили на посаду стрільця-снайпера 11-ї десантно-штурмової роти.
17 грудня 2024 року, під час ранкового шикування поблизу командири виявили відсутність солдата. Свою зброю, боєприпаси та засоби захисту він залишив у розташуванні підрозділу. Поки військовий не виходив на зв'язок, командування ще у січні 2025 року провело службове розслідування, винесло йому «сувору догану» та офіційно позбавило всіх премій і додаткових винагород на весь період СЗЧ.
Знайти дезертира вдалося лише 27 жовтня 2025 року — працівники ДБР затримали його та доставили до слідчого відділу в Полтаві.
На суді обвинувачений свою вину не визнав. Він пояснив, що ще під час проходження ВЛК скаржився на проблеми з венами на ногах, але лікарі не дозволили йому пройти лікування і відправили до частини. За словами солдата, йому було фізично важко витримувати навантаження від важкого бронежилета, а на його скарги ніхто не реагував. Саме через це він пішов у СЗЧ і весь час перебував удома в Броварах.
Слова військового про хворобу виявилися правдою. Коли його вже затримали й помістили до слідчого ізолятора, чоловіка оглянув хірург Полтавської медичної частини. Лікар офіційно підтвердив діагноз: «варикозне розширення вен обох кінцівок, тромбофлебіт ВПВ справа». Тобто солдату дійсно було складно виконувати свої обов'язки фізично. Проте військова ВЛК перед мобілізацією та медики в самій частині свого часу визнали його абсолютно здоровим.
До того ж попри втечу, командири охарактеризували солдата доволі позитивно: він спокійний, адекватно реагує на критику, не має неконтрольованих спалахів агресії, а головне — згідно з офіційною характеристикою, чоловік «не схильний вводити своїх командирів в оману».
Однак суддя не визнав ці обставини виправданням. Вирішальним стало те, що військовий, за його ж словами, за 10 місяців перебування вдома жодного разу не звернувся до цивільних лікарів для лікування ніг.
Відтак суд визнав його винним за ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану). Вирок — 5 років позбавлення волі (це мінімальний термін за цією статтею). Час перебування у СІЗО з жовтня 2025 року йому зарахують у строк відбування покарання.
Іван ШЕВЧЕНКО , «Полтавщина»
Джерело: poltava.to
